Презентація до уроку " Походи мннголів на русь"

Походи монголів на Русь Презентацію підготувала вчитель історії Беленко О.Г.

Попередня тема: Утворення Галицько – Волинської держави  Перевірка домашнього завдання .Тестування на освітній платформі “ На Урок”.

Пригадайте Причини поразки Руських князів на річці Калці в 1223 році.

Причини поразки Руських князів на річці Калці в 1223 році Руські князівства були розрізненими.  2. Існували міжусобні суперечки князів і навіть ворожнеча між   князями під  час битви.  3. Князі не зуміли домовитися про спільні дії.  4. Не було загального керівництва і єдності у діях.

Висловлювання О.І.Герцена «Подібно до хмари сарани…, що крушить все…, монголи…, подібно до урагану…, що зустрічалося на його шляху…, проносилися над Руссю…, розорювали села і міста».

Правильний текст “Монголи проносилися над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста”. О.І.Герцен

Походи монголів на Русь

Походи монголів на Русь

Мета На цьому уроці ми: визначимо особливості організації військових походів їх на Русь; зазначимо основні причини та наслідки поразки русичів; охарактеризуємо управління монголами підкорених земель.

План уроку 1.Вторгнення хана Батия на українські землі. 2.Похід монгольських орд на Галичину та Волинь. 3.Суть та наслідки золотоординського ярма. 4.Залежність Галицько – Волинського князівства від Золотої Орди.

Проблемне запитання Чи могли руські князівства уникнути монгольської навали? Що потрібно було князям для цього?

Нові поняття та терміни Золота Орда — татарська держава, яка існувала в ХІІІ-XV ст. на території Середньої Азії та Східної Європи. Ярлик – грамота хана, що давала право на князювання. Ярмо – встановлення монголо - татарського іга (тяжкого гніту) над руськими землями. Баскак – намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах, котрий проводив облік населення й збирав данину.

Основні дати 1239 рік - 1240 рік - 1241рік - 1245 рік -

У 1227 г. Чингізхан помер і між  його нащадками почалася боротьба за владу.  У  1235 г. переміг онук Чингізхана -- хан Батий. Згодом він заявив  про відновлення завойовницьких війн та віддав  наказ готуватися до походу на руські князівства. 

1237-1238 pp.  монгольські війська спустошили Північно-Східну Русь і вирушили на південь. Завдання : Прослідкуйте за стрілочками на карті та з҆ясуйте які саме князівства зазнали нападу у 1237-1239 рр?

Домашнє завданя Опрацювати матеріал теми

У 1239-1240 рр. почалося завоювання  українських князівств. Переяслав мав сильні укріплення. Крім того, оборону міста зміцнювали водяні перешкоди, що оточували місто,— річки Трубіж і Альта та рів між ними. Очолив оборону міста єпископ Симеон. Незважаючи на відчайдушний опір, 3 березня 1239 р. місто впало Як свідчить літопис, ворог узяв місто «списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив... І єпископа, преподобного Симеона, вони убили».

Монголи штурмують Переяслав.

Того самого року сумна доля спіткала й Чернігів. Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим, переслідуючи переможених нею половців. Завойовники захопили майже весь півострів. Чернігівський князь Мстислав Глібович дав бій монголам під стінами міста. У запеклій битві «переможений був Мстислав, і безліч із воїнів його побито було». Князь із рештою дружини був змушений рятуватися втечею. 18 жовтня вороги ввірвалися до міста, пограбували і спалили його. 

Наприкінці літа 1240 р. величезне монгольське військо з півдня вдерлося в межі Київського князівства. Першими прийняли на себе удар залоги міст-фортець уздовж річки Рось, що прикривали Київ від набігів кочовиків. Усі 23 фортеці після запеклого опору були вщент зруйновані монголами. 

У вересні 1240 року монгольське військо підійшло й до Києва, але не наважилося на його штурм У 1240 р. Батиєва навала докотилася до Галицько-Волинського князівства, яке щойно було об’єднано під владою Данила Романовича (Галицького). Саме перед наступом до володінь Данила було приєднано Київ, управління яким було доручено тисяцькому Дмитру, талановитому і хороброму воєначальнику. Монголи запропонували йому здатися і заплатити данину, не бажаючи руйнувати місто та Дмитро відмовився

5 вересня 1240 р. Батий підійшов до стін міста Києва і розпочав його облогу.

“Никонівський літопис” про оборону Києва від монголо - татар …..У тому ж році (1240) прийшов хан Батий до міста Києва з величезною кількістю воїнів і оточив місто. Облягла його сила татарська, і неможливо було нікому з міста вийти, ні в міст ввійти. І не можна було чути в місті один одного від скрипіння возів, ревіння верблюдів, від звуків труб і органів, від іржання стад кінських від крику та галасу незчисленної кількості дітей вся земля була переповнена татарами. ...Багато порок било (у стіни) безперестанно, день і піч, а городяни мужньо боронилися, і багато було мертвих, і лилася кров, як вода послав Батий до городян Із такими словами: «Якщо підкоритеся мені, буде вам милість, а як будете опиратися, то багато постраждає; те і жорстоко загинете». Але городяни ніяк не послухали його, а злословили проклинали його. Батий же дуже розгнівався звелів із великою люттю іти на приступ міста. І так за допомогою великої сили пророків пробили міські стіни І ввійшли в міс­то, а городяни кинулися назустріч їм. І тут можна було бачити і чути страшенний тріск списів і стукіт щитів; стріли затьмарив світло так, що не видно було неба за стрілами, а була темряви від безлічі стріл татарських, і скрізь лежали мертві, і скрізь текла кров, як вода. Дуже поранений був воєвода Дмитро, і багато сильних загинуло, і були переможені городяни, і татари зійшли на стіни. І настала ніч. Городяни в цю ніч спорудили другий город навколо церкви Святої Богородиці. На ранок же прийшли татари, і був лютий бій, і стали знемагати люди, і вбіг­ли зі своїми пожитками на церковні хори, і від ваги повалилися стіни церковні, і взяли татари місто Київ...

Стінобитні машини «безперестанно били день і ніч». Зрештою 19 листопада в мурах міста з’явилися проломи. Монголи оволоділи містом Ярослава, але далі просунутися не змогли

Обороною міста керував київський воєвода Дмитро, якого призначив Данило Галицький

6 грудня монголи прорвали укріплення в районі Софіївських воріт (їх ще називають Батиєві) і підійшли до останнього рубежу оборони міста, що був зведений захисниками біля Десятинної церкви

Останні захисники Києва загинули під руїнами Десятинної церкви

Після себе монгольські орди залишили згарища, руїни та численні трупи загиблих киян.  завойовники вирушили на Захід — спочатку на Волинь, а потім, розділившися на дві частині пішли наступом однією частиною на Галицьке князівство, а другою — на Угорське королівство, Польщу, Чехію.  

Домашнє завданя Опрацювати матеріал теми

Похід монгольської орди на Галичину і Волинь Захопив та зруйнував місто Володимир. Батий не зміг взяти міцно укріплений Холм. У перші місяці 1241 р. Батий завоював Галицьку та Волинську землю, спустошив Угорщину та Польщу. В другій половині 1241 – на початку 1242 рр. монголи пограбували Хорватію, Трансильванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії. Під Оломоуцем (сучасна Чехія) в 1242 р. військо Батия зазнало поразки і він повернувся до Степу, де заснував свою державу (улус)- Золота Орда зі столицею Сарай.( Робота з атласом)

Золотоординська залежність Русі На підкорених землях монголи вимагали, щоб народи «давали їм десяту частину від усього-як від людей, так і від майна».   Крім того, монголи збирали плужне (податок із плуга), мито, подвірне (податок із двору), корм (перевезення й утримання ханських послів). Для визначення розмірів надходжень від податків і поборів на підкорених землях монголи здійснювали переписи населення і майна. Перший такий перепис відбувся в Південній Русі на зламі 1245—1246

з 50-х рр. ХІІІ ст., на територіях українських земель монголи запроваджують баскакську систему. Вона передбачала призначення баскаків (намісників) на певні території. Баскаки з воєнним загоном, об’їжджаючи свої володіння, збирали данину і здійснювали нагляд над своїми територіями.

Також князь мав отримувати ярлик — дозвіл на княжіння у своїх володіннях.

Данило Романович відвідав Батия Заходи князя Данила, спрямовані на зміцнення держави, спричинили невдоволення Батия. У жовтні 1245 року Данило виїхав до хана.Пробув в орді 25 днів.

Результати зустрічі 1.Батий затвердив владу князя в Галицько – Волинському князівстві. 2.Виплата данини не було передбачено, але військо князя повинно брати участь в походах ординців. Отже, Данило виграв час для зміцнення держави і війська

На землях України золотоординське ярмо стало важким випробовуванням для українського народу і тривало понад  120 років

До особливостей золотоординського панування можна зарахувати те, що руські землі не були безпосередньо включені до складу Золотої Орди 

Головні чинники перемоги монголів над Руссю. Особливості монгольського панування на руських землях

Наслідки монгольської навали 1. Монгольське володарювання на українських землях нанесло удар і значно загальмувало розвиток господарства.  2. Багато людей загинуло чи потрапило в полон, міста і села було спалено і пограбовано. 3. Занепад міст, захоплення в полон ремісників призвело до погіршення економічного становища, згортання торгівлі, зникнення цілих галузей ремісництва.  4. Українські князівства втратили незалежність, були змушені платити данину. 5. Монголи загальмували, навіть на деякий час зупинили, консолідацію українських земель у політичному аспекті, що негативи позначилося на подальшому процесі державотворення.   6. На землях України золотоординське іго стало важким випробовуванням для українського народу і тривало понад  120 років.

Перевіримо дати 1239 рік – похід монголів на Переяслівщину 1240 рік – похід монголів на Київ 1241рік – похід монголів на Галичину і Волинь 1245 рік – відвідування Данилом ханської столиці

Проблемне запитання Чи могли руські князівства уникнути монгольської навали? Що потрібно було князям для цього?

Домашнє завдання 1.Опрацювати матеріал теми за підручником (параграф 15) 2. Переглянути відео (Клас) 3.Скласти історичний диктант (12 запитань)