Ви про воду щось чували? Кажуть, скрізь її немало! В річці, в морі, в океані І в калюжі, і у крані.
Як бурулька замерзає,
В ліс туманом заповзає,
І льодовиками зветься, Стрічкою у горах в'ється .
Бо без неї ані вмитись,
Ні наїстись, ні напитись.
Тіло людини «заповнене водою». Наприклад, в тілі людини вагою 70 кг вода складає 49 кг.
«Пити» - це слово люди вимовляють одним із найперших, ледь тільки навчаться говорити. І вода супроводжує нас протягом усього життя.
З приходом води з’являється життя. Пропала вода - и життя стає неможливим. Тому що вода – еліксир життя. Подаривши людям воду, природа дала нам безцінне багатство.
Майже все живе на землі не може обійтися без води. Звірині стежки в лісі ведуть до водопою. Птиці летять до річок, озер.
Люди відвіку вибирали собі місце близько води, сели- лись по берегах річок, озер, там де пиття вдосталь.
Жадібно п'є воду кожне дерево, кожна травичка. Подивіться, як починає зеленіти травичка після кожного дощику і як жовтіє, а потім засихає і гине в засуху, коли немає води.
Без води не виростиш ні пшениці, ні бавовни. Яблуні і груші загинуть, якщо людина вчасно не поллє їх коріння.
Уяви, що спекотно, і річки висохли до дна, і всі скарби, які море таїло від людини, з'явилися перед тобою. Скрині із золотом, коштовні камені, гроші тих часів - все належить тобі. Але довкола немає ні краплі прісної води, і все золото світу не потрібне тобі. Стакан звичайної води стане для тебе дорожче за незчисленні багатства всього світу.
Тисячі років може пролежати в сухій землі зерно. Але прийде вода - і зерно проросте. Сухі і страшні пустельні степи. Та варто провести воду - і вони перетворюються на квітучий сад.
Вода довкола нас усюди. Ось хмара. Скоро і воно проллється дощиком. І біла зірочка-сніжинка – теж вода. Зліпи зі снігу, немов із глини, смішну снігову бабу, будинок або фортецю.
А що таке градинка? Та це ж дощова крапля, що замерзла у висоті. Але іншу, вагою в півкілограма так не назвеш. У ній тисяча крапель відразу.
Лід ковзанки, по якому так приємно ковзати на ковзанах, теж із застиглої води.
Що там клекоче в чайнику, що стоїть на плиті? Втікає з носика гарячою цівкою пари? Та ще заставляє весело пританцьовувати кришку. Ну, звичайно ж це вода, лише вода, перетворена на пару.
Це вже не вода, а ліки! У ній міститься більш
Щоб пливли кораблі Щоб варились киселі
Щоб не сталося біди - Жить не можна без …
Біжить вода, струмує Як до скарбів значних. В будиночки до всіх. Як дарма тече вода
Слід ставитись до неї, Кран закрий, а то біда!
Закривайте кран, поки ви чистите зуби.
Вимикайте воду, коли працюєте на кухні або говорите по телефону.
Не мийте посуд під струменем води. Краще мити посуд в раковині, закривши отвір пробкою.
Замініть ванну душем: при митті у ванні витрачається 150 - 180 літрів води, а під душем у три рази менше.
Наповнюючи ванну лише до половини, ви витрачаєте не менше 150 літрів води.
Разове змивання в туалеті - 8 - 10 літрів.
Кожне прання білизни у пральній машині вимагає понад 100 літрів води.
Через звичайний водопровідний кран проходить 15 літрів води в хвилину.
Ти зрозумів, яким багатством володієш? Тоді навчися захищати його. Над водою нависла загроза -забруднення.
стічні води заводів
розливи нафти сміття з кораблів
1 л стічних вод наводить в непридатність 100 л чистої води. Завод за 1 хвилину скидає 25 л відходів. 5 грамів
нафтопродуктів затягують плівкою 50 квадратних метрів поверхні води.
Серед полів і лісів, оточена травами та кустар- никами, текла річка - чиста і прозора. До річки спі- шили тварини, аби напитися; діти - аби купатися; рибалки - наловити риби.
Всі любили цю річку.
Але одного дня річка засумувала, тому що стала вона різноколірною: сірою, жовтою, червоною, чорною.
Зібралися разом мешканці річки, а впізнати один одного не можуть.
- Сусідко, чому ти така червона?
- На березі нашої річки побудували завод і провели до воді дві труби. Одна бере на завод чисту воду, а інша зливає в неї брудну. Ось я і стала від стічних вод червоною.
- А ти чому жовта, як лимон?
-
Пожовтів наш затон.
- А ти, подружко, чого така фіолетова?
Бачила б ти, який на мені лежав вантаж! Банки, колоди навіть колеса. Чи можна це витримати? Від такої натуги я і червоніла, і синіла, і зеленіла. Ось і стала фиоле- товою, ледве - ледве вибралася з-під сміття.
Не лякайтеся, подружки. Я така ж рибка як і ви лише почорніла від нафти, яку возили по нашій річці. Нафта тонкою плівкою покрила воду, стало нічим дихати, нічим харчуватися, а на березі лежать качки і вмирають. Їх крила злиплися від нафти.
Водно-Інформаційний центр у Міському парку Києва спрямований на покращення поінформованості громадян України стосовно цінності водних ресурсів та поглиблення усвідомлення важливості їх збереження та раціонального використання. Розміщений у відновлених
спорудах першого централізованого водогону міста Києва, побудованих у 1872-1876 рр. Перший же достовірно відомий київський водогін, центральною частиною якого був фонтан «Самсон», побудував на Подолі архітектор І. Г. Григорович-Барський у 1749.