Виховний захід "Життя без насилля"

                                            Стоп – насильство!

Мій улюблений світ — без насильства,

Без жорстокості, болю і зла,
 

Де народом заспівана пісня

Містить тільки хороші слова…

Не тільки права дорослих потребують визначення й захис­ту. Складною Проблемою сучасного людства є також права дітей, оскільки, на жаль, життя, здоров'я, навчання, щастя дітей усього світу поки що недо­статньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, дехто намагається допомагати. Але кількість нещасних дітей не зменшується. Сьогодні майже 250 млн дітей у світі животіють, займаючись тяжкою працею, жебрацтвом, пограбуванням. Близько 30 млн дітей не мають можливості відвідувати школу. Щороку від хвороб помирають більше 5 млн дітей. Набули поши­рення торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовилися батьки, для пересаджування органів.

В Україні три чверті дітей — це діти з хронічними захворюваннями. У нас з'явився новий тип дитини — «діти вулиці». Пояснюючи своє пере­бування на вулиці, діти зазвичай називають сімейні негаразди та небажан­ня відвідувати школу. Основний загал таких дітей закінчили 3—4 класи, тобто початкову школу. Серед них найбільший відсоток неповнолітніх зло­чинців, наркоманів, торгівців наркотиками, повій.
Мета: допомогти учням усвідомити свої права та уберегти їх від насильства.

Використані матеріали: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, Конституція України.

Випереджуючи питання: Чи можна допомогти дитині уникнути насильства?

Повідомлення теми правового дня

Планування очікуваних результатів.

Треба знати: основні права дитини, що проголошує Конвенція про права дитини, причини та наслідки насилля та методи як його краще уникнути;

Треба вміти: використовувати права дитини для свого захисту від різнихвидів насильства.
 

Вступне слово вчителя.

Міжнародне співтовариство започаткувало спробу спільної допомоги дітям. У 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. 1959 р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини. А 1989 році у Нью-Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. В 1991р. Україна приєдналася до Конвенції. В 1993 р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей. Згідно з Конвенцією, Україна у квітні 2001 року прийняла Закон «Про охорону дитинства».

Відповідно до статті 1 Конвенції про права дитини дитиною вважається кожна людина до досягнення І8-річного віку. Права дитини — це певні спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості. Кожна дитина; незалежно від раси, статі, мови, релігії, національності, майнового стану, стану здоров'я, має рівні права з усіма іншими дітьми.

Учень 1. Людина — найцінніший скарб. Кожен із вас — неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме такої більше на цій землі не­має, не було і ніколи не буде. Видатний поет В. Симаненко так написав про неповторність кожного:

Учень 2. Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої—одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди
Добрі, ласкаві та злі.
Сьогодні усе для тебе:
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Боти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Учень 3. Пройшло не одне тисячоліття, поки людство зрозуміло цю істину. Протягом багатьох віків складалися обов'язкові правила поведінки громадян, тобто правові норми, що встановлюються й охороняються державою.

 

Учень 4. У 1948 році Генеральна Асамблея ООН проголошує «За­гальну декларацію прав людини». У ній вперше в історії людства, історії міжнародних відносин були визначені головні права й свободи людини. Декларація проголосила, що «визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та Невід'ємних прав їх є основою свободи, справед­ливості та загального миру».

До прав людини, які підлягають загальній повазі та дотриманню, вхо­дять елементарні (природні) права особистості, громадянські, політичні та соціально-економічні права.

У ч е н ь 1. До природних належить право кожної людини «на життя, на свободу і на особисту, недоторканність» (ст. 3). Також наголошується, що «ніхто не повинен бути у рабстві або у підневільному стані» (ст. 4), зазнавати тортур або дії, що принижують людську гідність (безпідставного арешту, вигнання). До елементарних належать: право на захист, на недоторканність житла, таємницю листування, захист честі та репутації.

Декларація визначає політичні й громадянські права та свободи людини: на свободу думки, совісті й релігії, свободу переконань та їх виявлення, свободу зборів і асоціацій, право брати участь в управлінні своєю держа­вою. Саме на цих правах базується загальне й рівне виборче право при таємному голосуванні.

Громадянські права — це і право «без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності та релігії створювати сім'ю та одружуватись, право вільно пе­ресуватись, володіти майном».

Учень 2. Засадовим стосовно всіх прав людини, названих у Декла­рації, є принцип рівноправ'я. Всі люди «народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах» — наголошує 1-а стаття Декларації. І це не зале­жить від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового, ста­нового або іншого становища. Всі люди рівні перед законом і мають право на захист законом.

Учень 3. Принципи Декларації викликали різні тлумачення, думки та погляди у людській свідомості. їх зіставляли з чинним законодавством, соціально-політичною та соціально-економічною системою різних держав, з ідеологічними теоріями, поширеними в тій чи іншій країні світу.

Права й свободи людини в сучасному розумінні не від'ємні від її обов'язків та відповідальності перед суспільством, державою, іншими людьми. Це фундамент не тільки демократії, але й справедливості, рів­ноправ'я, гуманізму. Такого висновку дійшло людство в кінці XX століття.

Учень 4. Хоча ми всі ще учні,

Та в нас закон є і права.

І ми навік запам'ятали

Із декларації слова:

Всі діти вільні і всі рівні,

І треба дружно всім нам жити.

Тож, ми із школи ще вчимося

Всіх поважати і любити.

Права дитини вивчимо сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

Напевне знати в наші дні,

Коли із нами справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам'ять,

Порадь їх друзям і батькам.

Права дітей всім треба знать!

(Грає тривожна музика)

Інсценування "Удома"

Тато читає газету, до нього, ледве пересуваючи ноги, підходить Син із щоденником.

Тато (читаючи). Ех, знову "Динамівці" внічию зіграли з Іспанією.

Син. Тату, підпиши щоденника!

Тато. Що там знову?

Син. Зауваження та "2" з української мови.

Тато. Ах ти, негіднику, я ж тебе попереджав! (дістає ремінь).

Син. Тату, я більше не буду! Я виправлюсь! (Тікає від батька.)

Тато. Я тобі дам зараз зауваження… (наздоганяє сина).

(Запитання до учнів)

Учень 1. Хто порушив обов'язок? Чиї порушені права?

Учень 2. Мамо, ти чуєш, мамо!

Я вже живу віднині:

Мамо, вже б’ється серце

В мене, у новій людині.

Чуєш, як кров пульсує

В такт із твоєю, мамо.

Разом із твоїм серцем

Моє стукотить так само.

Рвуся до сонця,світла,

Чую – земля розквітла.

Мамо,ти чуєш,мамо,

Я хочу на тебе дивитись,

Я так поспішаю,мамо,

Для тебе на світ з’явитись.

Я хочу дивитись в очі,

Я хочу тебе любити,

Невже я багато хочу,Мамо,я хочу жити!

Я хочу в життя прийти…

І раптом… та що це,мамо!?

Мамо!.. Невже це ти?!

За що ти вбиваєш,мамо?!

Мамо!Та зачекай…

В мене ж ще сил нема.

Мамо,пусти у рай.

Мамо,матусю,ма…

Здригнеться земля уся

І камінь застогне з муки.

Будь проклятий той,в кого

У крові дитячій руки.

І злине в небесну даль

І сонцю не дасть світити

Оте стоголосе «ма!»,

Якому не дали жити!

Учень 2. Але скільки б не писалося законів все одно є тисячі випадків, коли над дітьми знущаються дорослі. Наприклад закривають в клітка, темних підвалах, б'ють. Найчастіше всього батьки самі викликають страх дітей перед фізичним чи моральним насильством. Тому:

Учень 3. Якщо ви, або ваші друзі підверглися насильству;

Учень 4. Якщо ви почуєте знову крик батьків і плач дітей яких б'ють; 

Учень 1. Якщо ви бачите на дітях кровоподерки, свіжі шрами або навіть опіки;

Учень 2. Якщо Ви помітили, що хтось з дітей особливо заляканий;

Учень 3. Вам обов'язково потрібно звернутися до поліції  або до вчителів, або до класного керівника і все розповісти.

Учень 4. А зараз давайте розглянемо як виглядають цикли насильства. (супроводження показом слайдів на інтерактивній дошці)

Учень 1.

Знущання
 

• Стосується будь-якого виду насильства (фізичного, сексуального чи психо­логічного).

Учень 2.

Розкаяння
 

• 
  Кривдник вибачається за вчинене;
• 
  Він обіцяє, що це ніколи не повториться;
• 
  Він звинувачує жертву у провокуванні своїх дій;
• 
  Він заперечує, що насильство взагалі мало місце, або стверджує, що воно не було таким жахливим, як про це розповідає жертва;
• 
  Насильник робить подарунок.

Учень 3.

Обіцянки
 

• 
  Інцидент забуто;
• 
  Немає проявів насильства;
• 
  Деякі обіцянки, які давалися під час примирення, виконуються;
• 
  Жертва сподівається, що насильства більше не буде.

Учень 4.

Передгроззя
 

• 
  Виникає відчуття напруги;
• 
  З'являються невеликі інциденти;
• 
  Припиняється спілкування;
• 
  Постраждала відчуває необхідність заспокоїти насильника;
• 
  Напруга стає нестерпною.

Учень 1. Подібний цикл може повторюватися сотні разів, якщо стосункам людей притаманне насильство. Кожний етап такого циклу має різну тривалість, проте загалом весь цикл може займати від декількох годин до року та більше.
Учень 2. Важливо пам'ятати, що цей цикл властивий всім типам стосунків, яким притаманне домашнє насильство. Іноді етапи примирення та заспокоєння з часом зникають.
КОЛЕСО НАСИЛЬСТВА  (слайд)

Учень 3. Ця таблиця дозволяє дізнатися про види поведінки, які застосовуються кривдниками для отримання та утримання контролю над своїми партнерами.

Учень 4. Щоб передбачити насильство слід одразу про це розказати іншим. А зараз давайте проведемо Вікторину.

Вікторина.

1.       Система всіх нормативно-правових актів певної держави. (Законодавство)

2.       Основний Закон держави

(Конституція) 

3.       Передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне, винне, каране діяння, що посягає на суспільні відносини, які охороняються законом.

(Злочин)

4.       Міра державного примусу, що застосовується судовими органами до осіб, які вчинили злочин.

(Покарання)

5.       Законодавчий акт, у якому систематизовано норми, що належать до певної галузі  законодавства.

(Кодекс)

6.       Умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства.

(Хуліганство)

7.     Державний орган, що має повноваження здійснювати правосуддя.

(Суд)

8.   Особа, яка надає фізичним і юридичним особам різні види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

(Адвокат)

9.   Діяльність організованих злочинних груп, пов’язана з насильництвом, убивствами, пограбуваннями, захопленням заручників, підкупом державних чиновників.

(Гангстеризм)
Учень 1. Конвенція – це просто

Оголошення всіх прав,

Є права й в дітей,звичайно,

Треба, щоб усяк їх знав. 

Учень 2.Знайте ж, що усі ви – рівні,

Від народження в правах,

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синій птах…

Учень 3. Знайте ж, змалечку, всіх діток

Треба вчить, оберігать,

І ніхто в усьому світі

Їх не сміє ображать!

Учень 4.Треба діткам всього світу

Не сваритись,а дружить,

І по правилах хороших,

По закону треба жить.
Вчитель. А зараз всі разом дамо відповідь на випереджуючи питання: Чи можна допомогти дитині уникнути насильства? (учні по одному оголошують свої думки)

Підсумок

Вчитель зачитує і роздає дітям пам’ятку дітям. 
Пам’ятка дітям
Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля — неприпустима річ у стосунках людей.
У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він — з небезпечними предметами в руках; ваше завдання — якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі — на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, соціальним педагогом; зверніться до міліції.
Не вірте у погрози з боку кривдників.
Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова — це насильство.
Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини — це карається законом. В Сімейному кодексі (ст. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати позов до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
Навчіться розрізняти поняття «Добро» і «Зло». Все, що принижує людську гідність — є зло, все, що звеличує гідність людини — Добро. Дитина і насильство. Любов і жорстокість. Надія і відчай. Ми всі інтуїтивно тягнемося до світлого в цьому світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДНЗ «Мелітопольський ПАЛ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правовий день

                        «Стоп – насильство!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                            Підготувала:

                                                                                   класний керівник

                                                                                                навчальної групи № 7

                                                                         Кірей Ю.В.

 

 

 

 

 

Мелітополь, 2017