Презентація до проекту "Розмалюю писанку, розмалюю, на Великдень татові й мамі подарую"

Проект“Розмалюємо писанку, розмалюємо, на Великдень татові й мамі подаруємо”Автор проекту: Леськова Наталія Володимирівна,вчитель початкових класів. Золотівської багатопрофільної гімназіїПопаснянської районної ради. Луганської області

Сторінка № 1«Писанки різних регіонів»

Писанкарство є одним з найпоширеніших і найулюбленіших видів народного мистецтва в Україні. З давніх часів прийшло до нас це рекомесло. Вдивляючись у таємничі знаки, якими вкрита писанка, ми маємо можливість прочитати послання наших далеких пращурів. Але за ті сторіччя, коли регіони України були під впливом різних культур, у кожному з них виникли свої, не схожі на інші традиції розпису яєць. Ось писанки з Київщини— багатобарвні, різноманітні. На білому, червонному, жовтому або світло-зеленому тлі вишуканий рослинний або геометричний орнамент. Квіти малюють трьома кольорами: червоним, жовтим, білим.

На Полтавщині у композиції писанки з'являються фігури людей і тварин. Малюнки яскраві, великі. Взагалі, уся Наддніпрянщина використовує чорний, темно-вишневий, червоний, іноді зелений фон із чотири- й восьмидольним розмежуванням поля або поділом за типом барильця. У чернігівській та полтавській писанках використовується більш стримана кольорова гама.

На Поділлі використовують вільний малюнок на фоні м'яких відтінків охристого, червоного, білого, фіолетового та чорного кольорів. Зустрічається переважно геометричний орнамент із клинців і трикутників, що утворюють розетки, іноді мотиви рослинного орнаменту у вільному розташуванні, у яких відчувається вплив українського бароко.

На Прикарпатті найчастіше можна побачити дуже дрібний геометричний орнамент. Домінують чорні, червоні та жовті кольори. Зустрічаються зображення стилізованих архетектурних споруд, а також контурні фігури коней, оленів, птахів. Але найулюбленішими є розетки та орнаментальні смуги на темно-червоному або чорному фоні.

На Закарпатті є писанки як із геометричним орнаментом, так і з рослинним. Багатими і різ­номанітними є анімалістичні мотиви. На Волині найбільш поширеним є орнамент «сорок клинців», при виконанні якого яйце ділять восковими лініями на 40 рівних трикутників.

На писанках Львівщини найчастіше використовується геометричний орнамент,характерний для усіх західних регіонів України; колір для фону коричнево-червоний. Писанки Гуцульщини мають чимало яскраво виражених давніх язичницьких елементів,пов'язаних із обожнюванням природи. Що б не було зображено на писанці — завжди домінує геометричний орнамент, а рослинний і анімалістичний є тільки доповненням до нього.

Ще 1015 років тому, побачивши писанку, можна було точно визначити, з якого вона села. Але останнім часом все частіше зустрічаються імітації: наприклад, писанки із малюнками, притаманними селу Космач, зараз почали малювати майстри інших регіонів. На жаль, при цьому вони втрачають свої художні традиції. Зневага до регіональних особливостей, уніфікація орнаментального рішення, імітація «популярних» композицій, використання мотивів із інших видів мистецтв загрожують втратою традиційних українських цінностей. Але все ж мистецтво писанки, яке у радянські часи перебувало у занепаді, отримало шанс на відродження. І зараз звичайні люди у селах та містах, як у давні часи, беруть у руки писочок і, наче щось згадуючи, укривають магічними прапрадідівськими візерунками звичайне яйце.

Сторінка № 2«Різновиди великодніх яєць»

Звичай розмальовувати яйця виник у давні, дохристиянські часи. Відомо, що майже всі стародавні міфи пов'язують створення світу саме з яйцем. Із нього вийшли перші живі істоти (старі боги). Із нього було збудовано світ: з верх частини-небо, з нижньої землю. І коли людина прикрашала яйце (а відбувалось це, скоріш за все, на язичницький новий рік), вона ніби прикрашала весь світ. У наш час існують таки техніки розпису яєць: Крашанка-найпростіша техніка. Відібране яйце тримають чи варять у розчині природних фарб.

Крапанка - на яйце наносять краплі воску, після чого кладуть його у фарбу. Краплини воску заважають набути колір вкритим частинам –яйце стає «в крапочку». Писанка - яйце вкривають воском, а потім за допомогою писачка наносять малюнок. Місця,що незафарбованими. Фарбування відбувається від світлішого кольору до темнішого.

Скрьобанка - беруть крашанку і за допомогою швацької голки чи іншого гострого інструмента "вишкрябують" потрібний малюнок. Є інший варіант, коли на нефарбоване яйце наносять віск, роблять голкою візерунок, а потім яйце фарбують. Мальованка - основою зазвичай є дерев'яне (іноді варене) яйце. Малюнок наносять за допомогою пензлика звичайними фарбами (акварель, гуаш тощо). Після того як фарби висохнуть, таке яйце вкривають лаком.

Монастирське, бісерне яйце - як зрозуміло з назви, його виготовляють за допомогою бісеру, який або клеять до яйця воском, або обплітають у техніці бісероплетіння. 

Сторінка № 3«Як писати писанку»

Виготовлення писанок ніколи не приймалось на Україні лише як художня творчість. Збережена з давніх-давен, ще з християнських часів традиція оздоблювати навесні яйця орнаментальними малюнками є, перш за все, дією ритуальною. пов'язаною із традиційним осмисленням яйця як космологічного символу, моделі світу, джерела життя. Тому ця начебто звичайна робота перетворювалась на урочисте дійство, що вимагало дотримання особливих умов. Ось деякі з них. Для писання писанок не можна було брати звичайну воду. Писанкарка мала прокинутися ще досвіту, набрати її з трьох джерел, злити в один посуд і нести додому. Коли вона її несла, то не мала права ні з ким заговорити, ні на кого подивитись, а найголовніше- ні в якому разі не обертатися, не дивитися назад. Дома до цієї води додавали ще трохи води освяченої. І саме цю воду, яку вважали сильною, живою, можна було брати для писанкарства. Віск мав бути тільки бджолиним, його нічим не можна було замінити, бо він принесений "божою мушкою"від самого сонця. А вогонь, на якому варили фарби і гріли віск, хіба він міг бути звичайним? Ні, це був «живий" вогонь. Ю отриманий, як у часи дідів-прадідів, тертям. Та й фарби брали неабиякі, а тільки із природних фарбників, що власноруч збирали, а потім освячували в церкві.

Які ж саме фарби використовували?Жовту фарбу отримували з гілочок або кори дикої яблуні чи дроку красильного; Жовтий - достигле зерно, достаток, урожай, а ще колір сонця. Він оберігав від злих сил. А ще жовтий-колір золота, а отже багатства.

Червону-зрідка робили в домашніх умовах із рогу оленя, частіше купували фарби рослинного походження з червоного (Бразилія) або сандалового дерева;Червоний колір- кров, що символізує життя. З часом він почав означати ще й небесний вогонь (вогонь сонця, вогонь блискавки). здоров'я, любов, владу. Це символ життєдайної сили весни, символ відродження.

Чорну-із чорнильних горішків дуба, листків чорноклена. Кожен колір, як і орнамент, не був звичайною прикрасою — він мав своє значення. Якщо писанка призначалася хліборобові, то тло писанки неодмінно мало бути чорного кольор. Це колір свята весняної землі,що прокидається від зимового сну. Чорний колір символізував плодючість. А ще він мав нагадувати про потойбічний світ.

Зелену-із пролісків, насіння соняшника, барвінкового листя;Зелений- колір весни, оновлення природи, молодого листя.

Коричневу-із бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана;Коричневий-символ матері-землі. От як багато таємниць зберігає давнє мистецтво писанки! Кожен елемент розпису, кожен колір на її поверхні є закодованим знаком, що передали нам наші діди-прадіди.

Не менш цікавий знак “олені”. Цей знак в українській писанці присвячується “небесним оленям”, які, за давнім віруванням, породили все живе на землі: людей і тварин. “Риба” на писанці виступає як символ Ісуса Христа і новохрещених. Здавна вважалося, що півень – охоронець житла і дворища від вогню і блискавки, тому писанку із зображенням півня клали на покуті чи закопували на розі хати на дворі, щоб захистити обійстя від вогняної стихії. Окрім цього, півень виступає як чоловічий символ, що символізує багате жонате життя і багато дітей. Зображення курей на писанці символізує родючість, до того ж, курка є породіллю самого яйця. Серед розмаїття традиційних зображень, з вищеназваними елементами – символами, на писанках досить поширені орнаменти рослинного характеру. Одним з них є дерево життя – символ небесної осі, вона є скарбницею життя, поєднує в собі теперішнє і минуле, сталість і рушійність, силу і слабість, вершини і низини. Це символ природи, яка безперервно відновлюється. Колосся і зерно – уособлення предками святої їжі, символ урожаю. У християнстві колосся є символом Воскресіння. “Стручок” – рослинний символ родючості і надії на багатий урожай. Гілка як частина дерева представляє його цілісність. Свячена лоза є охоронницею від хвороб та злих сил. Гілка із Зелених Свят є первістком природи, даром весняного цвітіння, символом безконечності життя. Смерекові гілки символізують вічну юність, здоров»я, красу, буяння природи. Дубовий листок представляє силу і стійкість могутнього дуба, символізує силу, стійкість і могутність Богів природи. Виступає символом Божої справедливості. Квіти символізують мудрість, красу, елегантність, подих любові і ніжності. За давніми віруваннями, квіти – обличчя ненароджених дітей. Тому вірили, що писанки квітами повинна розписувати жінка, в якої довго немає дітей. Розписані квітами писанки вона має на Великдень дарувати дітям, і тоді Бог поверне їй життєдайну силу. Окрему групу в українських писанках складають елементи, що символізують різні ознаки всесвіту і світобудови, а також відображають взаємини людини з Богом та силами природи. Так, колесо (зображення кола) – єднання найвищого спокою з напруженою силою, завершенням досконалості, образом Божої Вічності. У загальнохристиянському розумінні колесо – символ безсмертя, безконечної Божої любові. Хрест – символ всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. В сиву давнину хрест символізував чотири стихії світу – вогонь, воду, повітря, землю. У християнстві – головний його символ, символ відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує. Тригвер (зображення трикутника) – символ Вогню, безсмертя, чоловічої та жіночої сили. У християнстві – це символ Пресвятої Трійці, а із вписаним усередині колесом (колом) – символ Божого ока (Всевидяче око). Блискавка символізує небесний вогонь, одночасно караючий і освячуючий, вістун божественого. У християнстві – це блиск Божої ласки. Граблі (“грабельки”) – символ дощу. У новому завіті це символ ласки і вісник науки святого Євангелія. Триріг – знак святого числа “3”, три божества; число “3” – символ симетрії і порядку, а тому саме є класичним числом культових повторень. Клинці. Писанка “40 клинців” символізувала точки життя, успіх господарства, добробут та чесність людини. Також вона була символом сорока бажань і благань людини. У християнстві 40 трикутників символізують 40 мучеників, 40 днів посту.

Сторінка № 4« Ми всі граєм, ми всі граєм, З Великоднем Вас вітаємо»

Катання яєць. Улюбленою пасхальною грою на Русі було катання яєць: робили простий дерев'яний або картонний «каток», а навколо нього звільняли рівне порожнє місце, на якому розкладали фарбовані яйця, або маленькі призи, або іграшки. Гравці підходять по черзі до катка і котять своє яйце; предмет, який яйце чіпатиме, - виграний. 

Цокання яйцями. Це теж старовинна російська забава: стукаючи тупим або гострим кінцем фарбованого яйця яйце суперника, людина намагається виграти якомога більше цілих яєць. Якщо яйце тріснуло - програв! 

Сторінка № 5 «Історичні пам’ятки»

Коломийський музей "Писанка"Єдина у світі культурна установа, збудована у вересні 2000 року спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису – писанок. Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі писанкового яйця стала візиткою Коломиї і приваблює відвідувачів з усіх країн. Урочисте відкриття музею "Писанка" відбулося 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного Гуцульського фестивалю. Концепцію експозиції музею розробила директор Я. Ткачук, а втілили в життя коломийські художники В. Андрушко та М. Ясінський. Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, представлених з переважної більшості областей України (Тернопільської, Львівської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської, Одеської), а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії. Протягом кількох десятиліть невідомим залишався метод зберігання і реставрації писанки, який винайшли коломийські музейники. Завдяки цьому тепер усі зацікавлені мають змогу милуватися філігранністю гуцульських писанок.

В Запоріжжі на острові Хортиця відкрили пам'ятник української писанки. Пам'ятник встановили на місці відкритого на острові святилища, що датується 3-2 тисячоліттям до н.е. яке також має контури яйця.    За словами гендиректора Національного заповідника ”Острів Хортиця” Костянтина Сушка, найближчим часом навколо нового пам'ятника планується обладнати майданчик і зробити пам'ятник писанці культовим місцем.        В селі Братковичі Стрийського району, що на Львівщині, встановлено та освячено пам’ятник Писанці, вартість якого оцінюють приблизно у 100 тис. грн.  Його зведення розпочали ще у 1999 році й планували закінчити до 2000-ліття Різдва Христового. Через фінансові труднощі роботи зі зведення пам’ятника затягнулися на вісім років. Тепер у центрі села стоїть велична різнобарвна писанка. Висота пам’ятного знаку 6,5 м, а його діаметр – 4 м, в середині розміщено Богородицю.

Є пам'ятник писанці і в Румунії - в місті Сучаві. Як свідчить табличка, висота яйця складає 7,25 м, діаметр - 4,60 м, а вага - 1800 кг. Румуни вважають, що це найбільша писанка в світі, але ми-то знаємо вже, що це неправда ... У містечку Веґревілі (Канада), велику частину населення якого становлять канадські українці, знаходиться найбільший у світі пам'ятник у вигляді писанки. ЇЇ висота 10 метрів. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки .  Як це не дивно, але канадська писанка була створена як пам'ятник ... канадській кінній поліції!

Література:1. Беркун О. Воскресни, писанко! Воістину Воскресни! / О. Беркун // Початкова освіта. – 2004. – № 11. – С. 29–32.2. Бойко С. Світ писанки, крашанки, шкрьобанки, дряпанки, мальованки / Степан Бойко // Наука і суспільство. – 2010. – № 3–4. – С. 31–32.3. Григорян І. І. Писанка – символ України / І. І. Григорян // Мистецтво в школі. – 2010. – № 2. – С. 26–28.4. Гриценко Л. Класифікація знакової абетки в орнаментації української писанки / Л. Гриценко // Образотворче мистецтво у контексті сучасності : зб. наук. праць / Полт. художній музей (Галерея мистецтв), Полт. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, Психолого-пед. фак., Каф. образотворчого мистецтва. – Полтава, 2008. – С. 42–45.5. Дмитренко К. А. Як Великдень на дворі, то й писанка на столі / К. А. Дмитренко // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2010. – № 3. – С. 21–23.6. Калібабчук Т. П. Диво-витинанки. Розробки уроків художньої праці та занять гуртка / Т. П. Калібабчук, О. П. Коломієць // Початкове навчання та виховання. – 2008. – № 7. – С. 19–23.7. Кислицька Л. Сувенірне яйце / Л. Кислицька // Трудове навчання. – 2008. – № 3. – С. 47–48.8. Комарницька Н. П. Святкова зустріч "Подаруй мені писаночку!" / Н. П. Комарницька // Початкове навчання та виховання. – 2004. – № 7. – С. 22–23.9. Кушнірук І. Мистецтво виготовлення писанок в Україні / І. Кушнірук // Початкова освіта. – 2005. – № 13. – С. 7–9.10. Локотош Н. Котилася писаночка... традиції писанкового розпису на уроках трудового навчання / Н. Локотош // Трудове навчання. – 2010. – № 3. – С. 53–55.11. Манько В. Українська народна писанка / В. Манько. – 2-е вид., допов. – Львів : Свічадо, 2005. – 41 с.12. Савченко Н. І. Українські писанки – символ Великодня : інтегрований урок у 3 класі / Н. І. Савченко // Початкове навчання та виховання. – 2004. – № 7. – С. 19–21.13. Турак А. Дивотвір – писанка / А. Турак // Шкільний світ. – 2007. – № 10. – С. 9–15.14. Ходячих С. Ю. Технологія виготовлення пасхальних яєць. Крапанки / С. Ю. Ходячих // Трудове навчання в школі. – 2009. – № 4. – С. 36–38.