Презентація "Державний стандарт базової середньої освіти"

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ. ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛІВ ДО РОБОТИ В 5 КЛАСІ В УМОВАХ НУШПідготувала вчитель української мови. Посягвівського ліцею Пивовар Наталія Петрівна

Державний стандарт визначає:вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні базової середньої освіти;загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями;структуру та зміст базової середньої освіти. Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

Базова середня освіта має такі цикли, як адаптаційний (5—6 класи) та базового предметного навчання (7—9 класи), що дають змогу враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби учнів, а також забезпечити просування індивідуальними освітніми траєкторіями. Вимоги до обов’язкових результатів визначено на основі компетентнісного підходу.

 Компетентнісний підхід править бал. Ми вже багато чули про нього і знаємо, як він працює у молодшій школі. І ось цей сучасний підхід приходить до середньої ланки. Вимоги фактично ті самі: Вільне володіння державною мовою. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Математична компетентність. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій.Інноваційність. Екологічна компетентність.Інформаційно-комунікаційна компетентність. Навчання впродовж життя. Громадянські та соціальні компетентності. Культурна компетентність. Підприємливість і фінансова грамотність. Перелік компетентностей та вмінь, закладених в обидва Сандарти, базується на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради ЄС щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», але не обмежується ними.

НУШ пропонує: Формування суто предметних компетентностей (засобами навчальних предметів);Формування міжпредметних компетентностей (належать до групи предметів або освітніх галузей);Розвиток ключових компетентностей. Також Держстандарт детально визначає вміння школярів, що є наскрізними в усіх ключових компетентностях. Це: читання з розумінням, висловлення власної думки в усній та письмовій формі, критичне та системне мислення, логічне обґрунтування власної позиції, креативне мислення, ініціативність, уміння керувати власними емоціями, розуміння ризиків, уміння приймати рішення та розв’язувати проблеми, співпраця з іншими.

Оцінити відповідність результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам державних стандартів, дозволить ДПА. Але як оцінити рівень учнів упродовж навчання? Тепер ми маємо оцінювати окремі складники, окремі вміння, показані через результати навчання, а це, безумовно, складно. Для того, щоб спростити завдання, у Держстандарті наведено орієнтири для оцінювання дітей. Наприклад, у мовно-літературній освітній галузі одним із загальних результатів навчання є сприйняття учнем усної інформації, а орієнтиром для оцінювання цього стали наступні вміння:уважно слухає монологічні/діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів);вичерпно відповідає на запитання за змістом почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);розуміє та відтворює зміст почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого;у разі потреби грамотно перепитує співрозмовника для уточнення деталей;виявляє і відтворює прихований зміст повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту), розрізняючи невербальні засоби (інтонацію, силу голосу, логічні наголоси, темп, паузи, міміку, жести, пози), використані для передачі прихованого змісту.

Керуймося базовим навчальним планом Державний стандарт містить 7 варіантів базового навчального плану, відповідно до освітніх потреб дітей. В цих планах є рекомендована, мінімальна і максимальна кількість годин за кожною з галузей та загалом. Базовий навчальний план визначає загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами. Саме на його підставі створюватимуться навчальні плани як складові частини типової освітньої програми. Також базовий навчальний план відповідає за розподіл загального обсягу навчального навантаження учнів. Що ще може дати базовий навчальний план? Наприклад, рекомендовану та мінімальну кількість навчальних годин для вивчення кожної освітньої галузі. А також інформацію про додаткові години для вивчення навчальних предметів, інтегрованих курсів, курсів за вибором. Зверніть увагу: для спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) ЗЗСО передбачено години для проведення корекційно-розвиткової роботи в межах кожної освітньої галузі.

Так, Нюансів багато, доведеться змінити чи модернізувати звичні підходи до викладання, але осучаснення освіти того варте! Запорука успішного впровадження Державного стандарту базової середньої освіти – професіоналізм педагога. Пам’ятаймо слова О. Гончара:«Бути у вічному пошуку – це значить шукати енергію слова в енергії душі».