Презентація до проєкту ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЧИТАННЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ У 5-6 КЛАСАХ

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЧИТАННЯ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ У 5-6 КЛАСАХ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЕКТ Виконавець: Панченко Ю.А.

План реалізації проекту ПІБ За що відповідає Панченко Ю.А. керівник проекту технічний редактор теоретичні відомості практична частина теоретичні відомості створення презентації практична частина розробка фрагментів уроку практична частина розробка фрагментів уроку

Етапи реалізації проекту З’ясування та обґрунтування проблеми дослідження. Дослідження обраної проблеми (збирання інформації). Аналіз різних шляхів вирішення проблеми (план дій). Вирішення проблеми (реалізація плану дій). Підготовка до презентації проекту. Презентація проекту. Підсумок. Оцінка своїх дій.

Актуальність теми Основою формування цілісної картини світу дитини, оволодіння критеріями оцінки та інтерпретації соціальних, культурних і природних явищ є гуманітарне мислення. Особлива роль в процесі пізнання учнями світу культури належить саме літературі, що стає потужним засобом виховання. В сучасних умовах спостерігається криза читання – зниження зацікавленості учнів у читанні. Саме тому формування мотивації до читання школярів на уроках літератури є актуальним і важливим завданням для кожного викладача.

Мета проекту – визначити ефективні шляхи формування мотивації до читання на уроках літератури у 5-6 класах. Об’єкт проекту – процес навчання літератури у 5-6 класах. Предмет проекту – шляхи та засоби формування мотивації до читання учнів 5-6 класів під час навчання літератури. Ключові поняття: мотивація до читання, навчання літератури, нові методи навчання.

Сьогодні криза дитячого читання проявила себе більш за все у втраті інтересу до цього важливого виду занять. Для значної частини сучасних дітей читання – це лише ординарна навчальна діяльність, що не викликає радості. Одна з причин цього негативного процесу – неналежний рівень гуманітарної освіти в школах та відсутність мотивації до читання. Пошук шляхів та методів формування такої мотивації – одне з найважливіших завдань сучасного вчителя літератури.

Сучасний вчитель має органічно поєднувати інновації і традиційні підходи в своїй діяльності, використовувати медіапродукти на користь навчального процесу. Використання різноманітних медіапродуктів здатне осучаснити процес шкільного вивчення літератури, стати додатковим фактором створення мотивації у читанні.

Використання ІКТ та інтерактивних методів навчання під час уроків літератури здатне викликати інтерес учнів, залучити їх до навчальної діяльності, ненав’язливо сформувати необхідність до критичного мислення і сформувати стійку мотивацію до читання.

Серед таких методів в нашому проекті було розглянуто і застосовано на практиці: веб-квести, метод буктрейлера, метод скрапбукінга, метод кубування, метод гронування, метод читання з помітками, методика Блума; Коло Венна, клоуз-тести, методики «обери позицію» та «мікрофон».

Клоуз-тести являють собою перелік речень, що стосуються змісту певного твору. У клоуз-тесті обов'язкові пропуски ключових слів, відновлення яких можливе за умови знання змісту тексту. Головна мета роботи з клоуз-тестом – навчити дитину розуміти зміст тексту, особливості його змістовної організації, і тільки на цій основі працювати з мовними явищами, законами, правилами.

Веб-квести Яскравим прикладом використання ІКТ в навчанні є веб-квести. Це сайт в Інтернеті, з яким працюють учні, виконуючи те або інше цікаве навчальне завдання. Веб-квест містить такі основні елементи: вступ; посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для веб-квесту матеріал; поетапний опис процесу виконання завдання; висновки, які мають містити приклад оформлення результатів виконання завдання.

Приклад веб-квесту

Метод «Буктрейлер» Буктрейлер – це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Основне його завдання – яскраво і образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати читача, спонукати до читання.

Зразок методу “Буктрейлер”

Метод «Скрапбукінг» Скрапбукінг – це мистецтво оригінального, декоративного оформлення альбому, щоденника, записної книжки, колажу, листівки або малюнку чи фотографії. Залучивши дітей до створення таких паперових предметів, можна зробити урок цікавим і корисним.

Метод «Кубування» Метод, під час якого учитель демонструє куб, на гранях якого пропонує учням ключові слова та завдання для опрацювання проблеми з теми, де це доцільно. Застосовується на етапах актуалізації чи усвідомлення змісту.

Тема уроку: Леся Воронина. Пригодницько-фантастична повість «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку №9»

Метод «Гронування» Це письмовий вид діяльності, що допомагає учневі зрозуміти поняття і зв’язки, які складніше усвідомити під час застосування традиційних методів навчання.  Вчитель оголошує ключове слово, а учні мають поділитися першими асоціаціями щодо нього. Асоціації без обговорення записуються по колу поруч із ключовим словом і тільки після цього відбувається їх аналіз разом із учнями. радість усмішка оптимізм добро сонце Поллі анна

Метод «Читання з помітками» Методика привчає учнів самостійно працювати з книгою, критично сприймати інформацію, що подається. Основна суть методики в тому, що учні роблять позначки на полях під час опрацювання тексту: Галочка (v) - якщо інформація підтверджує знання. Мінус (-) – інформація суперечить знанням учнів. Плюс (+) – нова інформація для читача. Знак питання (?) – інформація незрозуміла під час читання, яка потребує додаткового пояснення.

Методика Блума Мета методики – формувати навички порівняння і класифікації, структурування інформації. Вчитель готує схему у вигляді ромашки. «Ромашка» складається з 5-6 пелюсток, кожен з яких містить певний тип питання.

Коло Венна Метод будується на основі двох або більше великих кіл, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Порівнюючи два об`єкти, малюємо два кола. Вільний простір – означає відмінності, спільний простір означає схожі риси. Стратегія дає можливість формувати в учнів навички порівняння явищ, предметів, визначення головних рис та ознак.

Метод «Мікрофон» Учням пропонується висловити свою точку зору з поставленого питання або проблеми. Обмін думками проходить за допомогою предмету, що нагадує мікрофон. Кожен, хто отримав такий "мікрофон", зобов'язаний чітко і лаконічно викласти свою думку і зробити висновок.

Метод «Обери позицію» Пропонується проблемне питання, дві протилежні точки зору і три позиції : «Так» (за першу позицію), «Ні» (за другу позицію), «Не знаю» (не визначив власну позицію). Учні класу обирають певну позицію, формують три групи, обговорюють правильність своєї позиції. Один або декілька членів кожної групи аргументують свою позицію, після чого відбувається колективне обговорення проблеми і поняття правильного рішення.

Результати проекту Впровадження практичних розробок зазначених методів на уроках літератури у 5-6 класах сприяло проявленню зацікавленості учнів в процесі вивчення літератури, формуванню у них мотивації до читання.