Презентація для учнів 7 класу "Найбільш унікальні жаби світу"

В'єтнамська жаба. Ця жаба була виявлена ​​у В'єтнамі. Природне середовище проживання, субтропічні і тропічні ліси з високою вологістю. Живуть у прісній воді і скелястих районах. Загальна назва цих жаб мохові, оскільки їх шкіра покрита темно- зеленою цяткою, яка нагадує мох,що росте на скелях. Це ефективна форма маскування.

Токсичні жаби.Ядовиті жаби зазвичай кольору блакитного сапфіра, ці жаби з родини Дендробатидів родом з Центральної і Південної Америки. Токсичність отрути представників цього сімейства залежить від їх виду та популяції. Більшість видів отруйних жаб занесено до Червоної книги, тому що вони вважаються вимираючими.

Жаба Дарвіна.Жаби цього виду живуть в листяних лісах і мають незвичайний спосіб відкладання яєць. На відміну від інших жаб, у жаб цього виду яйця відкладають не самки, а самець. Пуголовки починають лупитися приблизно через вісім днів після відкладання яєць. Жаби Дарвіна досить часто з'являлися приблизно до 1978 року, але в наш час вони рідко з'являються і, швидше за все, вони вже вимерли.

Жаба-подушка.Жаба-подушка може дорости до 10см в довжину. Вона мешкає в Уругваї, Бразилії і північнії Аргентини. Дивлячись на неї можна подумати що вона повільна і не повороткі, але жаби цього виду швидкі в нападі. Вони харчуються ящірками, мишами, птахами та іншими жабами.

Червона жаба Мантел.Батьківщина цієї жаби - Мадагаскар. Це невелика жаба оранжево-червоного кольору, в розмірі досягає всього 2,5 см.

Жаби-привиди з Південної Африки. Один з видів був виявлений тільки на території місцевого кладовища в районі Горла Скелета в національному парку "Table Mountain“,ПАР. На фотографії - королівська жаба-привид (Heleophryne регістра).

Зооглоссус Гарднера (Sooglossus gardineri). Найменша жаба в світі. Розмір дорослих особин досягає 11 мм.

Жаба-арлекін. Нео-тропічна жаба, яка раніше була досить розповсюдженим видом в Коста-Ріці і Панамі. Зараз цей вид занесено до Червоної Книги, жаби цього виду живуть сьогодні переважно в Панамі.

Спину жаби-повитухи покривають маленькі бородавки, з яких, коли жаба перебуває в стані роздратування або якщо на неї нападає ворог, виділяється отруйна рідина з різким запахом. Цей засіб захисту настільки ефективний, що змушує будь-якого хижака припинити атаку. Завдяки цьому у жаби-повитухи практично немає біологічних ворогів. В організмі жаби-повитухи знаходиться стільки отрути, що тварина, котра її з’їсть, гине вже через кілька годин.

Назва “саламандра”, в перекладі з арабської і перської мов, означає “живе у огні”. Саламандри володіють могутньою зброєю боротьби з ворогами. У момент небезпеки в маленьких порах, розкиданих по всій її спині виділяється біла липка рідина. Вона отруйна на стільки, що може вбити невеликого ссавця. Людина після контакту з саламандрою відчуває приступ блювоти.

Південноамериканські жаби-древесніци мають дуже яскраве забарвлення, яке попереджає хижака, що вона отруйна і не годиться в їжу. Залоза, що виробляє слиз, що покриває тіло земноводного, здатна виробляти отруту, миттєво паралізуючу птицю і навіть мавпу. Південноамериканські індіанці змазують наконечники стріл сильною отрутою жаби.

Мешкають в Південній Америці парадоксальні жаби мають звичайні розміри тіла - близько 6 см в довжину. Проте їх пуголовки досягають в довжину 25 см, а потім зменшуються, розвиваючись на дорослу особину.

Деякі земноводні в посушливих районах здатні самі виробляти рідину у вигляді роси. Наприклад, кораловолапа Літорія - жаба, що мешкає в Австралії - може вибиратися вночі з теплого укриття назовні. Там вона охолоджується, а потім повертається назад, після чого на її тілі утворюється конденсат, який жаба вбирає всією поверхнею шкіри.

Жаба Rheobatrachus silus, мешкала в Австралії і вважається вимерлою з 1980-х років, відрізнялася унікальним методом виношування потомства. Після відкладання яєць і запліднення їх самцем, самка заковтує яйця в свій шлунок. Оточуюча їх речовина простагландин заважає вироблятися шлунковому соку, тому під час виношування шлунок не виконує свою основну функцію. Коли підходить термін, жаба просто випльовує пуголовків.

У панамських золотих жаб відсутні зовнішнє і середнє вухо. Тим не менш, вони здатні розрізняти і впізнавати звуки. Первинне сприйняття звукових хвиль відбувається у цих жаб в легенях. Правда, учені поки не з'ясували, як звук з легень доходить до внутрішнього вуха.

Африканська жаба Trichobatrachus має унікальний механізм захисту. У момент небезпеки її підшкірні кістки на лапах протикають шкіру і висовуються назовні, немов котячі кігті. Як відбувається зворотне «втягування», поки невідомо - імовірно, порвана тканина регенерує, а кістки знову зростаються.