Презентація до уроку мистецтва 8 клас "Бароко і рококо в українському мистецтві"

Підготувала вчитель Манявського ліцею Гринішак О.Б.

Предметні уявлення про українське бароко; розуміння понять козацьке бароко, іконостас; вдумливе сприймання мистецьких творів; Ключові Обізнаність і самовираження у сфері культури: пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; усвідомлення потреби збереження художнього надбання українського народу.

Бароко (буквально – перлина неправильної форми) – стиль у європейському мистецтві кінця XVI – XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню і характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю. Архітектура вирізняється просторовим розмахом, плавністю та складним поєднанням криволінійних форм, багатством скульптурного декору. Часто зустрічаються розгорнуті колонади. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними.

Рококо (буквально – декоративна раковина, мушля) – стиль у мистецтві XVIII століття, що обстоював культ грації, шляхетності, вишуканого естетизму. Стиль рококо не вніс в архітектуру нових конструктивних елементів, зате використовував старі, не обмежуючи себе жодними традиціями в прагненні досягти декоративної ефектності.

Козацьке бароко – назва мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII – XVIII ст. і виник унаслідок поєднання місцевих культурних традицій і характерних рис європейського бароко. Національні риси українського бароко найбільше проявилися у храмовій архітектурі, яка відігравала тоді домінуючу роль у мистецтві та залишила значну кількість характерних зразків цього стилю в різних регіонах України.

Ф. Б. Растреллі. Андріївська церква 1744 – 1762рр. Київ Шедевр світової культури. Висота церкви з хрестом — 50м, довжина — 30 м, ширина — 23 м. Декор її відрізняється великою кількістю пластики, світлою гамою бірюзових відтінків, білих колон і золотих капітелей. З боку вулиці до храму ведуть круті чавунні сходи. Навколо церкви – балюстрада, з якої відкривається чудова панорама Подолу і Дніпра.

Побудована у 1731-1745 рр. за проектом архітектора Йоганна Шеделя на кошти гетьмана І. Мазепи. Будівля являє собою восьмигранну чотириярусну вежу висотою 96,5 м. Діаметр основи дзвіниці складає 28 м, товщина стін в нижній частині – 8 м. На дзвіницю можна піднятися, подолавши 374 сходинки

Б. Растреллі. Маріїнський палац. 1744 –1752 рр. Київ. Яскравий приклад стилю бароко: виразні об’єми, багата пластика фасадів. Сьогодні – державна резиденція Президента України. Зазвичай саме тут проходять урочисті події загальнодержавного рівня, зустрічі з іноземними гостями, урочисті прийоми тощо.

 Бернард Меретин. Архікатедральний Собор Святого Юра. 1744–1764 рр. Львів Храм стоїть на терасі, до якої ведуть двомаршеві сходи. Фасад будівлі акцентований монументальним порталом з постатями отців східної церкви Афанасія і Льва роботи скульптора Й. Пінзеля. З 1998 року собор належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. .

Я. Гофман та ін. Свято-Успенський собор Почаївської лаври. XVIII ст. Храм увінчаний величним куполом, підноситься над землею на 56 м. Широка тераса-галерея слугує обрамленням. Над центральним входом у собор – ікона Успіння Божої Матері. Собор вражає своєю величчю, гармонією, вишуканістю і неповторною красою.

Домініканський костел. Богородчани. 1742 р. Костел зведено на гроші Станіслава Коссаковського, зятя великого підскарбія коронного Домініка Потоцького. Цей могутній рід володів Богородчанами ще з ІІ половини XV ст. До того був храм-попередник з 1691 р. - дерев'яний

Михайлівський Золотоверхий монастир. Київ. 1108–1113рр. Споруджений онуком Я. Мудрого ккнязем Святополком Ізяславичем . Монастир пережив неодноразове спустошення монголо-татарами. В XVII cт Собор відремонтували і перебудували в стилі українського бароко на гроші гетьмана І. Мазепи. Зруйнований в 1930р. і заново побудований в середині 1990р. Вважається, що Михайлівський собор був першим храмом з позолоченим верхом, звідки і пішла ця своєрідна традиція.

Іконостас – стіна з ікон у храмі східного обряду, яка відокремлює вівтар від центральної частини. Сповнені глибокого символізму. Стиль бароко виявився у небаченій досі монументальності та декоративності, що були зумовлені прагненням максимально збільшити і наситити декором особливо важливі компоненти храму. Іконостаси подібні до фасадів ошатних багатоярусних будівель, загальна форма яких нагадує тріумфальні арки: усі їх яруси, окрім намісного, підвищуються від бокових крил до центру. При цьому вся вільна від ікон поверхня повністю вкрита пишним різьбленням.

Провідне місце в культурному житті українського суспільства XVII – XVIII ст. посідав жанр портрета. Художній мові притаманні риси театралізації, умовності, певна символічна система. Вишуканий стиль бароко якнайкраще відображав запити української козацької старшини й вищого духовенства, їхні прагнення до аристократичності

Я Калинович. “Портрет М. Потоцького”. 1771 р. Невідомий художник. “Митрополит Петро Могила”. XVII cт.

Центром розвитку скульптури був Львів. Тут працювали переважно майстри німецького та французького походження (Т. Гуттер, Т. Фершер, Ю. Маркварт). Йоган Георг Пінзель, якого називають українським Мікеланджело – засновник Львівської школи скульпторів. Розквіт творчості пов’язаний з архітектурою Львова та Бучача. Характерними особливостями стилю є монументальність величних фігур, духовна наповненість образів, виразне моделювання тіл, деталізація облич, своєрідні “кристалізовані” складки одягу.

Поміркуйте, які риси притаманні цим спорудам І. Григорович-Барський. Покровська церква. 1766 – 1772 рр. Київ І. Григорович-Барський. Собор Різдва Богородиці в Козельці. 1752-1763 рр.

Б. Меретин. Бучацька ратуша. 1751 р. Тернопільщина А. Мощинський . Домініканський костел. 1749-1779 рр. Тернопіль