Презентація до виховної години "Гроші у моєму житті"

Роль грошей у нашому житті

Коли і чому виникли гроші?

Історія українських грошей бере свій початок з часів Київської Русі (ХІ ст.). А назва національної валюти – гривні - походить від назви золотої жіночої прикраси (гривна), яку носили на гриві, або загривку, тобто на шиї.

Після Полтавської битви 1709 Петро I заборонив використовувати іноземну монету в Україні. Впродовж 18 ст. і до революції 1917 тут домінували російський рубль та копійка (1/100 рубля).

1992 рік 1994 рік 2004 рік 2006 рік

Володи́мир Святосла́вич (більш відомий як Володимир Великий, ~960 — 15 липня 1015) — великий князь Київський (979–1015), правитель і хреститель Київської Русі.

1992 рік 1995 рік 2004 рік

Яросла́в Володи́мирович, відомий як Яросла́в Му́дрий (*21 березня/20 квітня 982 — †17/20 лютого 1054, Вишгород) — ростовський князь (989–1010), Новгородський князь (1010–1034), Великий князь Київський (1015–1018, 1019–1054), святий. Був другим сином хрестителя Київської Русі князя Володимира Святославича

1992 рік 1994 рік 2004 рік

Богда́н (Зино́вій-Богда́н) Миха́йлович Хмельни́цький (*27 грудня 1595 (6 січня 1596)[1][2] - †27 липня (6 серпня) 1657) — український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманату (1648–1657)

1992 рік 1994 рік 2006 рік

Іва́н Мазе́па-Калединський (*20 березня 1639, Мазепинці - †21 вересня 1709, Варниця) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704)[1] і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709)

1992 рік 1995 рік 2004 рік

Іва́н Я́кович Франко́ (* 27 серпня 1856, с. Нагуєвичі, Дрогобицький повіт — † 28 травня 1916, Львів) — український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893 р, почесний доктор Харківського університету

Історія 100 гривень 1995 рік 2004 рік

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, (нині Черкаська область) — (10 березня) 1861, м. Санкт-Петербург) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч.

Історія 200 гривень 1992 рік 1994 рік 2004 рік

Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я: Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка; *13 (25) лютого 1871, Новоград-Волинський[3] — †19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Грузія) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики.

У райському куточку Тихого океану, на  острові Яп у Мікронезії, місцеві жителі в якості грошей використовують величезні кам’яні диски з отвором посередині. Їх діаметр коливається в межах 1,5-6 м. Цінність такої купюри визначається її розміром, а також тим, скільки людей постраждало під час перевезення каменю.

Справа в тому, що на рідному острові таких каменів немає, тому місцевим доводиться пливти в каное на сусідній острів Палау, де кам'яних дисків поки що чимало, і доставляти «грошенята» додому.

Це улюблені купюри всіх дітей. Використовуються вони лише в тематичних парках Діснея, курортах та круїзних кораблях. Цінність долара Діснея, створеного ще в 1987 році, прирівнюють до вартості долара США.

Деякі народи Західної Африки аж до ХХ ст. користувалися скрученими залізними паличками довжиною 33-36 см. Їх називали кіссі-пенні і часто використовували під час поховальних церемоній.

До 2011 року найбільшою монетою в світі була канадська монета вартістю 1 мільйон канадських доларів. Важить вона 100 кг і на 99,9 % створена з чистого золота.

Та в жовтні 2011 австралійці перевершили канадців. Гігантська австралійська монета, випущена монетним двором Парта, важить більше тонни. Товщина золотої красуні — 12 см, діаметр сягає 80 см.

У Сомалі замість монет використовують ось такі геометричні фігури конуса (вода), кулі (земля), піраміди (вогонь), циліндра (дерево) і куба (метал).

Славиться ця країна й іншими незвичайними монетами у формі авто, гітар та мотоциклів.

Через війну в 1944-1945 роках у Японії стрімко зменшились запаси металу. Тож деякі монети виготовляли з червоного і коричневого матеріалу, схожого на картон.

На монгольській монеті вартістю 500 тугриків, де зображений американський президент Джон Кеннеді, є маленька кнопка. Натиснувши на неї, можна почути історичну фразу президента: «Я пишаюся тим, що я берлінець!»

Ці круглі монети з надміцного пластику зображають планети Сонячної системи. Такі дивні гроші виготовили в Національному космічному центрі і Університеті Лестер спеціально для космічних туристів.

Як в різних країнах навчають дітей поводитися з грошима: у Німеччині школярі платять батькам податки, у Швеції - бізнес з 15 років, а в США - фінансові табори.

Маленькі турки перші ліри на кишенькові витрати отримують за поцілунки! У Туреччині на великі національні свята всім дітям, навіть немовлятам, прийнято дарувати святкові гроші.

Підлітки часто підробляють тим, що влаштовують дискотеки. Орендують недорогу апаратуру, домовляються про оренду приміщення - і вперед. На цьому можна добре заробити, якщо людям сподобається і не буде заворушень. Більш того, вже з 15 років вони можуть заснувати свою компанію.

З раннього віку американці привчають дітей самостійно заробляти, часто стаючи першими "роботодавцями". Так, щоб отримати кишенькові гроші (їх починають видавати в 9-10 років), дитина повинна щось зробити у будинку: прибрати у своїй кімнаті, винести сміття, вигуляти собаку .

В угорських сім'ях прийнято вчити дитину поводитися з грошима, граючи у фінансові ігри, наприклад, "Монополію". А в школі на уроках з домоводства їм розповідають, як складати особистий бюджет і заощаджувати. Що стосується кишенькових грошей, то їх дають небагато - до 3000 форинтів ($ 12) на тиждень.

Французи відрізняються тим, що люблять штрафувати своїх дітей. Приміром, вони забирають за якусь провину 5 євро із загальної суми кишенькових грошей. Або ж просто зменшують або збільшують їх розмір в залежності від поведінки чада. А підробляють французькі школярі, зазвичай, бебісіттінгом. Наприклад, за 3 години такої роботи можна отримати 25-30 євро.

В середньому німецький школяр на свої витрати отримує 5-20 євро на тиждень. Але іноді батьки забирають назад 20% від суми кишенькових грошей. Таким чином привчаючи своїх дітей до податків..

Коли ж діти починають заробляти по-справжньому, при цьому залишаючись жити з батьками, то вони повинні платити так званий батьківський збір - 10% від своєї зарплати. Так вони усвідомлюють: не все зароблене можна витрачати на себе.