Презентація до уроку "Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Магдебурзьке право"

Суспільний устрій, господарське життя та культура українських земель в складі Польщі, Литви та інших держав в другій половині 15 ст

Соціальна структура суспільства. НапівпривілейованіКОЗАКИ

Діяльність панівних населення: Верхівку суспільної піраміди посідала князівська династія Рюриковичів і Гедеміновичів;Доступ до князівської верхівки був доступним лише народженим у цьому стані;Князі опікувались розвитком культури, писемністю, наукою, літературою, музикою, книжною культурою;У князівських канцеляріях був високий рівень діловодства;Князі влаштовували дипломатичні прийоми;Були організаторами походів;Князі – покровителі православної віри, монастирів та храмів.

Князь Костянтин Острозький«Князь Костянтин… може бути названий кращим воєначальником нашого часу… У себе вдома він благостивіший за Нуму, відвагою не поступиться Ромулу. Єдине, чого йому бракує до інших дарів духа і видатних чеснот, це те, що він схизматик, і якби його вдалося навернути до лона святої матері-церкви, за ним потяглося б безконечне число люду, наскільки багато серед своїх важить його ім’я і авторитет». Прочитайте уривок з листа римського легата в Польщі до Папи Римського в 1514 р. Які факти свідчать про полководницький хист Костянтина Острозького? Що закидав легат князеві? Чи завадило це Костянтину Острозькому обіймати найвищі посади у Великому князівстві Литовському? Про що це свідчить?

Костянтин Іванович Острозький - 1460-1530 рр. життя. - обіймав високі державні посади в Вк. Л; - був четвертою за заможністю людиною в мав близько 60 тис. підданих; - був великим гетьманом литовським;- керував військом в боях проти кримських татар;1512 р. – битва під Вишнівцем; 1514 р. - битва під Оршею; 1527 р. – битва на р. Ольшаниця; опікувався православними храмами, був прихильником розвитку культурно-церковного життя на Русі-Україні.

Сільське господарство. Дике поле – історична назва незаселеної території степу між Дністром на заході та середньою течією Волги на сході. Уходництво – особлива форма господарювання, що розвивалась відповідно до сезонних робіт. Уходи – літні промисли. Основою с/г залишались – землеробство, скотарство, промисли. Натуральний характер с/г. Селяни жили громадами, що складались з родинних колективів – дворищ. Дими – об’єднання кількох селянських господарств (дворищ). Селяни похожі (особисто вільні) непохожі (вотчинні, невільні)1435 р. – постанова шляхетського сейму про закріпачення селян Галичини.1447 р. – привілеї Казимира IV , закріпачення селян на українських землях у складі Вк. Л.

Кріпацтво – система правових норм феодальної держави, що встановлювала залежність селянина від феодала і водночас власність (неповну) останнього на селянина-кріпака. Кріпаки – це селяни, що господарювали на землях феодалів і підлягали їхній владі. Панщина – робота в господарстві власника, тривалість якої сягала від одного до п’яти днів на тиждень.

Від середини 14 ст. українських містах поширилося магдебурзьке право – міське право, що виникло в 13 ст. в Німеччині (м. Магдебург). За цим правом міста звільнялися від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів (власників міст). Тож магдебурзьке право передбачало створення міського самоврядування. Воно надавало також різноманітні господарські привілеї. Магдебурзьке право

Схема управління міста за Магдебурзьким правом. За магдебурзьким правом містом керув магістрат – орган, що об’єднував раду та лаву. На чолі лави був війт. Раду очолював бурмістр. До магістрату обиралинайавторитетніших міщан. Магістрат. Бурмистер(вирішував адміністративні питання)Війт(кримінальні справи)Рада. Лава