Презентація до уроку "Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації

Країни Перської затоки – новий осередок індустріалізації

Мета: здійснити умовну подорож країнами Перської затоки;дослідити, які фактори сприяли економічному росту країн Перської затоки, які виробництва визначили міжнародну спеціалізацію субрегіону та як це відобразилось на перетворенні регіону в район нової індусріалізації; розвивати комунікабельність, підприємливість, вміння працювати з інтернет – джерелами, атласами.

До країн Перської затоки належать: Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Ірак, Іран. Перська затока - затока між Іраном (Персією) та Аравійським півостровом. Сполучена Ормузькою протокою з Оманською затокою, Аравійським морем та Індійським океаном. Основні спеціалізації країн Перської затоки - це видобуток, переробка, а також експортування нафти. Нафту в країнах Перської затоки почали видобувати давно. Поштовхом для промислового розвитку регіону було відкриття тут найбагатших у світі запасів нафти, природного газу інших корисних копалин і наявність дешевоїсільськогосподарської сировини. Специфічну групу складають нафтодобувні країни Перської затоки, що мають великі надходження. Для країн Перської затоки характерна нерівномірність темпів економічного розвитку.

Для розвитку економіки країн Перської затоки дуже важливе значення має природно-ресурсний потенціал (ПРП). Господарство у більшості країн зберігає яскраво виражену сировинну і аграрну спеціалізацію. Порівняно з обширними гірськими територіями площі низовин відносно невеликі. В основному вони займають вузьку смугу вздовж узбережжя Перської затоки. Галузеву структуру господарства регіону визначають поклади нафти і обмежені можливості для розвитку сільського господарства. У створенні ВВП субрегіону, як за вартістю валової продукції, так і за чисельністю зайнятих, провідна роль належить промисловості, особливо нафтовидобувній. У галузевій структурі обробної промисловості нафтовидобувних країн провідна роль належить нафтопереробній і хімічній промисловості. Частка цих галузей в структурі обробної промисловості становить 42%. Для розширення експорту нафтопродуктів і продукції нафтохімічної промисловості споруджені нафтохімічні комплекси. Серед галузей хімічної промисловості важливе значення має виробництво мінеральних добрив, гумових виробів і побутових товарів .

Відкриття і розробка нафтових родовищ на Близькому та Середньому Сході почались у 30-ті роки XX ст. Одним із перших було відкрите родовище нафти в районі Багдада, по річці Тигр. Промисловий видобуток нафти почався у Бахрейні (1934 p.), Саудівській Аравії (1938 р.), в інших країнах після Другої світової війни: у Кувейті – 1946 p., Катарі – 1949 p. Звичайно, початок видобування нафти в регіоні не був пов’язаний із внутрішніми потребами близько-, середньосхідних країн, а зумовлювався попитом світового господарства. Оскільки ці країни не мали можливості самостійно видобувати нафту, то розробка її почалася за участю іноземного капіталу й іноземної робочої сили. До Другої світової війни в країнах Перської затоки розвивалися лише традиційні галузі обробної промисловості -- текстильна і харчова. В постколоніальний період в регіоні отримали розвиток нові галузі обробної промисловості -- хімічна і нафтохімічна, металургійна, машинобудівна і металообробна та ін. У 80-ті роки динаміка економічного зростання країн Перської затоки різко знизилася. Багато країн після високих темпів економічного зростання переживали стагнацію. Політична нестабільність, внутрішні збройні конфлікти, локальні війни, падіння світових цін на нафту були причинами сповільнення темпів економічного зростання в регіоні. В середині 90-х років серед країн регіону найвищі темпи економічного зростання спостерігалися в Кувейті, а найменші -- в Саудівській Аравії і Іраку.

Традиційним для цього регіону було кочове скотарство з окремими ділянками оазисного землеробства та розвитком деяких галузей ремесла (килимарство, вироби з металу). Але, у зв'язку з освоєнням надзвичайно потужних покладів нафти, господарська спеціалізація більшості її країн докорінно змінилася. Бідні ще донедавна держави, завдяки надходженням від експорту нафти змогли нагромадити великі кошти і забезпечити значно вищий рівень життя своїм громадянам. Доходи від нафтоекспорту, що особливо зросли після енергетичної кризи 1970-х років, часто використовуються нераціонально, проте є настільки великими, що дозволили збудувати ультрасучасні міста та комунікації, створити чимало галузей обробної промисловості. Поштовхом для промислового розвитку регіону було відкриття тут найбагатших у світі запасів нафти, природного газу інших корисних копалин і наявність дешевої сільськогосподарської сировини. Специфічну групу складають нафтодобувні країни Перської затоки, що мають великі надходження від експорту нафти.

Обробна промисловість перетворилася в найбільш динамічну галузь економіки. Проте її частка у створенні ВВП становить всього 13%. Найвищі темпи розвитку цієї галузі спостерігаються в нафтовидобувних країнах. У більшості країн обробна промисловість за своєю питомою вагою у ВВП поступається видобувній промисловості, а в найменш розвинених країнах -- сільському господарству. Динаміка економічного зростання більшості країн за останні 20 років залежала в основному від відкриття і освоєння нових родовищ нафти, кон'юнктури світових цін на нафту і нафтопродукти та аграрну продукцію. У 2012 р. середній рівень ВВП на душу населення в регіоні був досить високий і становив 4810 доларів, в той час як середній його рівень для країн, що розвиваються, -- 3800 доларів. Найвищий рівень ВВП на одного жителя спостерігався у Кувейті і ОАЕ. За цим показником вони увійшли у другу десятку країн світу.

Промисловий розвиток країн Перської затоки тісно пов'язаний з територіальною локалізацією нафтових ресурсів. Великі поклади нафти визначають галузеву структуру як видобувної, так і обробної промисловості. На доходи від нафти в країнах регіону здійснюється будівництво промислових підприємств, житла, об'єктів інфраструктури. У галузевій структурі обробної промисловості нафтовидобувних країн провідна роль належить нафтопереробній і хімічній промисловості. Частка цих галузей в структурі обробної промисловості становить 42%. Для розширення експорту нафтопродуктів і продукції нафтохімічної промисловості споруджені нафтохімічні комплекси. Серед галузей хімічної промисловості важливе значення має виробництво мінеральних добрив, гумових виробів і побутових товарів . Харчова промисловість тісно пов'язана з місцевою сировинною базою. Вона займає друге місце за вартістю валової продукції обробної промисловості, хоч темпи росту інших галузей набагато вищі. Її питома вага у структурі валової продукції обробної промисловості становить 16,6%. З галузей харчової промисловості найбільший розвиток отримали: борошномельна, цукрова, олійна, консервна, тютюнова та ін. Рівень розвитку цієї галузі не забезпечує продовольчими товарами потреби країни. Значну частину продовольчих товарів країни регіону змушені імпортувати.

Серед галузей легкої промисловості провідне місце належить текстильній промисловості. Країни регіону мають власну сировинну базу для виробництва бавовняних, шерстяних тканин. Розвивається виробництво тканин зі штучного і синтетичного волокна, а також килимарська і шкіря-новзуттєва промисловість .. Країни Перської затоки, крім Саудівської Аравії, належать до імпортерів продовольчих товарів. На динаміку продовольчого імпорту серйозно вплинули багаторічні військові дії в різних частинах цього регіону, а також нестабільна політична обстановка. В сільськогосподарському експорті країн важливе місце займають продукти тропічного і субтропічного землеробства -- фініки, ізюм, інжир, цитрусові, фрукти, тютюн і бавовник. Отже, на базі доходів від нафти в країнах регіону здійснюється досить швидкий процес промислового розвитку. В нафтовидобувних країнах Перської затоки, приморських районах Іраку і Саудівської Аравії цей процес відбувається за рахунок побудови промислових комплексів, для яких характерні три галузі спеціалізації: нафтопереробна і металургійна; нафтопереробна і цементна.

https://studfile.net/preview/4542999/page:2/https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0https://en.ppt-online.org/521195https://www.google.com/search?sxsrf=ALe. Kk02gnkn_X4yg. Amsj. SLAQp0 Hznrt3 Ew:1609060676398&source=univ&tbm=isch&q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0+%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%BE%D1%97+%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B8+%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%https://www.google.com/search?sxsrf=ALe. Kk02gnkn_X4yg. Amsj. SLAQp0 Hznrt3 Ew:1609060676398&source=univ&tbm=isch&q=картинка+країни+перської+затоки+індустріалізація&client=firefox-b-d&sa=X&ved=2ah. UKEwj. Njae. Q6u3t. Ah. Vkx4s. KHVxx. BFEQj. Jk. Eeg. QIBBAB&biw=1600&bih=767#imgrc=gtgqx. JZx_ttps://www.google.com/search?sxsrf=ALe. Kk02gnkn_X4yg. Amsj. SLAQp0 Hznrt3 Ew:1609060676398&source=univ&tbm=isch&q=картинка+країни+перської+затоки+індустріалізація&client=firefox-b-d&sa=X&ved=2ah. UKEwj. Njae. Q6u3t. Ah. Vkx4s. KHVxx. BFEQj. Jk. Eeg. QIBBAB&biw=1600&bih=767#imgrc=r. Qk. Cr2czx-YOc. M&imgdii=dfdui. Wa. NFx. Vr5 Mhttps://www.google.com/search?sxsrf=ALe. Kk02gnkn_X4yg. Amsj. SLAQp0 Hznrt3 Ew:1609060676398&source=univ&tbm=isch&q=картинка+країни+перської+затоки+індустріалізація&client=firefox-b-d&sa=X&ved