Віруси мають ряд ознак, які суттєво відрізняють їх від усіх клітинних організмів:ультрамікроскопічні розміри;Наявність нуклеїнової кислоти тільки одного типу (або РНК, ДНК);Відсутність здатності до зростання і бінарного ділення;Розмноження шляхом реплікації власної нуклеїнової кислоти;Відсутність власних систем мобілізації енергії;Відсутність власних систем синтезу білка;Абсолютний внутрішньоклітинний паразитизм.
РНК-вмісні віруси містять геном у вигляді РНК, тому здатні до зворотньої транскрипції. РНК може бути одно- або дволанцюговою. До РНК-вмісних належать: вірус грипу, ротавіруси, коронавіруси, ретровіруси (наприклад, ВІЛ), рабловіруси та ін. ДНК-вмісні віруси містять геном у вигляді ДНК, яка може бути одно- або дволанцюговою. До ДНК-вмісних належать: паліомавіруси, папіломавірус, герпесвіруси, аденовіруси (ГРВІ), парвовіруси й інші.
Історія про хворобу «куру» Американський лікар Карлтон Гайдушек, вивчав хворобу, що уражала папуаське плем’я форі у горах Нової Гвінеї. Папуаси займалися ритуальним канібалізмом. Дитина, що хвора на «куру». Не може сидіти чи стояти без підтримки, тремтіння голови і кінцівок, майже не може приймати їжу. Хвороба уражає ЦНС, мозок стає схожим на губчасту масу. Згодом, людина помирає.
Пріони – це особливий клас інфекційних агентів, які є білками з аномальною третинною структурою і не містять нуклеїнових кислот. Саме вони викликають хворобу «куру» і ряд інших нейродегенеративних хвороб людини та тварин. Це єдині інфекційні агенти, що здатні розмножуватися без нуклеїнових кислот. Вони каталізують перетворення гомологічного білка на подібний собі пріон.