Презентація до Дня Збройних Сил України «За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!»

Година спілкування 6 клас. Класний керівник: Волошина Олена Іванівна Харківська ЗОШ № 125«За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!»

Українська армія пишається своєю історією, традиціями. Ніколи наші війська не загарбували чужих територій, не посягали на чуже добро, чужі землі; ніколи не були агресорами.

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цей почесний обов'язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

6 грудня 1240 року закінчилась історія старого княжого Києва. Поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста, могутня Київська Русь перестала існувати, а для її народу почалась епоха двохсотлітнього татарського рабства. З 1349 року український народ був під подвійним ярмом - татарським і польсько-литовським. Хто тільки не зазіхав на українські землі! Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди. У 1482 році Гірей спустошив Київщину, знищив околиці Києва, кілька років татари шматували Поділля й Галичину. Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину...

Од татарських нападів народ став тікати з поганих місць углиб країни, а на межі з татарщиною залишилося вільне, порожнє Дике Поле, яке сягало аж по сучасну Київщину. А коли в Україну прийшли польські закони та порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого Поля. Моло¬ді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливого набігу татар. Життя на "вольниці" без пана й холопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар, щастю не було меж. Поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного народу.

Проходили роки, десятиліття. Козацький рух настільки поширився, що став військовою політичною силою. У XVI столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками побудував на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

За часів Петра І і Катерини II була скасована Запорізька Січ, останній отаман, Петро Калнишевський, був заареш¬тований і відправлений у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року. Український народ залишився без власного війська, отже, втратив свободу. Бо народ, якщо він не має ким і чим себе захистити, не може бути вільним.

Багато десятиліть Україна входила до складу Російської імперії. І до 1917 року, і після цього була без власної армії, а отже , без права й свободи. Росія наказувала синам України, де вони мають служити, посилала на війни. У 1918 році війська Української Центральної Ради були знищені разом зі спробою побудувати Українську державу. Історично недовгий період сини України служили в радянській армії. Цей період позначений і славою, і неславою.

Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти рідну землю. І служать наші хлопці сьогодні Батьківщині. Служити в ній - справа честі й обов'язку...

Військо за часів. Київської РусіКозацька доба. Роки першої Світової війни. Армія за часів СРСРНезалежна. УкраїнаІсторія Української армії

Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили. Проголосивши 24 серпня 1991 року свою незалежність, Україна прагне жити в мирі та дружбі з усіма державами світу. Однак, не виключена можливість виникнення воєнних конфліктів, тому 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову про створення Збройних Сил. А з 1993 року цей день офіційно вважають Днем Збройних Сил України.

Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається зараз на території нашої країни. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Боже, як же важко говорити,Коли ж припиниться нарешті ця війна?Там гинуть люди, їм ще б жити й жити. Але від пострілів здригається земля,Що буде далі? Чи настане завтра?Для тих людей, хто зараз у бою,На них чекають вдома їхні мами. Благаю, припиніть вже цю війну!Прошу у Бога миру для країни,Щоб повернулися живими усі ті,Хто захищає зараз Україну,Хто там на фронті ніби в іншому житті…Молюся небу, молюся і вірю,Що все закінчиться, що скоро все мине. Тримайся, моя рідна Україно,Борися люба за життя своє,Я вірю, що припиняться всі війни,Що буде мир і спокій у серцях,І вірю я в майбутнє УкраїниІ віра ця з душі, в оцих рядках!

Сьогодні, у День Збройних сил України, хочеться згадати наших воїнів подякувати їм за наш спокій, захист нашої Батьківщини, силу, патріотизм, мужність, стійкість. Ми пишаємося ними!

6 Грудня — це свято пам’яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність нашої держави. Хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять …

Шановні військовослужбовці!Щиросердно вітаємо з Днем Збройних Сил України!Українські військові – це справжня армія незламних та нескорених бійців-патріотів, які демонструють мужність, звитягу, силу духу, волю та непохитне бажання перемогти, і цим завойовують довіру українців. Бажаємо Вам та Вашим родинам миру, злагоди та родинного затишку, козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості та незламної сили волі. Нехай завжди поряд крокують оптимізм, спокій та гарний настрій!Слава Героям! Слава Україні!