Гостальне середовище існування - це біотичне середовище існування, пов'язане з ресурсами живого організму. Переваги організму як середовища існування:стабільність водного режиму,сталість сольового складу, велика кількість їжі, захищеність мешканців, відсутність температурних перепадів
Хазяїн – організм, що є середовищем життя іншого організму Співмешканець – організм, який оселяється на поверхні чи всередині тіла іншого організмуможе бути для хазяїна нейтральним може приносити хазяїну користь, забезпечуючи поживними речовинами може спричинювати шкоду, використовуючи його поживні речовини У природі справжній нейтралізм є вкрай рідкісним явищем, оскільки між усіма видами можливі непрямі стосунки
Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за якого один з них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Паразитичний спосіб життя характерний для вірусів, бактерій, найпростіших, безхребетних і хребетних тварин, грибів та рослин
Паразити навчились змінювати поведінку хазяїв. Паразитичний гриб кордицепс розвивається в мурашках, що мешкають в Південній Кароліні. У заражених мурашок змінюється поведінка, і в підсумку вони вмирають, міцно вчепившись щелепами в гілки. З тіла тварини виростає плодове тіло, що сприяє поширенню спор паразита. Токсоплазмоз впливає на рівень нейромедіатора дофаміну в заражених мишей: заражені щурі та миші менше бояться кішок
Види паразитизму. Ектопаразити живуть на поверхні тіла господаря і самі по собі не викликають захворювання у господаря. Ендопаразити можуть бути міжклітинними (заселяють простори в тілі господаря) або внутрішньоклітинними (населяють клітини в організмі господаря) Малярія, що викликається одноклітинним паразитом малярійним плазмодієм, передається людині укусом малярійного комара Життєвий цикл іксодового кліща, носія бактерії, що викликає у людини хворобу Лайма, потребує двох років. Яйця відкладаються навесні, а личинки з’являються через кілька тижнів і харчуються один раз протягом літа кров’ю дрібних ссавців. Серед внутрішньоклітинних паразитів найменші розміри має бактерія роду мікоплазма, діаметр клітини якої складає до 1 мкм
Види паразитизму. Епіпаразити (надпаразити) - це паразити, що паразитують на інших паразитах. Самиці наїзників відкладають яйця у личинки, яйця та лялечки інших комах і павуків (деякі — у рослинні тканини), на яких потім паразитують їхні безногі личинки Гніздовий паразитизм – використання хазяїна для вирощування потомства тварини-паразита Зозуля може видалити одне або декілька яєць господарів, щоб зменшити підозру щодо присутності чужого яйця, а молода зозуля може скинути яйця та пташенят хазяїна з гнізда
Види паразитизму. Соціальні паразити отримують вигоди від взаємодії з угрупованнями соціальних тварин, використовуючи особливості їхньої суспільної організації Відомі мурахи-рабовласники та інквіліни, коли один вид мурах відкладає яйця або личинки у помешкання інших. Паразити, які призводять до смертіМухи жабоїдки Lucilia bufonivora відкладають яйця на спину або голову жаби. Личинки, що вилупились, проникають через носові отвори до голови господаря, де в’їдаються у м’які тканини ще живої тварини
Види механізмів потрапляння ендопаразитів до організму хазяїна:фекально-оральний – з проковтуванням;повітряно-крапельний - через активне виділення збудника з секретами дихальної системи;гемоконтактний – від людини до людини через кровкров'яний - через укус або втирання решток чи фекалій;контактний - через пошкодження покривів;
Пристосування ендопаразитів1. Спрощення системи травленнякишечник. У печінкового сисуна травна система спрощена, у а бичачого ціп’яка зовсім редукована і всмоктування їжі відбувається всією поверхнею тіла2. Втрата частини обмінних процесів3. Спрощення будови нервової системи і редукція органів чуттів4. Втрата пристосувань до активного чи пасивного захисту від ворогів5. Втрата дихальної системи і перехід до анаеробного дихання
Пристосування ендопаразитів6. Розвиток статевої системи і підвищення репродуктивних можливостей. Людська аскарида за добу здатна відкласти 250 тис. яєць, а за 5-6 місяців статевого дозрівания — 50-60 млн яєць, сумарна маса яких перевищує масу самки у 1700 разів. Партеногенез - розвиток без запліднення Поліембріонія - розвиток із однієї заплідненої яйцеклітини багатьох зародків. Нестатеве розмноження – відтворення без участі гамет. Гермафродитизм - одночасний розвиток в одному організмі і жіночої, і чоловічої статевих систем
Пристосування тварин-екзопаразитів1. Вкорочення тіла, зменшення сегментації 2. Редукція кінцівок, кінцівки гачкоподібні 3. Присоски у вигляді ямок на тілі, виростів 4. Ниткоподібні структури5. Адаптація травних систем: вдосконалюються ротові апарати, будова кишечника спрощується, зростає його об’єм. Міноги у передротовій заглибині мають рогові зуби. Міноги присмоктуються до риб і живляться їхньою кров’ю, тканинними рідинами і м’язами. Шлунок не розвинений. У тіло жертви вводяться травні соки і потім частково перетравлена їжа всмоктується міногою
Віруси – високоспецифічні внутрішньоклітинні паразити, що уражають всі типи організмів. Проникнення вірусів до клітин провокує виникнення запальних процесів: - гострі інфекції, за яких після утворення нового покоління вірусів клітина гине (ГРВІ); - приховані інфекції, коли вірусні частинки не виділяються у середовище (гепатит С) - хронічні інфекції, коли нові покоління вірусів утворюються у клітині тривалий час (ентерит), Захисні механізми організму хазяїна, здатні протистояти вірусним інфекціям:гуморальний імунітет (у відповідь на проникнення вірусів виробляються антитіла);вироблення інтерферонів – білків, що пригнічують розмноження вірусів;клітинний імунітет (знищення лейкоцитами заражених вірусом клітин).
Пристосування вірусів1. Віруси з невеликим геномом змінюють будову поверхневих глікопротеїнів, що дозволяє їм уникати розпізнавання Ретровірус2. Віруси з великим геномом синтезують білки, які специфічно впливають на їх розпізнавання Аденовірус3. Деякі віруси можуть розмножуватись в клітинах одного типу, а латентність (прихованість) установлювати в інших ділянках організму. Герпесвіруси в латентному стані містяться в нервових гангліях або В-лімфоцитах, а розмножуються й викликають гострі ураження в клітинах слизових оболонок
Пристосування вірусів4. Латентність вірусів може підтримуватись обмеженою експресією генів5. Міграція міжклітинними містками, проникнення у дочірні клітини при поділі 6. Здатність пригнічувати презентацію вірусних білків, маскуватись7. Здатність перешкоджати апоптозу уражених клітин 8. Здатність інфікувати імунокомпетентні клітини і порушувати їхні функції Вірус імунодефіциту людини
Пристосування бактерій. Захисні механізми організму, здатні протистояти бактеріальним інфекціям: Бар’єрна функція шкіри та слизових оболонок. Слиз, що виділяється, містить лізоцим, який руйнує клітинні стінки бактерій. Блювання – це захисна реакція. Виникнення запалення. Знищення деякими видами лейкоцитів. Антитіла нейтралізують бактеріальні токсини
Пристосування паразитичних грибівгіфаспорангійклітина рослиниприсоска - гаусторія. Для всмоктування речовин із клітини хазяїна на гіфах грибів утворюються присоски – гаусторії – бічні відгалуження гіфів Шляхи потрапляння паразитичних грибів до організму рослини:через пошкодження у покривах;через продихи;через приймочку маточки при запиленніШляхи потрапляння паразитичних грибів до організму тварини:безпосередній контакт;контакт з ураженими частинками. Паразитичні гриби здатні пригнічувати імунні реакції хазяїна