Презентація до уроку біології в 6 класі «Хвощі»

ХвощіВолошина Олена Іванівна. Вчитель біології вищої категоріїХарківська ЗОШ № 125

Хвощі — багаторічні трав'янисті рослини, які розмножуються за допомогою спор і кореневищ. Сучасні хвощеподібні — виключно багаторічні трав'янисті рослини. Характерною рисою хвощів є почленованість їхніх пагонів. Ця група рослин є нечисельною: відомо усього 30 видів цієї рослини, які належать до єдиного роду — Хвощ. В Україні відомо 9 видів, найбільш поширені: хвощ польовий, хвощ луговий, хвощ болотний, хвощ багновий, хвощ лісовий. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях.

Загальна характеристика: Хвощі трав’янисті рослини, до 40 см у висоту. Стебло почленоване на вузли та міжвузля. Вегетативні пагони кільчасто розгалужуються. Листки у вигляді зубчиків. Мають видозмінені підземні пагони — кореневища. Для запліднення потрібна вода. У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Особливості будови хвощів. Для хвощів характерна особлива будова пагонів, що відрізняє їх від решти вищих спорових рослин. Їхні пагони складаються із члеників (міжвузлів) і вузлів з кільчасто розміщеним листям. Листя являє собою дуже змінені бічні гілочки. Накопичення кремнезему в стінах клітин всієї рослини, а також на поверхні клітин покривної тканини, що створює міцний шар з дрібними горбиками. Зовні шар кремнезему покритий кутикулою з восковим нальотом. Кремнезем відіграє і механічну, і захисну роль: хвощі практично не ушкоджуються молюсками й комахами, їх уникають хребетні тварини. Підземне стебло (кореневище) хвощів розташовується на різній глибині. Бувають два типи кореневищ — горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні кореневища товстіші, з більш довгими міжвузлями, ніж у вертикальних. На кореневищах утворюються бульби, які є потовщеним і видозміненим міжвузлям гілки. Клітини бульб дуже великі та заповнені крохмальними зернами.

Для польового хвоща характерні два типи пагонів: весняні та літні пагони. Весняні пагони (спорофіт) з'являються ранньою весною і використовують накопичені у кореневищі поживні речовини. Їх стебло має коричневий колір, оскільки у ньому немає хлорофілу. Стебла мають членисту будову, кожен фрагмент якої завершують лускаті листки. Навесні на верхівках пагонів з'являються схожі на колоски утворення — спорангії, в яких розвиваються спори. Коли спори дозрівають і висипаються, весняні пагони відмирають.

Літні пагони виростають влітку і зеленіють до осені. У них зелене членисте стебло, в якому здійснюється фотосинтез. Листя лускоподібне, розміщене кільцями.

Особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового)Весною на кореневищах виростають пагони, на яких розташовуються спороносні колоски. Колоски містять спорангії, у яких формуються спори. Після розкриття спорангія спори висипаються й розносяться вітром на великі відстані. Зі спор розвиваються гаметофіти (заростки) у вигляді пластинок діаметром від кількох міліметрів до 3 см. На нижньому боці гаметофіта виникають безбарвні ризоїди завдовжки до 1 см, за допомогою яких він прикріпляється до ґрунту і всмоктує воду з розчиненими в ній мінеральними солями.

Запліднення у хвощів здійснюється, як у всіх спорових рослин, у присутності краплиннорідкої вологи на поверхні гаметофіта. Сперматозоїди підпливають до жіночого статевого органа, один із них проникає в нього й зливається з яйцеклітиною. Утворена зигота проростає в спорофіт. Отже, у життєвому циклі хвощів чергується статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Різноманітність хвощів. Хвощ польовий — добре росте на полях, у лісах чи поблизу водойм, зазвичай на кислому ґрунті, і його присутність вказує на те, що ґрунт необхідно вапнувати.

Хвощ болотний — росте на болотах та заболочених луках. Є отруйною рослиною.

Хвощ великий — рослина, яка знаходиться під охороною. Він виростає до 150 см заввишки.

Хвощ очеретовий — рослина, яка знаходиться під охороною.

Хвощ лісний — росте у лісах, зарослях чагарників та на болотах.

Значення хвощеподібних у природі та житті людини: Хвощі, як і решта вимерлих вищих спорових, утворили кам’яне вугілля. Поява на городі чи полі хвоща свідчить про закисання ґрунту, що є небажаним для багатьох культур, наприклад, таких, як кукурудза та квасоля. Отже, хвощ є біоіндикатором кислих грунтів. Хвощ польовий використовують у народній медицині як сечогінний та кровоспинний засіб. Хвощ галузистий, хвощ рябий та хвощ зимуючий використовються як кормові рослини для тварин, але після поїдання болотного, річкового та польового хвощів трапляються випадки отруєння коней, вівців та великої рогатої худоби.

Більшість хвощів є злісними бур’янами полів і пасовищ. Жорсткі стебла хвощів використовують для чищення металевого посуду та полірування дерева. Лікарські препарати з хвоща польового призначають хворим на туберкульоз, при захворюваннях нирок, кровотечі із сечових шляхів (виявляє кровоспинну дію), людям похилого віку, як засіб, що поповнює кількість Силіцію в організмі. Хвощі відіграють певну роль у формуванні рослинного покриву.

Висновки: Хвощі — багаторічні трав’янисті рослини. Стебло почленоване на вузли та міжвузля. Вегетативні пагони кільчасто розгалужуються. Листки у вигляді зубчиків. Мають видозмінені підземні пагони — кореневища. Для запліднення потрібна вода. У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Дякую за увагу