Презентація доповіді "Духовно-моральна компетентність сучасної освіти в умовах війни"

Духовно-моральна компетентність сучасної освіти в умовах війни. Кулькевич М. В.викладач Самбірського фахового медичного коледжуЄДНАЄМОСЬ! ВСЕ БУДЕ Україна!

Анотація Духовно-моральний розвиток особистості – одне з найважливіших завдань в освіті. Від нього залежить входження в соціум, життя і поведінка в ньому. В доповіді йдеться про організацію формування в молоді свідомо відповідального ставлення до життя, шляхом виховання на загальнолюдських, морально-етичних та християнських цінностях.…Саме освіта і культура роблять націю нацією.

Ключові слова: Компетентність, компетенція, духовно-моральні цінності, національна і духовна спадщина, патріотичне виховання, відродження, єдність, людяність.

Війна змінила ставлення до багатьох речей, їх сприйняття та усвідомлення. Це війна проти людяності, демократичних ідей, прав і свобод людини. Відбулося переосмислення системи загальнолюдських цінностей та пріоритетів. Зростає і роль освіти, як рушійної сили яка реалізовує в суспільстві, окрім інших, ще місійну функцію. Кожен на своєму фронті відстоює незалежність нашої держави.

Ми живемо в реальності, в якій зазнаємо не лише фізичних, але й психоемоційних страждань. Завданням всіх і кожного є створення умов якісної безперервної освіти. Наші педагоги – герої! Навчають з підвалів. Їх не спиняють ні окупанти, ні обстріли. В нас багато питань, стосовно освіти коли всі повернуться і коли закінчиться війна? Чи на всі дамо відповідь, час покаже. На майбутнє в нас дуже багато роботи і потрібно починати вже сьогодні. Як ЗСУ робить свою, так і ми повинні робити свою.

Актуальні питання сьогодення. Питання які виникають останнім часом і на які потрібно відповідати. Як зберегти українську освіту?Що у нас не так?Що і чому потрібно змінювати?Скільки дітей виїхало з України?Чи всі вони повернуться? Чи продовжуватимуть здобувати освіту в Україні?

Основний виклад матеріалу: Освітнє законодавство недосконале у багатьох аспектах. Під час війни виникло багато різних нових проблем, над якими треба працювати, які треба враховувати та вирішувати і робити це потрібно зараз. Головна з них - кого ми хочемо виховати і навчити? Як і кому це зробити?Виклики з якими ми стикаємось зараз – зовсім інші, ніж були раніше. Перше місце посідає соціоемоційна підтримка. І онлайн навчання – чи не єдине місце, в якому дитина не відчуває, що зараз війна.

ОСВІТА – це… Наша мета – виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству.

Світ побачив нашу суб'єктність і на ній потрібно постійно наголошувати. Ми повинні самі вирішувати, що, коли і як нам робити? І сила наша у співпраці. Нам потрібно:розвивати самостійністьвміння брати відповідальність на себезнаходити найкраще рішення, аналізуючи ситуаціювиховувати духовністьстабілізувати емоційний стан кожного зберігати психічне здоров'я дбати про безпеку в умовах війни.

Поняття компетентність та компетенція

Формула компетентності

ЛЮДИНАЛюдина – дух, який має душу і живе в тілі.

Перша компетентність – духовна. Духовна компетентність це те, що народиться після того, коли дух людський стане з чистим сумлінням. Духовну компетентність потрібно мати на чому розвивати. Дитина має зустрітися з Богом через дорослих, а потім будуть розвиватися та формуватися різні соціальні і громадські компетенції на рівні розуму. Спочатку відродження духовної особистості, а потім формування, на базі відродженого відновленого розуму, вихованої волі і правильних емоцій. Цільна особистість - ті, які мають розум, надію, щось творять і вірять. Якщо ми будемо рухатися планомірно і правильно, необхідною буде зміна і мети в освіті і продукту освіти.

Метою сучасної освіти є не накопичення знань, а розвиток в студентів, необхідних для життя, компетентностей, навичок та вмінь, які повинні бути сформовані через освіту . На рівні розуму ми будуємо такі компетентності:соціальнігромадськізагальнокультурнінаукові

Якості, які притаманні людині у будь-якій професійній діяльності:

Моральна компетентність. Динамічна, багатогранна і багатоаспектна. Вона повинна періодично видозмінюватися та корегуватися. Зміст змін здійснюється у відповідності із процесами, що відбуваються у суспільстві. На даному етапі, в період війни, потрібно підвищувати почуття власної гідності, причетності до загальної справи, та можливості аналізувати ситуацію. Загарбники вважають українських педагогів своїми ворогами, бо саме освітяни формують наше волелюбне суспільство та світоглядні позиції в наших громадян, озброюють міцними та глибокими знаннями наших захисників.

Ми втратили і продовжуємо втрачати роки знань. Буде потрібна значна підтримка в контексті додаткового часу, фінансової підтримки педагога. Без вчителя неможливий розвиток і виховання нашої молоді. . Ми повинні:багато читати знати свою історію пізнавати про себе відроджувати свою автентичність зміцнювати свою ідентичність відновлювати національну та культурну спадщину створювати умови для розвитку і популяризації культури української нації створювати умови для розвитку і популяризації духовності українського суспільства оцінювати роль людини в історії, її відповідальність за свої дії.

“Знання без людяності-це меч у руках безумця”, -кажуть у народі. І та людина, яка не знала історії свого роду вважалося безрідною. росія не може розповісти історію про саму себе. Немає історії росіян! Вона весь час хоче привласнити нашу історію і “краде” наше минуле. Найгострішою проблемою патріотичного виховання є брак у суспільстві духовності та моральності. І ,власне, це стало ще однією причиною виникнення війни. Змістовне наповнення національно-патріотичного виховання має здійснюватися на основі дбайливого збереження і примноження системи норм і цінностей, що склалася в українського народу. Ми повинні пам'ятати, що без руху вперед є відставання!

“Основою моралі повинна стати любов до Бога і ближнього, до людей і Батьківщини” Г. Ващенко. Ми всі є свідками того, що Бог робить великі речі в Україні. Ми віримо у ЗСУ і надіємось на Бога. Ми не знаємо, коли саме Україна здобуде перемогу, але віримо в неї.

Ми повинні використовувати та популяризовувати християнську культуру різних регіонів України. Наголошувати на значенні християнської етики в українській культурі. Об'єднувати молодь різних конфесій. Лише, об'єднавшись, ми стали сильнішими та єдиними.І це єдина позитивна річ, яку ми усвідомили, в ході війни, і яка далася нам такою гіркою ціною.

Виховання на цінностях Морально-етичні цінності : гідністьчесністьтурботаповага до життяповага до себе та інших юдей. Соціально-політичні цінності:свобода демократія культурне різноманіття повага до рідної мови і культури патріотизм шанобливе ставлення до довкілля повага до закону солідарність відповідальність

Сьогодні, як ніколи, актуальним є принцип – кожен на своєму місці робить все, що може для загальної справи, проблема пробудження, наповнення та розвитку кращих моральних почуттів та ціннісних орієнтацій з моральною складовою реальна можливість допомагати собі та своїм ближнім. Зростає і роль освіти, як рушійної сили, яка реалізовує в суспільстві, окрім інших, ще місійну функцію.

“…почуття – це кров, плоть і серце моральної переконаності, принциповості, сили духу; без почуттів моральність перетворюється на сухі безбарвні слова, що здатні виховати лицемірів. Ось чому, образно висловлюючись, стежка від морального поняття до морального переконання починається із вчинка”. В. Сухомлинський

Комплексний підхід у вихованні від дитини до студента, на виході дасть унікальні людські скарби, які будуть дуже багато давати суспільству. Суспільство наповнюватиметься самореалізованими, успішними та самодостатніми людьми.

В нас є досвід, розумовий потенціал, талановита молодь. Є кому і є з ким це робити. І духовно-моральний стан викладача та студента в цьому відіграють надзвичайну роль. В Україні потрібно відновлювати можливості і перспективи в усіх аспектах і в плані розвитку та формування особистості.

Кожну дитину потрібно сприймати такою, як вона є і приймати такою, як вона є. Різні типи талантів дано людям для їх розвитку.

Кожен має якийсь талант і лише 4% - академічний . Тому до виховання і розвитку дітей та молоді потрібно підходити індивідуально і розробляти під це відповідні програми. Це сприятиме правильному, самостійному вибору своєї професії та збільшуватиме усвідомлення власної відповідальності. Не всім потрібна вища освіта!

Ключові компетентності для життя

Ранжувати ключові компетентності для життя, неможливо ні за ступенем значущості ні за ступенем важливості. Працюють вони в комплексі і формуються в комплексі.

Формування громадянських компетенцій забезпечує підготовку до активної участі в житті демократичного суспільства. Українському суспільству необхідне покоління, що: приймає громадянські цінності та відповідальні рішення в ситуації виборумає розвинуте почуття відповідальності за долю країни.

Мораль реалізує взаємовідносини людей. Особистість керується моральними принципами і цим забезпечує життєдіяльність суспільства. Ми маємо розуміти,що живемо у вільній демократичній державі, коли: маємо чіткі правила, їх дотримуємосьзнаємо свої обов'язки і їх виконуємо

Сьогодні українці віддають життя не тільки для захисту території, а фізично захищають те, що духовно сповідує весь цивилізований світ. Про це потрібно говорити дуже голосно, щоб нас почули, долучалися до нових процесів, нових ідей, нових починань, до відбудови України і її освіти .

Інструменти формування моральної компетентності

Виховання духовно-моральних цінностей зараз, як ніколи, реалізується через:волонтерську діяльність, благодійні акції, надання допомоги та комунікування з внутрішньо переміщеними особами.

Прийоми формування моральної компетентності студентів в позааудиторній роботі

Висновок Дуже хотілося б щоб ми всі працювали в мирних умовах, в очному режимі, могли групуватися, зустрічатися, враховувати думку і внесок всіх і кожного. Наша сила теж полягає в тому, щоб не розпорошуватися, а працювати разом. Успіхів нам, натхнення, здоров'я, а головне, перемоги, миру та спокою. Бажаю бути вільними і незалежними у своїх рішеннях, компетентними у своїй сфері діяльності, і виховувати покоління, яке принесло б максимальну користь своїй країні.