ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ АЗІЇ

Підручник з Географії (рівень стандарту). 10 клас. Бойко - Нова програма ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ АЗІЇ

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ.  Площа Азії (разом з азійською частиною Росії) становить близько 30 % заселеного суходолу планети. Водночас величезні природні ресурси її становлять близько 50 % світових. Багатотисячолітнє цивілізаційне освоєння її теренів — використання земельних, агрокліматичних та водних ресурсів, хороша геологічна розвіданість території — віддавна давали змогу активно користуватися природно-ресурсним потенціалом регіону.

В Азії видобувають 2/5 нафти, 3/4 вугілля світу, різноманітні руди кольорових металів (олова, свинцю, цинку, хрому, сурми, вольфраму, рідкісноземельних). Великими є запаси залізних руд та гірничо-хімічної сировини.

За гідроенергетичним потенціалом Азії належить перше місце в світі. Великі природні можливості для розвитку сільського господарства: багато тепла (у південній частині переважає субтропічний, тропічний та субекваторіальний клімат); великі площі рівнин та оазисів, де тисячоліттями ведеться рільництво; багаті джерела води дають змогу збирати там майже 1/2 зернових світу (зокрема 9/10 — рису), 2/3 — овочів, 3/5 — бавовни, 9/10 — чаю та натурального каучуку, майже весь джут, забезпечувати 2/5 світового виробництва м’яса. 

 Ресурсні можливості Азії порівнянні з кількістю її населення. Проте, за винятком окремих країн, господарство регіону ще не повною мірою використовує свої потенційні можливості, зокрема ті, що їх забезпечує активізація демографічного потенціалу та сучасних високих технологій. Величезні простори Азії суттєво різняться як природними умовами, так і забезпеченістю ресурсами.

ЗАХІДНА АЗІЯ.  Субрегіон, що розташований у субтропічному і тропічному кліматичних поясах, має посушливий (за окремими винятками) клімат та відчутний дефіцит води. У ландшафтах рівнинних територій переважають сухі степи, напівпустелі й пустелі. Відповідно рільництво там можливе здебільшого лише за умови штучного зрошення.

Основою мінеральних багатств є нафтогазоносний басейн Перської затоки, в якому сконцентровано половину світових запасів нафти і 1/4 природного газу, якими володіють прибережні країни Бахрейн, Іран, Ірак, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, ОАЄ. 

Багатими є поклади хромітів у Туреччині й Ірані, фосфатів — у Йорданії та Ізраїлі, а також солей Мертвого моря (бальнеологічні ресурси). Туристсько-рекреаційні ресурси широко використовують на узбережжях Середземного моря в Туреччині, Ізраїлі, Лівані та Перської затоки в ОАЕ

Всесвітнє значення мають історичні міста Єрусалим, Мекка, Медина, Стамбул, Багдад, Пальміра, Петра та ін.

ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ.  Субрегіон розташований у зоні степів, напівпустель і пустель помірного поясу. На півдні здіймаються гірські масиви Памір, Тянь-Шань, Копетдаг. У степах і напівпустелях традиційним заняттям населення здавна було кочове скотарство. Освоєння цілинних земель на півночі Казахстану під вирощування зернових у ХХ ст. дало скромні результати. В оазисах південної частини субрегіону, що належить до районів давнього освоєння, поширене зрошувальне рільництво.

Центральна Азія має значні запаси корисних копалин. Центральноазійський (Прикаспійський) нафтогазоносний регіон (Казахстан, Туркменистан, Узбекистан, поклади на шельфі Каспійського моря) за запасами нафти і природного газу поступається тільки Перській затоці. 

Великий кам’яновугільний басейн (Карагандинський) розташований у Казахстані. Багато родовищ руд кольорових металів, особливо мідних, поліметалічних, хромітових, бокситів, золота (в Узбекистані). Великі запаси залізних руд — у Казахстані, уранових — у Казахстані й Узбекистані.

В Азії розташовані озера-рекордсмени: Байкал — найглибше озеро в світі (1620 м) з найчистішою, як вважають, водою на планеті; Мертве море, яке лежить у глибокому грабені на 395 м нижче рівня Світового океану і є одним з найсолоніших озер світу (понад 270 %); Каспійське море — найбільше на Землі безстічне солоне озеро.

Центральна Азія потерпає від нестачі води. Води найбільших річок на півдні субрегіону в ХХ ст. внаслідок непомірного вирощування бавовнику так активно відводилися на зрошення, що це призвело до екологічної катастрофи — практично зникло Аральське море. А утопічну ідею перекидання сюди вод із річок Сибіру так і не було реалізовано.

ПІВДЕННА ТА ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ.  Субтрегіони розташовані у тропічному й субекваторіальному поясах. Природні умови дають змогу там робити коло землі впродовж усього року і вирощувати культури, що вегетують цілорічно. Ці території багаті на гідроресурси і деревину. Отже, субрегіони мають сприятливі умови для ведення сільського господарства і є давніми осередками розвитку рільницьких цивілізацій. Нині там проживає 3/10 жителів Землі.

Ресурси рудної сировини краще розвідано в Південній Азії. Там у великих обсягах видобувають залізну руду, марганець, боксити, хромові, ванадієві та цирконієві руди, а також дорогоцінне каміння. У Південно-Східній Азії (Індонезія, Малайзія, Таїланд, М’янма) розташований найбільший у світі гірничо-рудний пояс із видобутку олов’яної руди. 

В Індонезії та на Філіппінах видобувають нікелеві й вольфрамові руди; в Індонезії — золото і срібло. Великий, світового значення нафтогазоносний Зондський басейн розташований на островах та шельфі морів Зондського архіпелагу. Вугілля видобувають в Індії, Індонезії, В’єтнамі.

Туристсько-рекреаційні ресурси зосереджено на узбережжі Індійського океану в південній частині Індії, Шрі-Ланки, Малайзії, Таїланду, Індонезії (о. Балі), на Мальдівах. 

Серед історичних пам’яток найвідомішими є мавзолей Тадж-Махал (Агра), святі місця у Варанасі, печерні храми Аджанти в Індії; фрески Сигірії у Шрі-Ланці; храми Ангкор-Ват у Камбоджі та Боробудур в Індонезії.

СХІДНА АЗІЯ.  У субрегіоні сформувалися дуже різноманітні природні умови. Рельєф складний: у західній частині здіймаються найвищі у світі гори Гімалаї та Каракорум, у східній — невисокі гори чергуються з низькими рівнинами. Зони складчастості у східній частині субрегіону є частиною Тихоокеанського вогняного кільця, а гірські системи на півдні — східна частина альпійського поясу складчастості. Тому там спостерігається активна сейсмічна діяльність: землетруси — звичне явище в Гімалаях, на Японських островах та інших теренах. 

Для Східної Азії є характерними значні кліматичні контрасти. Її східна частина, відкрита до Тихого океану, має мусонний клімат, західна — сухий, різко континентальний. Найбільш зволоженими є південно-східні території, де опадів буває 1000 — 2000 мм/ рік, тоді як на великих рівнинах Китаю їхня кількість зменшується удвічі, а на сході й північному сході випадає менш ніж 700 мм/рік. Густота річкової мережі має пряму залежність від кількості опадів. На сході субрегіону вона порівняно густа, у східній частині Гімалаїв зароджуються багатоводні річки (Хуанхе, Меконг, Янизи, Амур). На заході річок украй мало, а на величезних просторах пустель їх зовсім немає. 

 Східна Азія розташована у трьох поясах: помірному, субтропічному та тропічному. На рівнинах переважають напівпустелі, на заході — пустелі (Гобі, Такла-Макан). Для Тибету є характерними високогірні кам’янисті пустелі. Гірські масиви мають чітко виражену вертикальну зональність.

Мінерально-сировинні ресурси багаті й дають змогу розвивати практично всі напрями господарської діяльності. Запаси вугілля значні й становлять 1/3 світових (Північно-Східний басейн у Китаї). Нафта є у Північно-Східному Китаї, Джунгарській западині та на шельфі. Субрегіон посідає одне з провідних місць у світі за запасами залізної руди, руд кольорових металів, особливо олова, ртуті, молібдену, вольфраму, сурми.