Козацька доба — один із найяскравіших періодів української історії. У сучасній літературі вона постає не лише як історичний факт, а й як символ свободи, мужності та національної гідності. Письменники прагнуть показати козацтво як джерело духовної сили, що актуальне й сьогодні. Козацька доба
Доба козацької України залишається потужним джерелом натхнення для сучасних письменників. У новітніх творах козацька минувшина постає не лише як історичний період, а як символ духу свободи, честі й незламності. Автори переосмислюють образи козаків, поєднуючи документальні факти з художньою уявою, щоб показати їхню актуальність сьогодні. Козацькі сюжети звучать по-новому — як нагадування про силу національної ідентичності та неперервність української боротьби за волю.
Основні напрями осмислення козацької темиІсторичні романи та повісті — відтворення подій, постатей, битв. Художнє переосмислення — поєднання фактів із легендами, міфами, містичними елементами (характерники, чудесні перемоги). Фентезійні та пригодницькі твори — козаки як герої, що діють у напівлегендарному світі. Педагогічна література — твори для дітей і юнацтва, які формують патріотизм і любов до рідної землі.
Марія Морозенко. Марія Морозенко (справжнє прізвище – Мороз) – сучасна українська поетеса, драматург, дитячий письменник, редактор. Марія Миколаївна Морозенко народилася 15 березня 1969 року в селі Малин Млинівського району Рівненської області у багатодітній сім'ї. Вона була дев'ятою дитиною із дванадцяти.Її батько трагічно загинув, коли Марійці було дев'ять років. Мама – Неоніла Андріївна, піднімала дітей на ноги самотужки, вона стала єдиною опорою у житті Марії та її братів і сестер, що враз подорослішали. Пережитий біль втрати, вболівання за маму і рідних розвинули у дев’ятирічної дівчинки поглиблене відчуття людських переживань. У той час вона написала свій перший вірш і відправила його у республіканську дитячу газету. Після закінчення десятирічки Марія працює у школі, мріє про навчання у виші. З 1989 по 1997 рік працює педагогом народних ремесел у світлиці «Веретено», а згодом – коректором і літературним редактором у видавництвах «Козарі», «Чізе», «Світ успіху». 1991 року Марія Морозенко вийшла заміж і народила доньку. Для неї вона почала писати свої перші казки та колискові пісні – пізніше вони вийшли друком у авторських книжках.1969 -2023 Прочитайте!
Історією й національними героями Марія Морозенко зацікавилася завдяки своїй матері: «Від мами, а вона гарно співала в церковному хорі, я почула співані балади. І в них історія мого народу. І часом думала й сама написати щось історичне». І написала історичні твори «Княгиня Ольга» (2005), «Князь Святослав» (2007), повісті «Іван Сірко - великий характерник» (2009), «Іван Сірко - славетний кошовий» (2013). Марія Морозенко зауважила: «На творчість мене надихають щонайперше люди - наші прекрасні героїчні українці, яких пізнаю все більше, тішачись тим, якою потужною є українська нація». Чому Марію Морозенко цікавить історичне минуле?
Про що твір Марії Морозенко «Іван Сірко – великий характерник» ?У повісті «Іван Сірко - великий характерник» йдеться про народження й становлення Івана Половця, який у майбутньому став славним козаком і здійснив багато подвигів. Сільська громада вважала Івана ще з його дитинства «нечистою силою», бо він народився із зубами. Діти уникали його або насміхалися над ним, але хлопчик мужньо терпів образи і не втрачав сили духу. Він мріяв про звитяжне життя... Якось на лісовій галявині голос волхвиці закликав його зірвати квітку папороті. Ця квітка «проросла» в його серці як нова сила. Волхвиця подарувала хлопчикові мале вовченя й направила на іншу путь. З того часу Іван став іншим, а потім попросився на Запорозьку Січ. У стараннях стати справжнім козаком гартував тіло й дух, здобував навички воїна і силу. Під час одного із завдань він убив вовка Сірка, прийнявши його за ворога, і від того тяжко переживав. Тільки завдяки волхвиці й козакам-характерникам Іван одужав. Утретє він народився, коли в пустелі після кількох тижнів голоду і спраги, перебуваючи між життям і смертю, керований внутрішнім голосом і маревом з образом вовка Сірка, знайшов цілюще коріння. Відтоді став Іваном Сірком - великим характерником. Повість закінчується описом весілля Івана і молодої волхвиці Софії. На щасливе життя їх благословлила волхвиця Рода.
Козаки-характерники — так запорожці називали людей, які мали надприродні здібності, володіли таємними знаннями й магічними силами. В українському фольклорі та народних віруваннях козаків-характерників зображують як невразливих воїнів, здатних ловити кулі на льоту, перетворюватися на тварин, переноситися з одного місця в інше, керувати силами природи, зачакловувати зброю тощо. Козак-характерник (або ж химородник, галдовник, заморочник) згідно з народними легендами, умів лікувати поранених козаків, а також знав секрети фізичної та психологічної підготовки козаків. Найвідомішим характерником вважають козака Мамая. Отаман – керівник козацького війська або куреня. Волхви - мудреці, знахарі, носії релігійних знань, які мали вплив на сили природи, вміли пророкувати майбутнє й лікувати людей та тварин. Дерево термінів
Герої повісті Марії Морозенко «Іван Сірко – великий характерник» Іван Половець – майбутній отаман Іван Сірко Килина Морозиха – повитуха. Дяк. Марія Половчиха – мати Івана. Дмитро Половець – батько Івана. Михайло Діброва – старий козак. Тарас Чорноплот – підліток, кривдник Івана. Стара волхвиня Рода. Вовк СірийІван Дуб – ватажок козаків. Софія – молода дівчина. Козаки на Хортиці
Баба Килина тремтячими руками забрала з рук молодої повитухи немовля, пальцем провела по яснах. — Ти диви, кусається! — на подив повитухи, вона усміхалася. — Він же із зубами! — прошепотіла та застережно. — Нічого-нічого, кусатиме ними проклятих бусурманів. Родима пляма біля губи — божий знак на те. Читаємо повість!Прочитайте розділ і розкажіть історію народження Івана
Читаємо повість! Квітка папороті зменшувалася на очах і нарешті зникла. Іванко вражено подивився на свою руку — жодного знаку про те, що сталося! Кров зникла, наче й не було її досі на руках. На пальці не виднілося навіть маленької відмітини шраму. — Де ділася квітка? — Проросла у твоєму серці. — Нащо?! — Той, хто купальської ночі дістане цвіт папороті, матиме силу велику. Прочитайте розділ і розкажіть про зустріч волхвині та Івана
Читаємо повість! Дана… змалечку перейняла від батька науку, уміла те, що простим людям не дано знати. Мову птахів і звірів дівчина розуміла. Це їй легко давалося. .. Так воно було… — І я так хочу! — не стримався хлопець. — Ти вмієш це відтепер. — Не вмію. — Сповна відкриєш усе, коли народишся втретє. — Як це? — Зарано все ще знати. Ліпше прислухайся. Чуєш? Про що скімлить вовченя? — Я знаю, знаю! Воно хоче води! — вигукнув хлопець. — То дай, це ж твій вірний друг. Мусиш дбати про нього. Іванко сів навпочіпки перед звіром. Вовченя несміливо ткнулося носиком у його долоню. Підливши в мисочку води, спостерігав, як звірятко пило її, смішно злизуючи язиком маленькі краплі на стінках дерев’яної миски.
Читаємо повість! Хортиця — величний острів на Дніпрі, місце слави та звитяги козацької, надійне забороло українських земель від татар. Високі скелі, густі плавні, щедрі трава й очерети, посновані річками, лиманами й озерами — усе це стало із часом стійким природним оберегом України. Турецькі галери нерідко потрапляли в пастку лабіринтів річок, зашпортавшись у плавнях. Укріплена міцним валом, зі встановленими на вежах гарматами, Хортиця не мала рівних у стійкості з-поміж інших січових фортифікацій. Звідси вирушали в морські походи бистрокрилі козацькі чайки, тут гуртувалися повстанці Тараса Трясила й Івана Сулими. Козацтво, яке вимуштровувалося на козацькому острові, маючи єдину мету — захист рідних земель, — сповідувало прості умови життя: курені вони сплітали з лози, укривалися від дощу кінськими шкурами. На Хортиці не було слабаків, а тим паче дітваків. Але саме такого товариства прагнув малий Іван Половець. А вже чого він прагнув, того мав добитися, хоч би там що. Пригадайте, що ви знаєте про побут козаків, про навчання військової справи.
Читаємо повість! Його навчали ловити тінь — «відкривай у собі приховану швидкість», учили однаково вправно керувати й лівою рукою, «бо ж ворог не вибирає сторони нападу», наказували рухатися босоніж по гострому камінню — «хто вловлює ритм руху, той ні разу не пораниться», давали поради, як утихомирювати небесні стихії та скеровувати силу блискавиці — «небесний вогонь може бути помічним, якщо ти впокориш його», будили серед ночі до пластунських вправ — «ніч має слугувати тобі в усьому». Учили характерники й незвіданих простими смертними знань. Завдяки їм і волхвині він відкрив таємниці цілющих трав. Відтепер міг лікувати найважчі рани та страшні хвороби. Розумів мову птахів і тварин. Умів переходити простір і час. Стрімкіше вітру сягав височини неба.
Читаємо повість!Та щойно він прийшов до тями, як раптово звідусіль на нього насунули якісь озброєні чужинці. Вони наближалися з усіх сторін, виставляючи зброю наперед. Іван кинувся оборонятися. Цієї миті він не почувався людиною. Був здатний побороти все можливе. Мав гострий зір, швидкий рух, велику внутрішню силу. Сила води, сонця і дерева-дерев — дуба, пробудилася в ньому. Він поборов дванадцятьох яничар! І коли вже справився з усіма, повернувся йти з місця бою. Аж раптом його вуха вчули тріск гілок: «Ворог!» Різко повернувся, кинув срібний ніж на рух у кущах. Почулося дике завивання і разом із цим різко стислося серце. Хлопець підбіг до куща, розгорнув гілки і заціпенів від жаху — перед ним лежав, конаючи в судомах, його лісовий побратим. Він убив Сірого!
Читаємо повість!Невдовзі Іван Сірко одружився із Софією. Просто і тихо. Довірившись в цьому старій волхвині Роді. За прадавнім звичаєм вона провела молодят тричі навколо багаття, посадила на вивернутий кожух біля ватри, «щоб багатим життя їхнє спільне було». Одягла обом на голову вінки — йому з дубового листя, «щоб міцним та дужим чоловіком був», а їй з різнотрав’я — барвінку, калини, волошки, рути, м’яти, колосся та часнику, «щоб красою й здоров’ям наділити, а від зла оборонити». Наступного дня по весіллі Софію відправлено у Мерефу. А Іван Сірко, благословенний рукою волхвині, помчав на Січ. Його призначення було не тільки в родинному щасті. Він був народжений задля більшого.
Іван Сірко як характерник. У творі характерництво Сірка — це не чаклунство, а поєднання:глибокої мудрості,досвіду,блискавичної реакції,уміння читати настрій ворога й своїх людей,сили віри. Це робило його майже непереможним воїном.Іван Сірко у творі постає як легендарний козацький отаман, справжній оборонець української землі. Авторка підкреслює його мудрість, силу духу та надзвичайну інтуїцію, які робили його не лише хоробрим воїном, а й провидцем, тому козаки називали його характерником. Яким постає Іван Сірко у творі?
Назва твору:«Іван Сірко — великий характерник»Автор: Марія Морозенко. Жанр:Історична повість – фентезі Тема: Показ становлення легендарного кошового отамана Івана Сірка, дитинство та юність, зображення життєвих випробувань, що загартували його дух і тіло.Ідея: Уславлення незламності духу, мужності, витривалості та цілеспрямованості українського воїна-захисника; утвердження думки, що справжня сила походити від єдності з природою та віри у власне призначення. Головні герої:Іван Сірко (Половець), Тарас Чортопліт, волхвиня Рода, Дмитро та Марія Половці, вовк Сірий, Софія . Проблематика: Добро і зло. Вірність і зрада. Батьки і діти. Становлення особистостіЛюдина і природа. Вибір життєвого шляху. Паспорт твору
1. Хто такі козаки-характерники? Чи зустрічали ви їхні образи в художніх творах (літератури, кіно та ін.)?2. Як ви думаєте, які джерела використала Марія Морозенко для створення повісті про Івана Сірка?3. Про який період з життя Івана Сірка йдеться у творі?4. Які чинники вплинули на формування характеру героя?5. Хто із запорожців був для нього прикладом для наслідування?6. Як ви гадаєте, у повісті переважає історична правда чи художній вимисел?7. Яких персонажів можна вважати реальними, а яких - вигаданими?Дайте відповіді на питання!
Використані джерелаhttps://osvita.ua/school/biography/89347/https://www.yakaboo.ua/ua/nashi-zvichai-i-tradicii.htmlhttps://www.yakaboo.ua/ua/ja-zakohalasja-3383648.htmlhttps://www.yakaboo.ua/ua/author/view/Marija_Morozenko?srsltid=Afm. BOop2f418xxig. Ut. GIK5 V82 Yz64m0 Iv. Zo. E-N2 Awosh. Z7o4wk. Op. Yc. H6https://literature.kyiv.ua/content/mariya-morozenko-ivan-sirko-kalhttps://uamodna.com/articles/otaman-sirko-netypova-biografiya/https://uahistory.co/pidruchniki/nikolenko-literature-ukraine-and-world-integrated-course-7-class-2024-electronic-textbook/1.phphttps://dp.ridna.ua/2018/07/13/7-faktiv-pro-kozakiv-yakyh-vy-ne-znaly/https://dingo.com.ua/crop_in_size.html?picture=https%3 A%2 F%2 Fdingo.com.ua%2 Fsource%2 Fukraine%2 F065.jpg&language=uahttps://bilozerka.info/5-czikavyh-faktiv-pro-kozakiv/

-
Підлужна Валентина
06.01.2026 в 10:08
Загальна:
5.0
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
-
Голуб Яна Іванівна
10.12.2025 в 10:20
Дякую!
Загальна:
5.0
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
-
Ярич Вікторія
02.12.2025 в 13:11
Загальна:
5.0
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
-
Безрукава Людмила Іванівна
26.11.2025 в 15:57
Щиро дякую, колего, за прекрасний інструмент роботи.
Загальна:
5.0
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
-
Гвоздікова Олена Валеріївна
18.11.2025 в 21:54
Дякую!
Загальна:
5.0
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Показати ще 2 відгука