Презентація для підготовки до НМТ на тему: "Русь-Україна (Київська держава)"

Русь-Україна (Київська держава)Вчитель: Сабада Г. Т.

Розселення слов`ян. Велике переселення народів (4-6 ст) – рух племен, пов`язаний з пошуком здобичі, пасовищ; зміною кліматичних умов; навалою диких племен – гунів. Велике розселення слов`ян (5-7 ст) – рух і розселення слов`янських племен. Вчені історики називають слов`ян найперше венедами, а згодом – склавинами і антами. Батьківщиною їх розселення є річки Одра – Дніпро.

Слов`яни. Східні слов`яни утворили 16 племінних союзів (7 з яких були на території України).

Східні слов`яни

Торгівельний шлях “із варяг у греки” – пролягав з Балтійського по річках Нева, Дніпро до Чорного моря та Візантії.

Київська держава. У 5 ст. засновано місто Київ братами Києм, Щеком, Хоривом та сестрою Либідь, які походили з племені полян. Назва “Русь” походить від слова “світлий, русий”, що зовнішньо притаманне слов`янським племенам. Аскольд і Дір – князі-нащадки Кия. 860 р. – здійснили похід до Константинополя і підписали вигідний договір з Візантією. Князі охрестилися і мали на меті охрестити Русь. Населення Києва не сприйняло нової релігії і змовилося проти князів з новгородським правителем Олегом.

Правління Олега882 р. – новгородський князь Олег вбив Аскольда і Діра і почав правити в Києві від імені нащадка князів Рюриків – Ігоря. почав об`єднувати слов`янські племена навколо Києва; встановив систему васалітету (залежності); почав збирати полюддя (натуральні податки); проголосив Київ “матір`ю городам руським”; 907 р. – похід Олега на Візантію (Константинополь), було підписано вигідну торгівельну угоду з візантійцями (похід кораблів на колесах); 911 р. – похід на Візантію. Поновлено торгівельний договір.

Правління князя Ігоря та княгині Ольги князь Ігор 941 р. – невдалий похід на Візантію, флот русичів спалений “грецьким вогнем”. 943 р. – успішний похід на Закавказзя. 944 р. – похід на Візантію. 945 р. загинув від рук древлян під час збору полюддя. княгиня Ольга 945 р. – княгиня помстилась за смерть чоловіка древлянам, спалила м. Іскоростень. провела податкову реформу: встановила чіткі розміри податків – “уроки” і місця для збору данини – “погости” прийняла хрещення; налагоджувала дипломатичні відносини з Візантією, Німеччиною.

Ян Правління Святослава (964-972 рр) ідучи в похід, попереджав ворога: “Іду на Вас” 964 р. – похід проти волзьких булгар. 965 р. – знищив Хозарський каганат, звільнив слов`ян від хозарського гніту, але відкрив дорогу новим кочівникам з Азії – печенігам. 967 р. – розпочав війну проти дунайських болгар (Балканські війни). Захопив м. Переяславець і хотів перенести туди столицю. найбільша битва відбулась під Доростолом.

972 р. – загинув від рук печенігів на о. Хортиця на Дніпрі. печенізький князь Куря зробив з черепа Святослава золоту чашу на якій було написано : “Чужого шукаючи – своє загубив!”.

ьб. Князь Володимир Великий (Ясне Сонечко) (980-1015 рр.)Між синами Святослава (Ярополком, Олегом і Володимиром) починається міжусобна боротьба за владу, в якій перемагає наймолодший – Володимир. провів адміністративну реформу: усунувши від влади місцевих намісників і поставив на місцях своїх синів (12). розпочав спорудження земляних валів (“Змієві вали”) для захисту південно-східного кордону від печенігів. відвоював у поляків червенські міста: Червень, Белз, Перемишль. заснував Тмутараканське князівство на Керченському півострові. перший почав карбувати монети з срібла і золота (срібляники, златники) на яких було присутнє зображення тризуба. розбудовував м. Київ. налагоджував відносини з іноземними державами. розширював територію Русі-України.

Володимир для об`єднання Київської Русі провів релігійну реформу, замінивши багатьох слов`янських богів на кількох головних. Але реформа не мала успіху. князь захопив Корсунь (Херсонес) і там охрестився.988 р. – Володимир запровадив християнство на Русі. Християнство принесло Русі визнання на міжнародній арені. Змінилася культура, з`явилась писемність і перші школи. Десятинна церква – перший храм на Русі, збудований Володимиром Великим на десяту частину своїх прибутків. Була знищена під час навали монголо-татар на Київ.

Князь Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.)Після смерті князя Володимира Великого, між його синами розпочалася кривава боротьба за київський престол. Князівські міжусобиці підсилювалися втручанням печенігів та польських військ короля Болеслава І Хороброго. Братовбивчу війну розпочинає старший син Володимира Великого –Святополк Окаянний (прозваний за свою діяльність).1019 р. – Ярослав перемагає Святополка і утверджується в Києві.1036 р. – Ярослав стає єдиновладним правителем Київської Русі, після смерті Мстислава.1036 р. – Ярослав остаточно перемагає печенігів і 1037 р. – збудовано Софійський собор ( на честь перемоги над печенігами). розбудовував Київ: побудував Золоті, Лядські, Жидівські ворота. заснував місто Юр’їв, на північному заході ( нині м. Тарту в Естонії). розширив територію Київської Русі, утворивши імперію.

“ Руська правда” – збірник законів Київської Русі, запроваджений князем Ярославом. Налічувала 18 статтей, частково замінювала кровну помсту на грошові штрафи (вири), які виплачувалися срібними гривнами. Давньоруська срібна гривна за князя Ярослава відкрито першу бібліотеку при Софійському соборі . Ярослав сприяв розвитку освіти, культури, письма.1051 р. – засновано Києво-Печерський монастир, перші засновники Антоній і Феодосій Печерські 1051р. – з ініціативи Ярослава Мудрого, висвячено першого Київського митрополита Іларіона. Іларіон написав твір “Слово про закон і благодать” ( про ідею рівності Візантійської імперії та Київської Русі). Ярослава називають “тестем Європи”, він зміцнював дипломатичні відносини за допомргою шлюбів своїх дітей із представниками іноземних правлячих династій.

Правління Ярославичів. Ярослав Мудрий започаткував поділ Русі на окремі уділи між своїми синами, щоб запобігти міжусобним війнам.

Князь Володимир Мономах. Після розпаду тріумвірату знову почалася кривава боротьба за владу. Князівські міжусобиці були вигідні половцям (кочовим племенам), які нападали на міста і села Київської Русі.1097 р. Любецький з’їзд – з’їзд князів ( з ініціативи Володимира Мономаха), на якому вирішували важливі питання: -припинити князівські міжусобиці; -дотримання принципу наслідування отчинної (вотчинної) власності, не претендувати на чужі території; -об’єднати сили проти половецької загрози.1113р. – Володимир Мономах придушує повстання в Києві і утверджується в Києві (раніше правив в Переяславі). зміцнював владу київського князя; здійснював успішні походи проти половців; розбудовував місто Київ, побудував міст через р. Дніпро; написав доповнення до “Руської правди” – “ Статут Володимира Всеволодовича”; зміцнював міжнародні відносини за рахунок династичних шлюбів;

Володимир Мономах написав для нащадків “Повчання дітям” Мстислав Володимирович – син Володимира Мономаха, здійснював походи проти половців, останній з князів, хто ще зберіг цілісність Київської Русі.

Роздроблення (розпад) Київської РусіКиївська Русь, розпалася на окремі удільні князівства ( 5 з яких займали територію України): Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське.

1108р. – Ярославичі заклали будівництво у Києві - Михайлівського Золотоверхого собору.

Чернігівське князівство В період існування Київської Русі в Чернігові збудовані : П’ятницька церква, Спасо-Преображенський собор.

Галицьке князівство. Найбільшої могутності князівство досягло за правління Ярослава Осмомисла ( був розумний, володів вісьмома мовами)Найбільші міста: Теребовля, Звенигород, Перемишль. Об’єднав князівство Володимирко – правнук Ярослава Мудрого. Столицею князівства було м. Галич. Міцні позиції мали бояри, які постійно втручались в управління князівством. На околицях Галича були поклади солі - саме на них збагачувались галицькі бояри

Волинське князівство. Найбільші міста : Червен, Белз, Луцьк. Столиця князівства- м. Володимир. Відомим правителем був Роман Мстиславич - онук Мономаха1160 р. У Володимирі збудований Успенський собор (Мстиславів храм)

Суспільний устрій Київської РусіРядовичі - селяни, які працювали за договором. Смерди – особисто вільні селяни, які мали землю і платили податок. Закупи – тимчасово залежні селяни, які працювали за позику. Челядь, холопи – невільники, які були власністю князів, боярів.

Література Київської Русі “Остромирово Євангеліє” (1056-1057 рр.) – найдавніша датована книга Київської Русі“Ізборнік Святослава” (1073-1076) – твори повчального змісту“Слово про закон і благодать” - твір митрополита Іларіона (про рівність Візантійської імперії та Київської Русі“Повість минулих літ”- найдавніший літопис Київської Русі, написаний Нестором, укладений 1113 р.“Києво-Печерський патерик” - найвідоміша книга про діячів Києво-Печерської лаври“Реймське Євангеліє” – дочка Ярослава Мудрого – Анна – забрала у Францію. Билини – народні пісні про богатирів. Скрипторій – майстерня для переписування книг

Архітектура і мистецтво Київської РусіМатір Божа Оранта та Христос Вседержитель (Софійський собор)Мозаїка – зображеня чи візерунок з дрібних шматочків скла, камінців

П’ятницька церква в ЧерніговіФреска – картина , написана фарбами на вогкій штукатурці

Михайлівський Золотоверхий собор (Київ)Успенський собор у ВолодимиріГрафіті – старовинні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах. Алімпій – відомий монах-іконописець Київської Русі ; Митуса, Боян – співці-гуслярі; Агапіт – лікар-знахар, відомий в Київській Русі