Презентація до Всесвітнього дня авіації та космонавтики

Міністерство освіти і науки України ВСП “Скадовський аграрний фаховий коледж ХДАЕУ”Підготувала голова циклової комісії гуманітарних та соціально – економічних дисциплін, викладач історії Чорна Ірина Вікторівна

Вступне слово Безкрайній космос… Який же він? Хто з нас, не думав про це, розглядаючи його яскраві зорі, Чумацький шлях, «падаючі» зірки? За безліччю складних явищ, що відбуваються в ньому, він – невичерпний. Мізерна, крихітна піщинка Навколо Всесвіт без країв. Туди далеко лиш долинуть Можливо мріям та душі. Навколо не гостинний космос – Холодний простір, світ ночей. На щастя, завжди гріє Сонце – Дарує Світло вічний Прометей.

12 квітня: цей день в Україні та світі 12 квітня відзначається Всесвітній день авіації та космонавтики. Свято відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації. 12 квітня 1961 року громадянин СРСР Ю. Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру космічних польотів. Цього ж дня світова громадскість відзначає і Міжнародний день польоту людини в космос. Рішення було ухвалене 7 квітня 2011 року на 65-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН і було присвячене 50-й річниці першого польоту людини в космос. В Україні сьогодні професійне свято тих, хто є дотичним до космонавтики – День працівників ракетно-космічної галузі України. Свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 березня 1997 року.

Україна – космічна держава Україна і космос нероздільні. Україну можна по праву назвати колискою ракетно-космічної галузі. Неоціненний внесок у розвиток ракетобудування і космонавтики зробили вчені, народжені на благословенній українській землі. Це Олександр Засядько, Микола Кибальчич, Костянтин Ціолковський, Юрій Кондратюк, Валентин Глушко, Михайло Яримович, Ігор Богачевський, Сергій Корольов. Згадаємо імена славетних українських космонавтів, Павло Попович, перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, який відкрив космічний ранок зоряної доби України.

Олександр Засядько “ракетних справ майстер” Нащадок старовинного козацького роду, інженер-артилерист, конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї. В 1815 р. розпочав експерименти зі створення ракетної зброї. Першим у 1817 р. створив кілька типів бойових порохових ракет, які мали дальність до 2670 метрів та спеціальний пусковий пристрій, що дозволяв вести одночасне ураження шістьма ракетами (прообраз РСЗВ) . Заснував перший в імперії ракетний завод, який у 1864 р. був переведений до Миколаєва. Перша ракетна атака відбулася в червні 1828 р. під час російсько-турецької війни в штурмі фортеці Бреїла і була надзвичайно успішною – ворог відступив.

Юрій Кондратюк - українець, ім’я якого написано золотими буквами в музеї NASA Вчений-новатор, один із основоположників вітчизняної космонавтики. У 1916 році розрахував оптимальну траекторію польту на Місяць. Ці розрахунки були використані НАСА в місячній програмі «Аполлон». Ця траекторія була названа «трасою Кондратюка». Його праця «Тем, кто будет читать, чтобы строить» у 1964 році була внесена в книгу «Пионеры ракетной техники», яку в свою чергу було перекладено англійською мовою для використання НАСА. В цій праці було розглянута можливість використання сонячної енергії для живлення бортових систем космічних апаратів.

Сергій Корольов – українець, який відкрив людству шлях у космос Видатний вчений, українець, що став першим головним конструктором ракетно-космічних систем в СРСР. Академік АН СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, у жовтні 1957 року перший штучний супутник Землі. Апогей вченого – 12 квітня 1961 рік коли вперше в світі був здійснений політ людини в космос. Перший вихід у відкритий космос теж відбувся завдяки Корольову, який у 1965 році здійснив космонавт О. Леонов. Досягнення С. Корольова у космічній галузі порівнюють із заслугами Енштейна у фізиці.

Всесвіт нам бентежить мрії Наша розповідь була б не повною, якби ми не згадали про космонавтів, уродженців України. Отже, знайомтеся: Валентин Бондаренко Леонід Попов Володимир Васютін Леонід Кизим Володимир Ляхов Анатолій Арцебарський

Павло Попович: перший українець в космосі Український радянський льотчик- космонавт, перший космонавт-українець, генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу. 12-15 серпня 1962 року здійснив свій перший політ на космічному кораблі «Восток-4». Це був перший у світі груповий політ двох пілотованих кораблів, в ході якого були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів в космосі і взаємне фотографування. В ході польоту, на прохання С. Корольова, він виконав пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю», яка стала першою піснею виконаною в космосі.

Леонід Каденюк. Я твій син, Україно! Український льотчик-випробувач, перший астронавт незалежної України, генерал-майор авіації, політичний діяч, народний депутат України, Герой України (1997). У період 19 листопада - 5 грудня 1997 р. Л. Каденюк разом з членами екіпажу здійснив політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. “Я був першим, хто полетів у космос з українським прапором. 1997 р. вперше український гімн пролунав у відкритому космосі”, - згадував космонавт. Це був прорив для України, яка здобула право називатися космічною державою.

Космонавтика України Україна входить до п’яти провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі входять 40 підприємств. Провідним центром серед них є всесвітньо відоме конструкторське бюро «Південне» та виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпрі. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління.

Радянський період Підприємства УРСР постійно робили вагомий внесок в успіхи радянської космічної програми. «Комунар», «Арсенал», «Моноліт», Євпаторійський космічний центр брали участь з підготовки запуску першого штучного супутника Землі, виведеного на орбіту в жовтні 1957 р. Діяльність КБ «Південне» у сфері наукових досліджень почалася 1961 р. з розробки космічних апаратів «Метеор» і «Стріла». 1962 року ракета-носій «Космос» вивела на орбіту перший супутник дніпровської розробки ДС-2, а в 1967 р. ракетою-носієм «Космос» – супутник «Космічна стріла».

космічні апарати «Метеор» «Стріла» супутники ДС-2 “Космічна стріла”

Перші роки незалежності Складне економічне становище в країні на початку 90-х років призвело до того, що треба було ухвалювати рішення щодо збереження космічної галузі, яка перебувала на межі занепаду. 29 лютого 1992 року, Указом Президента при Кабінеті Міністрів України, було створено Національне космічне агенство України, яке взяло під своє управління понад 30 КБ, наукових організацій, військових частин і промислових підприємств, які займалися космічною діяльністю: КБ «Південне», ВО «Південний машинобудівний завод», НДІ радіовипромінювань, «Комунар», «Хартрон», «Арсенал», «Київприлад», Київський радіозавод, Євпаторійський центр дальнього космічного зв’язку.

Сучасний стан космічної галузі Сьогодні космічна галузь національної економіки стала однією з ключових, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль із дослідження та використання космічного простору. Україна відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт-2», «Циклон-3»; космічними апаратами «Січ» і «АУОС»; апаратурою стикування «Курс» для Міжнародної космічної станції; системами наведення ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів «Союз», «Прогрес», «Протон»; унікальними об’єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70, контрольно-коригувальними станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ.

ракети-носії космічні апарати «Зеніт-2» «Циклон-3» «Січ» «АУОС» радіотелескоп РТ-70 апаратура стикування “Курс”

Космос на землі: музеї космонавтики І світі існує безліч різноманітних музеїв, серед яких особливе місце посідають музеї космонавтики. В них органічно об’єднується минуле, сучасне та майбутнє. У такий спосіб музеї реалізують свою соціальну місію – зосередження найкращого досвіду, якого набуло людство за час космічної ери. У наш час значно підвищується їх “соціальна” роль, адже їх діяльність тісно пов’язана з розвитком туризму, сучасних освітніх технологій, відображення рівня наукового знання. Музеї прагнуть засвоїти медійні виміри культури, відкриваючи двері для творчих професіоналів. В Україні діє понад 30 музеїв космічного профілю різних форм власності і підпорядкування.

и музей космонавтики музей космонавтики ім. С. Корольова (Житомир, 1970) (Київ, 1991) музей космонавтики музей історії космонавтики ім. Ю. Гагаріна (Гурзуф, 1967) (с. Вітіно, Крим, 2001)

и музей космонавтики і уфології музей космосу (Харків, 2008) (Переяслав – Хмельницький, 1979) музей історії авіації та музей історії авіації та космонавтики космонавтики (Вороновиця, 1971) (Кременчук, 2014)

и музей авіації та космонавтики музей авіації та космонавтики (Полтава, 1987) (Чернівці, 1999) музей “Космос” музей космосу ім. Л. Каденюка (Ялта, 1967 ) (с. Реваківці, Буковина, 2018)

Людина. Космос. Мистецтво «Абсолютна воля і влада належить космосу – і тільки йому одному.» К. Ціолковський 62 роки тому, 12 квітня відбулася важлива подія в історії людства. Адже вперше людина побувала в космосі і побачила свою планету з космічного простору. Космос вабить нас своєю загадковістю і нерозкритими таємницями. Польоти людей в космос надихнули багатьох митців на дивовижні творчі роботи. На їхніх полотнах оживають бажання відкривати нові, ще небачені світи. Тема космосу також відображена в музиці, літературі, кіномистецтві, на поштових марках та грошових знаках.

Олексій Кашперський Український художник, який створює 3 D-моделі. Закінчив університет в Полтаві як магістр образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва. З 2012 р. працює в галузі наукової візуалізації. Створює свої роботи в техніці акварелі, часто звертаючить до теми космосу. Є лауреатом багатьох нагород в області 3 D-графіки, публікується в більш ніж 20 міжнародних журналах та книжках, таких як: Exotique, Digital Art Masters, Secrets of Zbrush та інших. Публікується під псевдонімом R!DD!CK.

“Космос в акварелі”

Олег Висоцький Художник, педагог, член Міжнародної організації художників при ЮНЕСКО, член Об’єднання акварелістів Естонії. Уродженець Кривого Рогу, але проживає і працює в м. Таллін (Естонія). Активно виставляється з 1991 року. Коло творчих інтересів Олега Висоцького досить широке. Він пише реалістичні натюрморти і пейзажі, абстрактно-експресивні композиції. В якості головних мотивів робіт художника останніх років можна виділити космічну тематику, тому його називають художником-космістом.

ц

Космічна тема в літературі Люди давно підкорюють інші планети і мандрують на космічних кораблях не виходячи з дому, по сторінкам книжок у жанрі космічної фантастики. Це може бути і дитяча література, і гумористичні повісті, і пригодницькі романи. У «космічних» творах є три категорії: космічна опера («Звезды – холодные игрушки» С. Лукьяненка, «Гиперион» Дена Симмонса), космічний вестерн (цикл «Рожденный править» М. Резника, «Звездные войны») і космічне фентезі («Космическая трилогия» Клайва Льюиса, «Дюна» Френка Герберта). А також, «Солярис» С. Лема, «Артемида» Э. Вейера, «Автостопом по Галактике» Д. Адамса та інші.

“Космічна музика” До «космічної музики» відноситься музика самих різноманітних жанрів і напрямків: від звичайної акустичної до джаза, року, електронної. Перше, що приходить на розум любителю музики космосу це шедевр Л. Бетховена “Місячна соната” (1801), потім була сюїта “Планети” Г. Холста (1874). Пік припав на 60-70-ті роки ХХ ст.: David Bowie – Space Oddity (1969), The Beatles – Across the Universe (1969-1970), John – Rocket Man (1972), Pink Floyd альбом “The Dark Side of the Moon” (1973). На сьогоднішній день космічна музика переважно є складовою частиною саундтреків до фільмів відповідної тематики, використовується в області музикотерапії.

Космос і мода Космічна тема стала близькою не тільки вченим і художникам, не оминули її і дизайнери, які кожного разу намагаються шукати в ній натхнення. Піонером “космічного” одягу став Андре Курреж. Його дебютна колекція 1964 р. мала назву “Space Age” (“Космічна ера”). Новаторський стиль дизайнера журналісти прозвали “образом місячної дівчини”.

“Космічний” одяг від П’єра Кардена до сучасності П’єр Карден, 1968 Т’єррі Мюглер, 1995 О. Мак. Куін, 1999 Ніколя Жеск’єр, 2012 Карл Лагерфельд, 2017 Пол Ендрю, 2021

Сувенірна банкнота “ Л. Каденюк – перший космонавт незалежної України” Національний банк України 26 листопада 2020 року випустив сувенірну банкноту, присвячену Герою України, першому космонавту незалежної України Леоніду Каденюку. Це перша українська сувенірна банкнота з вертикальним дизайном, розмірами 80*170 мм і тиражем – 50 000 штук. Над створенням дизайну банкноти працювали художники В. Таран, О. Харук, С. Харук.

Космос і нумізматика ювілейна монета ювілейна монета ювілейна монета Ю. Кондратюк С. Корольов В. Глушко ювілейна монета ювілейна монета ювілейна монета 60-річчя запуску 50 років КБ “Перший пуск ракети першого супутника Землі “Південне” носія “Зеніт-3 SL”

Космос на поштових марках

Фалеристика і космос

Цікаві факти про космос. Перша земна істота в космосі – собака Лайка, яка була запущена в космічний простір в 1957 р. Собака, на жаль, загинула на кораблі через брак повітря. Першим туристом, який відвідав космос став американський бізнесмен Данніс Тіто. Він заплатив за подорож у квітні 2001 р. 20 мільйонів доларів. Зворотній відлік при запуску ракети був запозичений у кінематографістів. Саме цей прийом був використаний у 1929 році у фільмі “Жінка на Місяці”. У космосі можна “підрости” на 5-8 см., так як відсутність сили тяжіння розпрямляє хребет. Також відсутність сили тяжіння зменшує хропіння. Дослідження довели, що астронавти, які хропли на землі, в космосі сплять дуже тихо.

Заключне слово «Космонавтика має безмежне майбутнє, і її перспективи безмежні, як сам Всесвіт.» С. Корольов В Україні знаходяться конструкторські бюро і підприємства по виготовленню ракетоносіїв. Україна має необхідний науковий потенціал, щоб бути справді космічною державою. ХХІ століття принесе надзвичайні результати в освоєнні космосу і Україна посяде достойне місце, оскільки дослідження в галузі космонавтики продовжуються. Безліч невідомого космос ще приховує від нас. Він чекає на тих, хто піде неторованими шляхами у зоряне небо, у Всесвіт. Можливо це буде хтось із вас?

Дякую за увагу!