Про що ми дізнаємось сьогодні: Галина Миколаївна Кирпа вже понад двадцять п’ять років поєднує поетичну та прозову творчість із перекладацькою та упорядницькою діяльністю. Авторка шести поетичних книжок та перекладів понад 30 книжок із білоруської, німецької, шведської, данської та норвезької мов. Створене нею вражає, бо ця людина поєднала в собі талант поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, журналіста, упорядника посібників для дітей.
«Мозковий штурм»Чи може людина одночасно займатися різними видами діяльності?Назвіть відомих українських письменників, які були талановитими в різних видах діяльності. Яких сучасних українських поетів ви знаєте?Чи чули ви такі рядки: “Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі...”? (Ліна Костенко). Як ви можете їх пояснити?Чому сучасні підлітки не цікавляться поезією?
Імпровізоване інтерв`ю з письменницею Де й коли Ви народилися?Народилася я 1 січня 1950 року на хуторі Тарасівка, що біля села Любарці Бориспільського району Київської області. Яку освіту здобули?У 1966 році закінчила Любарецьку середню школу. З першого разу не вдалося вступити до вищого навчального закладу, тому п’ять років проходила «життєві університети», працюючи на фабриці, в радгоспі, друкаркою у видавництві, журналістом. Потім навчалася на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1971–1976).
Ким Ви мріяли бути в дитинстві?Мріяла бути бібліотекарем, як наш Яків Іванович, що привозив на хутір двічі на місяць повні валізи книжок. Мені здавалось, нема кращої професії на світі, як читати книжки і вміти відрізняти гарні від поганих. Потяг до писання творів, мабуть, з дитинства?Так, першими спробами були звичайні дитячі щоденники, більше схожі на вигадки та фантазії. Я вела їх лише в дитинстві й роздаровувала подругам. І вони мене прозивали "письменницею". У школі заохочувала до писання вчителька української мови та літератури Варвара Іванівна Єнчева, що надсилала мої спроби в газету “Зірка”.
Ваші найтепліші спогади з дитинства. З чим або ким вони пов`язані?Звичайно з мамою. Замолоду вона грала на гітарі і брала участь у виставах сільського драмгуртка. В мене досі та гітара перед очима – як вона висить на цвяшку на стіні. Мама була особлива, у неї навіть гортензії та хризантеми зимували в хаті в старих відрах і цвіли до самого Різдва. Ех, то був час дитинства й молодості, коли здавалося, що мама житиме вічно. Скільки всього лишилося недорозпитаного! З усього того могла б вийти ще одна повістина – «Мама», бо ці мої згадки – то лиш крапля в морі. Чи правда, що у Вашій родині багато вчителів?Так. Я росла у вчительському середовищі, окрім мами, вчителювали тітки, дядьки, двоюрідні брати, сестри. Такий собі освітній філіал: філологи, історики, математики, біологи, географи.
А що було спочатку журналістика чи письменництво?Журналістика, бо з 1969 по 1978 роки я працювала у видавництвах «Дніпро», «Мистецтво». Пізніше — літературним працівником газети «Молода гвардія», редактором відділу журналу «Барвінок». Загалом журналістській роботі віддала 12 років (1978–1990). Коли вийшла Ваша перша збірка? Це були поетичні твори чи прозові?В 1984 році і це була збірка поезій «День народження грому».
А коли Ви зайнялися перекладанням?Із друком першої моєї збірки дуже затягалося, і тоді Євгенія Антонівна Горева (редактор у видавництві «Веселка») сказала: "Поки вас не друкують, перекладайте". Так із її легкої руки я й стала перекладати. Але серйозно я почала перекладати згодом, з 1989 року. І так цілих 15 років перекладала "в шухляду", аж поки Олег Жупанський (поет, перекладач, видавець) запропонував дещо видати у своєму видавництві («Видавництво Жупанського»). Здебільшого це переклади дитячих творів. Що тепер перекладаєте? Які творчі плани?У ці трагічні часи перекладати – це ще й рятувати душу від розпачу. Півроку «спілкувалася» з Астрід Ліндґрен, а тільки-но закінчила «Моє щасливе життя» Рози Лаґеркранц. До речі, дуже теплі, світлі повісті. А ще до моїх творчих планів належить і вибране для дітей Петра Короля ( український дитячий письменник, помер 1994 року), що я впорядкувала.
літературну діяльність письменниціГалина Миколаївна Кирпа- авторка 6 поетичних книжок: «День народження грому» (1984), «Гостини» (1986), «Цвіт королевий» (1988), «Ковток тиші» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001); віршів та оповідань «Чарівний вузлик» (2000); збірок ліричних новел «Катруся з роду Чимчиків» (1992), «Будинок старий, як світ» (1999); народознавчої книжки для дітей: «Забавлянки мами Мар’янки» (1992, у співавт.), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003); шкільних читанок: «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992), «Зелена неділя» (1993); посібника з етики для початкової школи «Андрійкова книжка», тритомної читанки-хрестоматії для дошкільнят «Український садочок», хрестоматії школяра «Про маму» (2001); антології поезії української діаспори «Листок з вирію», хрестоматії світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» у трьох т. (2007).
Є лауреатом премії імені Івана Огієнка (1996), «Світлослов» (за «Чисте сяйво метафори», м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007). Нагороджена Грамотою Президента Форуму видавців у Львові (2004). 2011 року стала лауреатом премії «Кришталевий птах». Її твори перекладалися білоруською, польською, російською мовами. Друкувалася у Польщі, Білорусії, Чехії, Словаччині, Канаді, США. Член СПУ з 1986 року.
Виразне читання поезії «Мій ангел такий маленький». Аналіз твору. «Мозковий штурм»Яке враження справила на вас поезія Галини Кирпи?Хто такі «ангели»? Що ви про них знаєте?Що символізує янгол у творі?На які роздуми надихає нас вірш? Знайдіть у тексті повтори. Якого значення вони набувають у творі? Визначте засоби, що надають поезії спокійного й лагідного тону. Яку ілюстрацію до твору ви б запропонували?
Заповнення таблиціТвір. Стислийаналіз«Мій ангел такий маленький»«Коли до вас темної ночі»Образ твору. Янгол. Лев. Тема. Розповідь про ангела, який незримо супроводжує ліричну героїню. Роздуми про ймовірну в майбутньому зустріч з Левом; прохання не казати йому про зоопарк. Основна думка. У кожної людини є янгол-охоронець, який опікується нами все життя, незважаючи на те, що ми його ніколи не бачимо. Людині важливо відчувати підтримку вищих духовних сил і вірити у краще. Якщо хоча б один лев не потрапить до зоопарку, то це призведе в майбутньому до виникнення цілої Лев'ячої Держави, де всі тварини будуть вільними. Система віршування. Верлібр. Верлібр. Художні засоби. Анафора, зменшено-пестливі слова. Повтори
Закінчивши із золотою медаллю Доросинівську середню школу цього ж району, він вступив до престижного Ленінградського вищого військового інженерно-будівельного училища, яке готувало кадри для космічного центру Байконур і яке І. Павлюк скандально залишив на другому курсі навчання, коли почав писати вірші, за що був покараний — засланий у забайкальську тайгу — будувати з в'язнями автомобільну дорогу воєнного призначення. Писав там вірші в „захалявну книжечку”, які пізніше стали основами його книг. Повертався в Україну в час, який збігся з початком розпаду Радянського Союзу, із воскреслою й закріпленою мрією — стати поетом.
У 1986-1987 рр. І. Павлюк — кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині.1987 р. вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою. Після виходу у світ у видавництві „Каменяр” (Львів, 1990) першої поетичної книжки „Острови юності” ім'я І. Павлюка стало відомим любителям поезії.1996 р. в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка І. Павлюк захистив кандидатську дисертацію на тему „Митець — Влада — Преса: історико-типологічний аналіз”. У 1999 та 2000 рр. був у творчому відрядженні в Сполучених Штатах Америки — науковцем, „ченцем”, поетом-пілігримом.
Окремі вірші І. Павлюка стали піснями. 2004 р. вийшов компакт-диск „Лірика...” — вірші І. Павлюка у виконанні народного артиста України С. Максимчука. За композиціями віршів І. Павлюка створено театральні постановки. Його п'єсу „Вертеп” ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Його твори перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, японською та іншими мовами. Книга лірики Ігоря Павлюка „Україна в диму” стала книгою року в Україні (2009).
Нині І. Павлюк — старший науковий співробітник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України в м. Києві, професор Львівського національного університету ім. І. Франка, член кількох редколегій літературно-мистецьких часописів. Автор більше 500 публікацій у періодиці, наукових збірниках та 28 окремих книг різних жанрів.
«Діалог з текстом» Поділіться першими враженнями від твору. Які емоції переживали, читаючи вірш?Які образи впливали на ваш емоційний стан?У чому причина плачу дівчинки? Чи можлива тут якась конкретна відповідь?Як ви розумієте «розчарована осінь клигає по дворі»? Яка картина постає у вашій уяві?Чому восени не тільки в природі, а й в душі відчувається легкий сум, якась приреченість?Складіть асоціативне гроно до слова «осінь», добираючи художні засоби.
літературний паспорт. Тема: розповідь про дівчинку, яка плаче на бабусиному порозі на тлі «розчарованої осені», що «клигає по дворі». Навколо тихо і прохолодно на душі.Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадатися з її відповіді: «Всіх». Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Жанр: філософська лірика. Художні засоби: персоніфікація: розчарована осінь клигає; епітети: дівчинка боса, бабусин поріг, розчарована осінь.
Виконання завдань. Прокоментувати висловлювання.„Ігор Павлюк — поет, у якого нема зазору між словом і серцем”. (Микола Вінграновський)„А тим часом з Божим деревом полину в очах ходить світом поет надприродної сили переживання... З такою душею і на зорях привітають”. (Валерій Ілля)„Ігор Павлюк — поет невичерпної сили, в таємничій поліській душі якого дивним, майже містичним чином відлунюють буйні степові голоси незабутніх Миколи Вінграновського і Валерія Іллі”. (Павло Загребельний)„Вчитуєшся у вірші Ігоря Павлюка — і ще раз вториш собі подумки: таки бути. БУТИ УКРАЇНІ”. (Микола Осадчий)
Для кращих знавців поезії(визнач автора і назву поезії за поданими рядками)5. «Там за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи,-все запорошене, все насторожене…»6.«Йде ніде , в не вороття,Йде лелійно, як дитя, І жене його у спину. Сірий маятник життя»7.«Одсіяють роки,мов хмапки над нами,І осьтакже в полі будуть двоє йти…»8.«В огні канонад,що на захід женутьчужинців в зелених мундирах…”