Презентація створена у відповідності до підручника біології для учнів 10 класу за авторством В.І Соболя.
прості або апоферментискладні, або холоферментибілкова частина, або апоферментнебілкова частина, або кофакторпростетична група:може бути органічною чи неорганічною сполукою;міцно зв’язана з білками, часто ковалентними зв’язками.кофермент:невелика органічна сполука;вільно зв’язується з ферментом, важлива для каталітичної активності. За хімічним складом ферменти можуть бути:
У 1890 р. Фішер припустив, що специфічність ферментів визначається точною відповідністю форми ферменту і субстрату. Це припущення називається моделлю «ключ-замок»:а. субстрат наближається до активного центру фермента;б. субстрат і фермент утворюють комплекс;с. комплекс фермента і продуктів реакції;d. продукти реакції залишають активний центр.
У 1958 р. Кошланд запропонував модифікацію моделі «ключ-замок», яка отримала назву «рука-рукавичка»: ферменти, - гнучкі молекули. Активний центр ферменту може змінити конформацію після зв'язування з ним субстрату. В деяких випадках молекула субстрату в активному центрі також міняє конформацію:
Властивості ферментів:ферменти чітко локалізовані в клітині, тканинах, органах;вони збільшують швидкість реакції, але самі не витрачаються;один фермент може каталізувати тільки одну реакцію;дуже мала кількість ферменту викликає перетворення великих кількостей субстрату;активність ферментів залежить від р. Н середовища, температури, тиску і від концентрації як субстрату, так і самого ферменту.
За типом реакції, на швидкість якої здійснюється вплив, ферменти поділяються на 6 груп:оксидоредуктази каталізують реакції окиснення;трансферази здійснюють перенесення функціональних груп і молекулярних залишків між молекулами;гідролази прискорюють процеси гідролізу;ліази каталізують процеси розщеплення негідролітичним шляхом;ізомерази каталізують внутрішньомолекулярні перегрупування;синтетази беруть участь в процесах синтезу нових молекул.