Мета уроку :- узагальнити знання школярів про будову, середовища існування та значення бактерій;- обґрунтувати актуальність обраної теми;- сформувати знання про значення бактерій у природі , їх використання у промисловості . медицині ,про бактерій – збудників хвороб, про засоби запобігання захворюванням , необхідність гігієнічних правил у побуті ;- розвивати вміння працювати з додатковою літературою та роздатковим матеріалом ;- формувати вміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки , аналізувати , робити висновки ;- виховувати позитивні якості особистості , уважне та бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих ;- провести дослідження молочних продуктів ( кисле молоко, сир домашній, сметана, йогурт домашні і магазинні) на наявність крохмалю, молочно-кислих бактерій;- зробити висновки і оформити пам’ятку.
Навчальна гра «Закодоване слово»Кожній літері у назві закодованого слова відповідає порядкова цифра алфавіту| 2 | , |1 | , | 27 | , | 11 | , | 16 | , | 11 | ;| 3 | , | 12 | , | 2 | , | 21 | , | 12 | , | 19 | , | 18 | , | 11| ;| 20 | , | 21 | , | 19 | , | 15 | , | 1 | , | 21 | , | 12 | , |18 | , |23 | , 11| ; |1 | , | 18 | , |1 | , | 2 | , | 12 | , | 19 | , | 10 | ;| 20 | , | 21 | , | 19 | , | 2 | , | 12 | , | 19 | , | 23 | , | 11 | , | 15 | .
Збудником чуми є бактерія чумна паличка . Точно встановити кількість померлих від «Чорної смерті» можливості немає. Перші подібні підрахунки були проведені за розпорядженням ще папи Климента VI і засвідчили смерть у Західній Європі майже 24 млн людей (31% населення). З такою оцінкою погоджується і більшість сучасних вчених, які сходяться на думці, що в Європі і на Близькому Сході від епідемії загинуло 30-50% всього населення, в Китаї — до 50%, а в цілому по світу — 25%, тобто більше 70 мільйонів чоловік, на відновлення яких людству знадобилось два століття. Римські лікарі вважали, що вощений довгий плащ, захисні окуляри та рукавички і ароматичні речовини у дзьобі врятують їх від невідомої хвороби.
Родова назва цієї бактерії була надана у 1890 році на честь Данієля Елмера Сальмона , американського ветеринарного хірурга і патолога , який у 1885 році описав мікроорганізми , що вважалися збудниками чуми свиней . Джерелом цієї інфекції є тварини та продукти тваринного походження ( яйця та м’ясо ). Заразитися можна і від людини , яка є носієм цих бактерій . Окрім того , деякі комахи здатні на своїх лапках переносити ці бактерії (наприклад , таргани , мухи ) .
Ця бактерія відкрита німецьким педіатром і мікробіологом Теодором Ешеріхом . Це один з головних видів бактерій , що живуть у нижніх відділах кишечнику ссавців , загалом відомих як флора кишечника . Патогенні штами цих бактерій зустрічаються в забруднених продуктах харчування : погано просмажене м’ясо , сири з сирого молока , свіжа продукція , забруднені напої і навіть фруктові соки .
Цей рід бактерій не утворює спор і відрізняється гіллястою морфологією . Це представники нормальної мікрофлори кишечника . Вони здатні виділяти речовини , які пригнічують життєдіяльність патогенних бактерій , синтезують вітаміни групи К , В , амінокислоти та ферменти , підсилюють захисну здатність організму , застосування цих бактерій разом з молочними продуктами покращує їх засвоюваність особами , що не переносять лактозу .
Ці бактерії мають властивість фіксувати азот із атмосферного повітря і синтезувати органічні азотовмісні сполуки . Ці організми утворюють на коренях деяких бобових рослин бульбочки , вступаючи в симбіоз . Вони переводять азот в сполуки , легко доступні для засвоєння рослинами , а квіткові рослини , в свою чергу , є джерелами живильних речовин для цих бактерій . Також даний вид бактерій є важливою ланкою в процесі збагачення грунту азотом .
За історію людства найбільше людей загинуло не у війнах. За перше місце у рейтингу найстрашніших вбивць змагання йде між особливо небезпечними бактеріями, голодом та хвороботворними вірусами. На рахунку одного лише збудника чуми – бактерії чумної палички – до 300 млн. загиблих, збудника холери – холерного вібріона – понад 40 млн, збудника висипного тифу – понад 22 млн. Прошу додати такі захворювання, як дифтерія, пневмонія, менінгіт, туберкульоз. Що там казати, причиною карієсу є, як правило, теж бактерії. Невже цих організмів так багато?
Завдання1. Обчислити кількість бактерій на поверхні парти. Приймемо, що парти не протирались вологими ганчірками. Згідно даних на них 1000 – 3000 бактерій на 1 см квадратний . Дано: а (довжина парти) - …смв (ширина парти ) - …см S (площа ) = а * в. В 1 см кв . приблизно 2000тис. бактерій. Кількість бактерій на поверхні парти : S * 2000
Праве́ць (лат. tetanus від грец. τέτανος — «розтягнутий») — гостра інфекційна хвороба, яку спричинює анаеробний мікроорганізм Clostridium tetani. Характеризується ураженням нервової системи та проявляється періодичними генералізованими клонічними судомами на тлі постійного тонічного напруження скелетних м'язів. Правець може виникнути після будь-яких травм з пошкодженням шкіри та слизових оболонок, забруднених спорами збудника. Правець відомий людству з далекої давнини. Найдавнішого опису проявів правця знайдено в єгипетському папірусі, датованому близько 2600 років до н. е. Гіппократ, в якого від правця начебто помер син, описав перебіг даного захворювання понад 2430 років тому і дав йому назву.
Mycobacterium tuberculosis (застаріле — «паличка Коха») — бактерія, що спричинює значну кількість випадків туберкульозу в людей[1]. Цю бактерію вперше описав 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох, який згодом отримав за це відкриття Нобелівську премію з фізіології і медицині 1905 року. Геном M. tuberculosis був секвенований в 1998 році[2][3].
До XX ст. туберкульоз часто називали «сухотами» і він був практично невиліковний. Про туберкульоз, як хворобу, знали ще наші давні предки. Він згадується в законодавчих документах жителів Вавілону. У залишках кісток древніх людей знаходили сліди туберкульозного ураження. Опис хвороби знаходили в єгипетських ієрогліфах, старих перських книгах, індійських ведах. У вавилонських законах Хаммурапі (початок II століття до н. е.) встановлено право на розлучення з жінкою, якщо вона захворіла на сухоти. Давньогрецький лікар Гіппократ наприкінці V – на початку IV століття до н. е. описав прояви туберкульозу та описав його патогенез, але вважав, цю хворобу спадковою, оскільки вона вражала цілі сім’ї. Вже на початку XIX ст. лікарі почали вивчати причини і розвиток «сухот» та намагалися їх лікувати. Дослідниками Британського музею в тканинах мумії віком більше 2500 років виявили збудника туберкульозу. У 1689 році д-р Річард Мортон встановив, що захворювання легень, спричинене туберкулами, є патологією. Проте туберкульоз мав багато симптомів, і саме тому аж до 1820-х рр. його не визнавали як єдину хворобу. У 1839 році Й. Л. Шенлейн вперше назвав цю хворобу туберкульозом. Упродовж 1838-1845 рр. д-р. Джон Кроган, власник «Мамонтової» печери, оселяв людей з туберкульозом у цій печері з надією їх вилікувати з допомогою постійної температури і чистого повітря, проте впродовж нетривалого часу вони помирали. У 1859 році Г. Бремер відкрив перший туберкульозний санаторій у Польщі.
Холерний вібріон , що належить до роду вібріон спричиняє у людей холеру. Так званий класичний холерний вібріон вперше описав італійський вчений Філіппо Пачіні в 1854 році, детально вивчив його властивості і виділив у чистій культурі Роберт Кох у 1883 році. У 1906 році Ф. Готшліх виділив вібріон Ель-Тор, який також спричиняє холеру.
Холера - це гостра діарейна інфекція, що виникає при вживанні харчових продуктів або води, заражених бактерією Vibrio cholerae О1 або О139. Холера передається фекально-оральним шляхом від людини до людини, частіше при вживанні забрудненої води, овочів, фруктів, при купанні, а також через їжу і при побутових контактах. Без належного лікування може призвести до смерті.
Дифтері́я — гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання збудника, що характеризується ураженням ротоглотки та дихальних шляхів, рідше шкіри, а також токсичним ураженням серцево-судинної й нервової систем, нирок. Згадки про захворювання, що нагадує дифтерію, зустрічають ще в працях Гіппократа в V—IV столітті до нашої ери. Захворювання в подальшому описане під назвою «сирійської хвороби», «єгипетської хвороби», «задушливої хвороби» тощо. Відомі великі епідемії дифтерії (наприклад, у XVII столітті в Європі ). Збудника дифтерії вперше виявив у 1883 році німецький бактеріолог Едвін Клебс.
Орнітоз – це інфекція, викликана внутрішньоклітинними бактеріями Chlamydia psittaci. Термін «орнітоз» походить від грецького слова «папуга» і вперше був використаний в 1892 році. Бактерія вражає організми звичайних папуг, довгохвостих папуг, канарок та інших видів птахів (наприклад, індичок, голубів, качок). Інший термін для цієї інфекції – пситтакоз.
Найбільша епідемія орнітозу сталася в 1930 році, під час цієї епідемії постраждало близько 800 осіб. У той час в США і Європі було закрито кілька лабораторій через епідемії. У більшості випадків заражаються папуговою лихоманкою при контакті з птахами. Крім папуг, носіями інфекції є також голуби, індички, кури, качки. Орнітоз є професійним захворюванням співробітників зоопарків, зоомагазинів, птахівників і фермерів. Захворювання рідко передається від людини до людини, проте передача все ж можлива. Ці випадки захворювання можуть бути більш серйозними за ступенем впливу на організм людини, ніж придбані безпосередньо від тварин.
Лабораторні дослідження. Методика визначення кислотності середовища ( кисломолочні продукти )Обладнання : універсальний індикаторний папір , скляні трубки . Матеріали : зразки кисломолочних продуктів . Кислотність – це величина , яка характеризує наявність певної кількості йонів Гідрогену у даному середовищі. Середовища є :кислотне, лужне і нейтральне . Позначається кислотність р. Н При значеннях р. Н:від 0 до 3 середовище вважається сильно кислим,від 4 до 6 — слабо кислим,7 — нейтральним,від 8 до 10 — слабо лужним,від 11 до 14 — сильно лужним. Хід дослідження1. На універсальний індикаторний папір нанести зразки продуктів.2. Спостереження за зміною кольору індикаторного паперу у певних продуктах .3. Зробити висновок .
Пам’ятка «Правила профілактики бактеріальних захворювань. »- Не брати до рук диких тварин ( в першу чергу мишей , щурів , ховрахів ) , особливо - якщо вони дозволяють себе впіймати . Гризуни є переносниками захворювання лептоспіроз .- Уникати контакту з дикими птахами ( в першу чергу з голубами ) , особливо млявими та слабкими. Птахи є переносниками орнітозу .- Слідкувати за одягом і волоссям , блохи є переносниками чуми , воші – висипного тифу . - Не пити сиру воду з відкритих водойм , не купатись в озерах та ставках , вода яких непрозора або має навіть легкий неприємний запах . Брудна вода є одним з основних шляхів розповсюдження холерного вібріона .- Перш ніж відкрити консерви , переконатися, що термін їх придатності не закінчився , а банка не здута. Це допоможе знизити ризик захворювання на ботулізм.- Дотримуватись правил гігієни : мити руки до і після їжі , регулярно чистити зуби , приймати душ , носити лише чистий одяг , доглядати за нігтями та волоссям.- Дотримуватись правил харчування : ретельно готувати їжу , правильно зберігати продукти , регулярно виносити сміття , тримати кухню в чистоті .
Захист : Корисні бактерії : Кисломолочні , бульбочкові , грунтові ( беруть участь в утворенні торфу, нафти ,кам’яного вугілля ) ,біфідобактерії ,для консервації , санітари планети . Обвинувачення : Шкідливі бактерії : Процеси гниття , захворювання людини : дифтерія , туберкульоз , ангіна , чума , правець , орнітоз , лептоспіроз ,скарлетина , тиф , дизентерія , холера…, захворювання тварин ,рослин ( на уражених органах з’являються плями , пухлини ,зрештою вони загнивають і гинуть ) . Вирок : У природі немає непотрібних організмів ! Щоб уникнути бактеріального захворювання потрібно дотримуватись правил профілактики і своєчасно звертатись до лікарів !