Презентація до уроку біології в 10 класі за новою програмою "Систематика"

10 клас, 3 урок. Систематика

Біологічна систематика — наука, що вивчає різноманіття всіх існуючих та вимерлих організмів і створює їх логічну впорядковану систему.

Основними завданнями систематики є:розподіл живих організмів за групами;найменування та опис цих груп;побудова з цих груп узагальнюючої класифікації організмів.

Систематика має три розділи:■ таксономія: наука про об’єднання живих істот у групи на основі аналізу притаманних їм ознак;■ номенклатура: система правил найменування живих організмів;■ система органічного світу: встановлює спорідненість організмів в історичному плані й хід історичного розвитку живих організмів загалом та окремих систематичних груп.

Методи систематики: порівняльно-морфологічний: базується на порівнянні морфо­логічних ознак організмів;порівняльно-анатомічний, ембріологічний, онтогенетичний: вивчають схожість та відмінність у будові тканин, особливості утворення нових клітин, запліднення і розвитку зародка, фор­мування органів; порівняльно-цитологічний та каріологічний: аналізують будо­ву клітин, ядра (за числом і морфологією хромосом); біохімічний: вивчає хімічний склад клітин, тканин, організмів; палеонтологічний: допомагає відтворити за викопними решт­ками еволюцію певних видів, історію їхнього розвитку, вста­новити спорідненість між великими систематичними одиниця­ми — відділами, класами, рядами.

Значення систематики:опис і впорядкування різноманітних існуючих і вимерлих видів, розподіл їх на певні систематичні групи, створення можливості орієнтування в їх чималій кількості.

Штучні (формальні) та природні (філогенетичні) системи живого світу. До штучних належать такі, що побудовані на основі однієї або кількох довільно обраних ознак. У таких системах класифікація видів ґрунтується лише на ступені їх подібності й не враховується історична спорідненість різних таксонів. Штучні системи створю­ють через нестачу даних. До природних систем належать такі, що базуються на комп­лексі значущих ознак. Це системи організмів, у яких класифіка­ція видів ґрунтується на їх ступені подібності та відображає філо­генетичну спорідненість між систематичними групами.

Перші спроби класифікаціїПерші відомі спроби класифікації живих організмів відомі з Давньої Греції. Аристотель і Теофраст (IV ст. до н. е.) розділяли живі організми на дві групи: рослини і тварини. Рослини були роз­ділені ними на трави та дерева, тварини — за середовищами існу­вання: водні, тварини суходолу та ті, що опанували повітря, а також на групи з «гарячою» та «холодною» кров’ю. Так з’явилася перша природна система, яка відбивала впорядкованість, що є у природі.

Морфологічні системи. Основи наукової класифікації живих організмів заклав швед­ський лікар та натураліст Карл Лінней. У своїй праці «Система природи» (1735) він розділив природу на три царства: мінеральне, рослинне і тваринне, приєднавши людину до системи тварин. Лін­ней описав близько 3500 видів живих організмів і зробив застосу­вання бінарної номенклатури (латинська назва з двох слів: назви роду та видового епітету) обов’язковим. Він встановив суворе під­порядкування між рівнями класифікації, використавши лише чо­тири рівні: класи, ряди, роди та види.

Морфо-фізіологічні системи1848 р. німецький фізіолог і зоолог Карл Зібольд з’ясував, що рослини і тварин відрізняються не тільки морфологічно, а і за способом живлення, і що наявність хлорофілу — основна ознака рослини.

Еволюційні системи1868 р. німецький зоолог створив концепцію еволюційної таксономії. Природною він вважав систему, що описує хід еволюції. За пропозицією британського натураліста Джона Хогга він встановив царство Протисти, що об’єднало всі відомі до тогорії, водорості й найпростіших).1925 р. за пропозицією французького біолога Едуарда Шаттона було утворено нове царство — Дроб’янки.1938 р. Херберт Коупленд розробив систему органічного світу, що включала чотири царства: Дроб’янки, Протисти, Рослини та Тварини.

Еволюційні системи. У 1959-1965 рр. американський еколог Роберт Уайттейкер ви-ділив гриби в самостійне царство.1960 р. канадський мікробіолог Роджер Станіер та американ-ський біохімік Корнеліус ван Ніл запропонували об’єднати проте-стів, рослини, гриби та тварин у надцарство Ядерні (або Прокаріоти), а для дроб’янок створите царство Доядерні (або Еуаріоти).1965 р. зоолог, еколог і генетик Микола Воронцов об’єднав усі зазначені вище царства в імперію Клітинні, а для вірусів створив імперію Неклітинні.

Сучасні системи: таксономічна революція. Система 2 царств

Система 3 доменів