Презентація до уроку української літератури з теми "О.Стороженко. Оповідання "Скарб"

Щастя—це вічна дорога земна, Щастя—це літо, зима і весна,Щастя—це сонце, злива і сніг, Щастя—це пісню ділити на всіх,Щастя—це віра в добро і любов,Щастя—це музика вільних дібров,Щастя—це друзі і рідний твій дім,Щастя—це світ, подарований всім.

ТЕМА УРОКУ: О. Стороженко . Оповідання «Скраб»

Словники зафіксували значення цього слова так: Щастя—це стан цілковитого задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; успіх, удача (тлумачний словник)Щастя—благополуччя, земна благодать, бажання жити без горя, смутку, тривоги, спокій і задоволення взагалі; усе бажане, усе те, що задовольняє людину.(словник Даля)Щастя—поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення.(педагогічний словник)

Скарб-це…1. Коштовності, гроші, цінні речі// Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.3. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями// Багатство розуму, почуттів…// Пестливе звертання до дорогої, любої людини.4. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.5. заст. Кошти.6. заст. Скарбниця.7. заст. Поміщицьке володіння, маєток на Правобережній Україні. Яке з визначень у тлумачному словнику для вас є найближчим ?

Відновивши прислів’я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору? Хто горя не бачив,…. …а родись щасливим;Без щастя….. … не буде й до останку;Де щастя родиться,… … в ліс по гриби не ходи; Дурень спить, … …той і щастя не знає;Не в кожної Насті… …там і зависть плодиться;Коли нема щастя зранку, … …а щастя в головах лежить;Не родись вродливим,… …однакове щастя.

О. Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм... Так, у творі автор зазначає:1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».4) «... Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть...»

«Хто сказав?» «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів» «Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов. « «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?..» «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя…»