Дана мультимедійна презентація є додатком до розробки уроку з української літератури для учнів 6 класу НУШ "Леся Українка "Співець"
Співець. Леся Українка. Пишно займались багрянії зоріКолись навесні,Любо лилися в пташиному хоріЛісні голосні;Грала промінням, ясним самоцвітом. Порання роса,І усміхалась весняним привітом. Натури краса. Гордо палала троянда розкішна,Найкраща з квіток,-Барвою й пахом вродливиця пишна. Красила садок. А соловейко троянді вродливій. Так любо співав,Голосом дивним співець чарівливий. Садки розвивав;Слав до вечірньої зорі прощання,Що гасла вгорі,Ще ж голосніше співав на вітання. Поранній зорі... Вже пролетів, немов пташка зальотна,Весняний той час, —Осінь холодная, осінь вільготна. Панує у нас.
Тихо спускається нічка осіння, —Година сумна;Місяць холоднеє кида проміння;Здалека луна. Пугача віщого крик — гук єдиний;Діброва німа. Advertisement: 0:03 Де ж соловейко? де ж спів солов'їний?Ох, де ж він? Нема!В вирій полинув, де вічная весна,Натхненний співець. Вічно красув там рожа чудесна,Там теплий вітрець;Глухо і смутно кругом на просторі. Мій гаю сумний!Кинув співець тебе в тузі та в горі,Тебе й край рідний. Тиша така тепер всюди панує. Лиш в листі сухім. Вітер зітха, мов дріада сумує,Із жалем глухим. Чом я не маю огнистого слова,Палкого, чому?Може б, та щира, гарячая мова. Зломила зиму!І розлягалась би завжди по гаю. Ясна-голосна. Пісня, й розквітла б у рідному краю. Новая весна. Та хоч би й крила мені солов'їні,І воля своя, —Я б не лишила тебе в самотині,Країно моя!
Художні засоби: Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна», вродливиця пишна, гарячая мова, ясна-голосна пісня, рожа чудесна, німа діброва. Метафори: «роса грала промінням», «усміхалась весняним привітом», вродливиця красила садок, мова зломила зиму, місяць кида проміння. Порівняння: Вже пролетів, немов пташка зальотна,Весняний той час.; Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: Пишно займалися багрянії зорі.;Гордо палала троянда розкішна.