Презентація до уроку "Інфекційні захворювання.Чума"

Чума Проект виконала учениця 10 В класу ЗОШ №11 Кравець Софія

Чума? Що це? Чума (лат. Pestis - «зараза») - гостре природно-осередкове інфекційне захворювання групи карантинних інфекцій, що протікає з виключно важким загальним станом, лихоманкою, ураженням лімфовузлів, легенів та інших внутрішніх органів, часто з розвитком сепсису.Захворювання характеризується високою летальністю і вкрай високою заразністю.

В історії чуми відомі три колосальні пандемії Перша - «чума Юстиніана», виникла в VI столітті в епоху розквіту культури Східно-Римської імперії, під час царювання імператора Юстиніана, самого загиблого від цієї хвороби. Чума прийшла з Єгипту і спустошила майже всі країни Середземномор'я. У розпал епідемії в 542 р тільки в Константинополі щодня вмирали тисячі людей. За період з 532 по 580 роки загинуло більше половини населення Східної Римської імперії - майже 100 мільйонів чоловік.

Друга і сама зловісна в історії Західної Європ - «чорна смерть» середини XIV ст. Вона відкрила період епідемій, не залишали Європу в спокої протягом п'яти століть. Бруд, злидні, відсутність елементарних гігієнічних навичок і скупченість населення створювали умови безперешкодного поширення захворювання.«Чорна смерть» 1346-1348 рр. була завезена в Європу через Геную, Венецію і Неаполь. Почавшись в Азії, вона спустошила Фракію, Македонію, Сирію, Єгипет, Сицилію, територію сучасних держав: Італії, Греції, Франції, Англії, Іспанії, Німеччини, Польщі, Росії.Загибель хворих наступала через кілька годин після зараження.

Третя - пандемія чуми, що почалася в 1892 р в Індії (де загинуло більше 6 млн чоловік) і відбилася луною в XX в. на Азорських островах, в Південній Америці та інших районах земної кулі.

Причини виникнення чуми Збудник захворювання - це чумна паличка, яка в природі може перебувати в тілі зайцеподібних і гризунів. Розповсюджувачами даного захворювання також можуть бути дикі тварини, які харчуються зайцеподібними і гризунами. Переносниками цього захворювання можуть бути також паразитуючі комахи, наприклад, кліщі або воші. Шлях передачі захворювання від людини до людини повітряно-крапельний. Слід зазначити, що людина дуже сприйнятлива до захворювання чумою.

Як розпізнати чуму? Які її симптоми?? На сьогоднішній день медицині відома досить велика кількість різновидів чуми(бубонна,сепсична,легенева і тд.), але найпоширенішою вважається бубонна форма захворювання. Для чуми характерні наступні ознаки: Раптове підвищення температури тіла. Сильний озноб. Головний біль. Нудота. Запаморочення. М'язова слабкість. Блювота. М'язові спазми. Занепокоєння. Переляк. Маячня. Порушення координації. Порушення мови. Лімфаденіт характерний для бубонної чуми. Ускладнення після чуми проявляється в дисемінованому внутрішньосудинному згортанні крові. Приблизно кожен десятий хворий на чуму, отримує ускладнення у вигляді гангрени стоп, шкіри ніг або пальців.

«чумна маска» середньовічного лікаря Як лікували чуму? Під час середньовічних епідемій чуми населенню надавали допомогу спеціальні "чумні лікарі".

Як лікують зараз? Найголовніше при лікуванні чуми - це негайна госпіталізація хворого в закритий інфекційний стаціонар. Для лікування даного захворювання застосовується антибактеріальна терапія за допомогою потужних антибіотиків. Виписувати пацієнта можна тільки після повного одужання, після зникнення всіх ознак захворювання і тільки після того, як пацієнт тричі здасть кров на бактеріологічний посів, а результати всі три рази будуть негативними. Слід зазначити, що після захворювання бубонною чумою, пацієнта виписують не раніше ніж через місяць після повного одужання. Після виписки людина повинна спостерігатися у інфекціоніста не менше трьох місяців.

Дякую за увагу!