Презентація до 75-ї річниці з Дня Перемоги "Ніколи знов!" для учнів початкових класів

Підготувала. Вчитель початкових класів Галенко В. О

Травень, це місяць буяння садів, місяць по-літньому теплих ночей і нескінченних солов’їних пісень… а ще це місяць коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша і прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир.

22 червня 1941 року. Догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, він пив теплу росу із трави і замріяно слухав мелодію шкільного вальсу... Саме з нього бере Друга світова війна свій відлік довжиною в одну тисячу чотириста вісімнадцять кривавих днів і ночей.

Війна, котра прийшла на українську землю червневим ранком 1941 року, увірвалася до кожної сім’ї, відібрала мільйони молодих життів, спотворила нашу чудову природу, перетворила в руїни тисячі міст і сіл.

На захист Батьківщини піднялися всі - і дорослі, і діти. У ці страшні часи діти нарівні з дорослими воювали, працювали на військових заводах, допомагали в шпиталях та лікарнях.

У війни не жіноче обличчя… Але скільки жінок, юних дівчат виносили на своїх тендітних плечах поранених, збивали ворожі літаки, були снайперами, виконували чоловічу роботу в тилу ворога.

Дівчина в сірій шинеліВ куцих, простих чобітках. Йшла, де зривались шрапнелі,Йшла з автоматом в руках…Дівчата в бої йшли крізь ночі,З калюж умивались дощем,Їм бачились коси дівочіПід грізним гарматним вогнем. Недобрії очі лякали,І танків боялись в бою. Але, як мужчини, вмирали. Землю, обнявши свою.

Нарешті настала щаслива мить, коли радісна звістка облетіла всю країну: перемога, свята перемога прийшла у наші родини.

На рубеже весны четвёртой, В награду за года тревог, В дыму и прахе распростёртый Берлин лежал у наших ног! Не умолкает гром орудий. Бушует пламя в дымной мгле, И говорят друг другу люди- Есть справедливость на Земле!

Ідуть роки, але війна не забувається. Знову і знову озивається вона у свідомості поколінь, тривожить уяву, змушує замислюватися над трагедією і подвигом нашого народу.

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

День Перемоги - це величне свято для усієї держави. День, коли ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув, віддячуємо тим, хто залишився живий.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто