Презентація до уроку з теми "Лишайники"

Лишайники

Лишайники були відомі здавна. Ще великий Теофраст, «батько ботаніки» (IV-III ст. до н. е.), дав опис двох лишайників, які вже тоді використовували для отримання ароматичних і фарбувальних речовин. Правда, в ті часи їх нерідко називали то мохами, то водоростями, то навіть «хаосом природи» і «убогістю рослинності».

Довгий час їх не виділяли окремим видом, а відносили то до наростів на деревах, то до мохів. І лише на початку XIX століття вчений Ерік Ахаріус виділяє їх в окремий вид. Тоді ж і зародилася наука про лишайникі Відомий російський учений К. А. Тімірязєв назвав лишайники „рослинами-сфінксами”. „Сфінкс” у перекладі з грецької мови означає „чудовисько, символ загадковості”.

Лишайники — це група симбіотичних організмів, що налічує понад 20 тис. видів. Ліхенологія — наука, яка вивчає лишайники.

Тіло лишайника — слань складається з гриба та водорості, що живуть у симбіозі як цілий організм. Будова

Живлення

Лишайники розмножуються переважно вегетативно – ділянками своєї слані, що складається з клітин і гриба, і водорості. Статеве розмноження лишайників – утворюються статеві спороношення у вигляді плодових тіл. Розвиток і дозрівання їх триває 4-10 років. Розмноження

Лишайники, що занесені у Червону книгу України

Раніше деякі лишайники використовували для боротьби з захворювання легенів. В Японії деякі лишайники вважаються делікатесом і його з задоволенням їдять люди. Лишайники використовують в боротьбі із захворюваннями шкіри, роблять з них ароматичні парфуми, також створюють різноманітні декоративні вінки. Деякі використовуються як барвники для фарбування тканини вовни та інших матеріалів.Існують лишайники, які накопичують в своєму організмі крохмаль і навіть цукор з них люди навчилися отримувати спирт. Лишайник «дубовий мох» з давніх-давен використовується для приготування пудри, в Єгипті його використовували для кращого аромату хліба. Застосування

Це цікаво!Найдавнішим лишайником визнана скам’янілість, якій більше 390 мільйонів років. Був знайдений лишайник в Антарктиді, вчені припускають, що йому не менше 10 тисяч років. Лишайники ростуть дуже повільно. Швидкість зростання відрізняється у різних їх видів. Умбілікарія циліндрична за рік приростає на 0,01 - 0,04 мм, Пельтігера рудувата на 25 - 27 мм. Лишайники не мають кореня і стебла. Вони здатні вбирати радіоактивні речовини і елементи. Ряд лишайників можуть виробляти речовини, здатні розчинити камені.

Експеримент в космосіЕксперимент під назвою «Лишайник» (Lichen) проводився в 2005 році на борту російського супутника Фотон-2. Він передбачав виявити вплив відкритого космосу на деякі види лишайників, які були доставлені туди з землі. Протягом тривалого часу (близько 14 діб) лишайники піддавалися впливу космічного вакууму, низьких температур, перепадів температур і сонячної радіації. Потім вони були щільно закриті і відправлені назад на Землю. Результат експерименту шокував громадськість. В умовах космосу лишайники » впали в сплячку», проте після повернення на землю, знову ожили і продовжили процес фотосинтезу. Їх структура ДНК не була змінена і взагалі не було помітно, що на них чинився який-небудь вплив. Для вчених дане відкриття стало підставу вважати, що лишайники цілком можуть мешкати на Марсі або деяких астероїдах.