КНР — потужна аграрно-індустріальна країна. Розвиваються традиційні галузі промисловості — текстильна, вугільна, чорна металургія, фосфорно-фаянсове виробництво, також створені нові галузі — нафтопереробна, газова, хімічна, авіаційна, космічна, електронна, машинобудівна, приладобудівна. Китай займає провідні позиції у світі з видобутку вугілля, виробництва мінеральних добрив, цементу, електроенергії, виплавки сталі. Розвинені сучасні види транспорту. Довжина (1996, тис. км) залізниць 72,9, автошляхів 1157. Головні морські порти: Шанхай, Тяньцзінь з Сяньганом, Далянь, Гуанчжоу з Хуанпу, Чжаньцзян, Ціньхуандао, Ціндао. В країні діють бл. 500 внутрішніх і 60 міжнародних авіаліній.
Головним центрами економічного зростання є дві найбільші економічні зони Китаю: Дельта Перлинної річки та Дельта річки Янцзи. Хмарочоси, розумні міста і трохи знущань над техногаджетами… Просто сприйміть це за істину: ми мало що знаємо про сучасний Китай. До сих пір багато хто асоціює його з поганими дешевими речами, поганими машинами, величезними ангарами, в яких працюють тисячі людей, отримуючи мізерні гроші за пекельну працю. Але спробуйте заглянути під кришки всіх своїх гаджетів, вироблених під відомими брендами, і ви побачите заповітний made in China.
Шанха́й (кит. 上海, піньїнь: Shаnghǎi) — мегаполіс на сході Китайської Народної Республіки, найбільше місто КНР за чисельністю населення. Територія міста з прилеглими околицями виділена в самостійну адміністративну одиницю центрального підпорядкування. У китайській мові слово «Шанхай» записується двома ієрогліфами. Перший означає «верх», «здійматися», а другий — «море». Шанхайським діалектом китайської вони вимовляються як «Занхе» (zɑ̃.'he). Прочитання згідно стандарту північних діалектів китайської мови припускає буквальне тлумачення: «вступати у море», тобто виходити в море, що зрештою б дуже пасувало портовому місту. За ще однією, опоетизованою, версією, — ієрогліфи назви варто читати у зворотному порядку (海上), що в такому разі можуть бути прочитані як «місто на морі», «надмор'я».
Їх найбільші міста виглядають, як декорації до науково-фантастичних фільмів: переплітаються, але зручні естакади, увінчані розумними знаками, що нагадують не тільки напрямок, але і завантаження доріг; сяючі всіма кольорами хмарочоси; вітряки електростанцій; електричний транспорт. І все це, уявіть собі, теж зроблено в Китаї. Включаючи численні європейські та американські автомобілі, якими заповнені ідеально рівні дороги. “Сегодня” відкриває серію публікацій про те, як виглядає Китай – давня країна, яка чи не єдина на планеті перетворила комунізм в шлях до майбутнього, побудувала власні Силіконові долини (так-так, їх кілька) і зберегла панд. А почнемо ми з Шанхая, де майбутнє і минуле переплелися особливо сильно.
Видовище з літакового вікна після оголошення посадки приголомшує: уявіть собі місто, в якому живуть і працюють 27 мільйонів осіб. Навіть з висоти в кілька кілометрів він упирається в горизонт і заповзає за нього, ховаючись в хиткій імлі. Річка заповнена баржами, що нагадують маленькі цеглинки конструктора. Порт – впорядковане скопище паралелепіпедів, між якими снують наче мікроскопічні навантажувачі та люди. Десь вдалині хмарочоси, освітлені сонцем, які пробилися крізь товсті важкі хмари, виглядають так, ніби зійшли з артхаусного нуара. Кожного прикордонника в аеропорту, заповненому людьми всіх рас і національностей, ви можете оцінити за допомогою кнопок зі смайлами – їх чотири: незадоволені, нейтральні і задоволені пики.
Відразу після цього ви можете купити місцеву сім-карту. Їх продають співробітниці місцевих операторів (їх три, і всі державні). Вони роблять ваше фото з паспортом і за допомогою мобільного додатку відправляють його в їх систему обліку. У Китаї працює 4G, швидкість досить висока. Є лише одна проблема: забудьте про Google, Facebook, Instagram і інші звичні соціальніх мережі та месенджери. Краще заздалегідь скачайте собі щось на зразок WeChat. В основному місцеві спілкуються саме в ньому, вони навіть не телефонують – записують і відправляють короткі голосові повідомлення. Крім того, він дозволяє прив'язати банківську карту і проводити більшу частину оплат – на кшталт оренди велосипеда (вони стоять або валяються майже на всіх вулицях), покупок (навіть в маленьких магазинах) і таке інше.
І не лякайтеся синіх номерів, це для звичайних людей, поліція катається на білих, перевізники на жовтих, а електромобілі, яких тут дуже багато (і велика частина місцевого виробництва), на зелених. А ще тут практично немає пробок (хоча нас лякали, що є), і не в останню чергу завдяки розумним знакам. Шанхай — це великий фінансовий і комерційний центр Китаю. Ринкові реформи в Шанхаї розпочалися в 1992 році — на десятиліття пізніше, ніж у південних провінціях. До того часу більша частина прибутків міста йшла до Пекіна. Навіть після зниження податкового тягаря в 1992 році, податкові надходження від Шанхая становили 20-25 % надходжень з усього Китаю (до 1990-х років ця цифра становила близько 70 %). Сьогодні Шанхай найбільше та найрозвинутіше місто континентального Китаю.
Від 2002 року в Шанхаї діє залізнична система Маглев, розроблена німецькою компанією Transrapid. Лінії належить рекорд швидкості в умовах реальної експлуатації (з пасажирами) — 430 км/год. Вона з'єднує місто з аеропортом Пудун і долає відстань 30 км за 7 хв. 21 сек. До 2010 р. лінію планується подовжити до аеропорту Хунцяо й далі на південний захід до Ханчжоу, столиці провінції Чжецзян, після чого її довжина складе 175 км.
У 2005 році порт Шанхаю зайняв перше місце в країні за вантажообігом. У 2007 році порт обробив 560 мільйонів тон вантажів. За обробкою контейнерів Шанхай обігнав Гонконг і вийшов на друге місце після Сінгапура. На початку XXI століття між Шанхаєм і Гонконгом розгорнулася гостра боротьба за право називатися «економічною столицею» Китаю. У 2003 році ВВП на душу населення в Шанхаї становив 46 586 юанів (близько 5620 доларів США), що ставить його на 13 місце з-поміж 659 міст Китаю. Серед переваг Гонконгу — сильніша правова система й набагато більший досвід у банківських справах та сфері послуг. У Шанхая є сильні зв'язки із центральним урядом та іншими районами континентального Китаю, а також міцніша виробнича і технологічна база. Після передачі Гонконгу КНР в 1997 році роль Шанхая у фінансовій і банківській сфері, а також як місця базування головних офісів компаній підвищилася, підігріваючи попит на освічену та сучасну робочу силу.
Кола пекла: як роботи знущаються над роботами Сучасний Китай облаштований так, що мимоволі згадуєш всі кіберпанк-фільми: велика частина розрахунків – безготівкові, люди постійно на зв'язку завдяки гарному мобільного інтернету, всюди камери, дорожній рух ретельно контролюється (хоча переходити дорогу тут досить незвично: водії рідко дивляться на те, йдуть пішоходи чи ні). Половину часу ви будете ходити з відкритим ротом, а потім почнете шукати відповіді на запитання: на чому ґрунтується ця технологічна перевага? Відвідування шанхайського Research & Development Center (Центр досліджень і розробок) великої технокомпанії багато що пояснює: перш ніж випустити якийсь продукт, здатний працювати в цьому світі, його проганяють по всіх колах пекла, імітуючи реальне життя. Причому,найсмішніше в тому, що на механічних тестах смартфонів, по суті, роботи знущаються над роботами.
Наприклад, тест з перекиданням, який імітує падіння мобільного телефону з різної висоти. На наших очах флагманський смартфон кинули в скляний барабан, який потім добряче розкрутили, та так, що кожен удар відгукувався болем у душі кожної людини, якій подобаються гаджети. І так 400-500 разів. Інші автоматичні тестери з усього розмаху кидають телефон в мармурову плиту (до речі, екран так і не розбився, хоча куточки стали відколюватися). Частина роботів тиснуть на кнопочки сотні тисяч разів (приблизно стільки, скільки ви натискаєте за 3 роки роботи). Деякі вставляють зарядку під різними кутами, намагаючись зламати як роз'єм, так і вихід USB. А ще ви можете побачити дивну картину: на білому верстаті розтягнутий шматок джинсових штанів, в кишені лежить гаджет і так перевіряють незграбний момент, коли ви сідаєте на власний смартфон, згинаючи і можливо ламаючи його назавжди.
Та це лише перша частина жахливих катувань, які випадають на долю нещасних телефонів. У дивній шипастій камері (яка облаштована за принципом клітки Фарадея і екранує всі хвилі) перевіряють зв'язок – наскільки далеко смартфон може перебувати від передавача. Поруч вивчають вплив хвиль на людське здоров'я. У сусідньому залі тестують звук – як під час дзвінка, так і при відтворенні звуків. А у величезному, заповненому серверами і різними типами АТС, приміщенні смартфон змушують зв'язуватися з різними типами передавальних станцій. Через ці випробування проходять всі продукти, після чого виробник враховує всі недоліки і часто відправляє гаджет на доопрацювання.
Тематичні міста у Шанхаї У 2001 «Шанхайська комісія з планування» прийняла програму розбудови міста «Одне місто — дев'ять міст» (спрощ.: “一城九镇”). Суть програми — розбудова у різних районах Шанхая та у його містах-сателітах дев'яти «тематичних» міст: шведське, англійське, італійське, іспанське, американське, голландське, німецьке, традиційне китайське, а також екологічне місто Лінань. Кожне із тематичних міст повторює архітектурний стиль тієї країни, яку воно представляє. Загальною рисою є те, що, зазвичай, відтворюється стиль невеликих колоритних містечок. При цьому, відтворюються навіть «копії» окремих будівель. Наприклад, у тематичному німецькому місті Аньтін, що у районі Цзядін, більшість будинків — 4-поверхові, розраховані на декілька сімей, зведені за німецькими стандартами із ефективними тепло- та звукоізоляцією, із застосуванням сучасних недорогих місцевих будівельних матеріалів та із врахуванням місцевої купівельної спроможності, місцевого колориту, і традицій. Разом із тим, є квартал невеликих двоповерхових будиночків, розрахованих на одну-дві сім'ї. У англійському тематичному місті Темза, що у районі Сунцзян, вулиці, будинки та планування міста імітують архітектурний стиль типових англійських містечок різних регіонів Англії, а окремі будівлі є практично точними копіями конкретних відомих будівель, таких, наприклад, як будівля англіканської церкви, що у Кліфтоні (Бристоль), паб Риба&чіпси, що у Лайм-Реджис (Дорсет) тощо. Типові «покручені англійські» вулички вимощені бруківкою. Невеликі магазинчики і будівлі соціального призначення часто мають «кутові входи», розташовані на розі вулиць. Будинки обладнані традиційними англійськими камінами та димарями, які часто взагалі відсутні у типових китайських помешканнях.
Шанхай є головним освітнім центром Китаю. Фінансування освіти в Шанхаї вдесятеро вище ніж в провінції Хенань і в 1999 році склала 9 млрд. юаней. На 2009 рік у місті розташовано близько 3000 освітніх закладів, провідним серед яких є університет Фудань. Освітня мережа Шанхаю нараховує 930 дитячих садків, 1200 початкових шкіл та 850 середніх шкіл. 871 000 дітей навчаються у початкових, та 760 000 — у середніх школах. Шанхай нараховує 158 професійно-технічних училищ, в яких навчається 232 700 учнів, а також 41 вищий навчальний заклад з 3- та 4-річними програмами навчання, розрахованими на 200 000 студентів.
Университе́т Фуда́нь (кит. трад. 復旦大學, упр. 复旦大学, пиньинь: Fщdаn Dаxuй) — одно из самых престижных и старейших высших учебных заведений в Китае. Расположен в Шанхае. Неизменно входит в топ-100 лучших университетов мира[1]. Является членом лиги C9 и Universitas 21[2].Состоит из 4 кампусов. Основан в 1905 году в конце правления династии Цин. Университе́т Фуда́нь — один з найбільш престижних і старійших вищих учбових закладів в Китаї. Входить до топ-100 кращих университетів світу. Є членом ліги C9 та Universitas 21.Має 4 кампуси. Заснований в 1905 році в кінці правління династії Цин.