Презентація до Дня матері "Берегиня роду людського"

Підготувала вихователь. Невідомська Наталія Василівна. Презентація до Дня матері«Берегиня роду людського»ДНЗ «Центр легкої промисловості та побутового обслуговування населення м. Житомира»Житомир -2023

Мета презентації: Допомогти усвідомити роль жінки-матері в житті кожної людини. Формування поваги і бережного відношення до самої дорогої людини – мами. Сприяти укріпленню сім’ї. Формувати моральні якості характеру.

У світі створили особливе свято для вшанування мами — День матері. В Україні його традиційно святкують в другу неділю травня. Запроваджене воно було указом президента України від 10 травня 1999 року. В Україні День матері почали святкувати 1999 року. Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою.  Цікавий факт: за часів Київської Русі існувало свято — день Пречистої Діви Марії. Цього дня було прийнято вітати жінок, особливо матерів. Сьогодні в День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов. На її честь пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки і несуть букети свіжих квітів.

Як чудово, що в Україні стало доброю традицією відзначати в другу неділю травня День матері, берегині сім’ї, духовної опори роду. Вона береже звичаї своїх попередниць, встановлює власні родинні традиції, творить неписане законодавство стосунків у своїй маленькій державі, ім’я якій – родина. До матері прислухаються, її поважають. Де вона в пошані, там лад і спокій. Споконвічні закони народної моралі українців возвели жінку і водночас поклали на неї найвищу відповідальність за родину, рід, народ, його незнищенність.

У нашім раї на земліНічого кращого немає, Як тая мати молодая. З своїм дитяточком малим Т. Г. Шевченко

День Матері – це одне із самих ніжних свят, тому, що кожний із нас з дитинства і до свого останнього дня несе в своїй душі єдиний и неповторний образ – образ своєї матері, яка все зрозуміє, вибачить, завжди пожаліє і буде завжди любити не дивлячись ні на що. Лиш до Вас у важку хвилину. Завжди пригортаються діти,Ніхто так не вміє дитину І приголубити, і зігріти. Слово сказати ніжне,Розрадити в будень, зігріти в свято,Як Ви, дорога матусю,Таких на землі – небагато.

Якщо говорити між нами, То все починається з мами. І казочка перша у світі, І сонячна подорож в літо. Найперші легенькі сніжинки І сяюче диво – ялинка. Від мами – і літери, й слово, І зроблена разом обнова. Якщо говорити між нами, То все починається з мами!

Можна все на світі зробити: Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі і хащі. Тільки без мами не можна нізащо. Бо найдорожче стоїть за словами – В світі усе починається з мами.

Великий педагог К. Ушинський писав: «Важко передати словами те, що особливо світле, коли ми згадуємо теплоту рідного сімейного гнізда. До глибокої старості залишаються у нас якісь задушевні зв’язки з тією сім’єю, з якої ми вийшли»Одна Батьківщина і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. Чи можна забути ту пісню,що мати Співала малому, коли засинав?Чи можна забути ту стежку до хати, Що босим колись протоптав?

«Берегти матір – означає піклування про чистоту джерела, з якого ти пив з першого свого подиху й питимеш до останньої миті свого життя: ти живеш людиною і дивишся в очі інших людей як людина лише оскільки, оскільки ти назавжди залишаєшся сином своєї матері» (В. Сухомлинський) «Три біди у людини – смерть, старість і погані діти» – говорить українська народна мудрість. Старість – неминуча, смерть – невблаганна, перед нею не можна зачинити двері, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей. Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх мам і не завдавайте їм прикрощів. Тому що мати – це наша берегиня.

Мама – це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина, воно звучить однаково ніжно на всіх мовах світу. Воно народжується разом із нами, із першого вигуку «ма-ма», з отих миттєвостей, коли ми починаємо розуміти, що навколо нас – люди, і найрідніша, наймудріша серед них – мати. Ота, що на світі одна. Мама – перше слово, вимовлене мною!Мама – перша подруга моя!Мамо, все святе, пов’язане з тобою,Мамо, лиш у тебе вірю я!

Наш народ завжди глибоко шанував матір. Мама - всьому початок. Вона – берегиня Дому, Життя, Любові, Душі і вірна дружина. У важкий час ми кличемо матір і віримо, що вона нас чує і прийде на допомогу. Незмірну ласку, любов, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. Скільки в мами сонця, щирого тепла. Скільки в мами радості, щедрого добра. А в руках матусі праця без кінця. А в устах матусі слова мудреця.

Жінка-мати дарує миру життя. Мати не тільки носить дитину під серцем, дає їй життя, недосипає ночами, оберігає і хвилюється, щоб дитина була сита, здорова, життєрадісна, щаслива. Мати – вікно в великий мир, вона допомагає дитині зрозуміти красоту цього світу: лісу і неба, місяця і сонця, хмар і зірок. Її уроки красоти світу на все життя.

Мати – перший учитель і товариш дитини, причому самий близький і вірний. Перші вірші і казки читала нам мама, перші кроки зроблено, тримаючись за мамині надійні руки. Перша пісня – мамина. Найцінніші люди на землі – Матері – сади у білім цвіті,Матері – це хліб наш на столі. Як же матерів нам не любити,Як не шанувати працю рук?Адже це вони нас вчили жити,Жити щасливо і без розлук.

Мама подала нам першу іграшку і перша порада теж мамина. Вона повела нас до дитячого садочку, а потім до першого класу, вона була з нами і в радості і в скрутну хвилину. Мати оберігає нашу сім’ю від злих вітрів і труднощів, дає нам мудрі поради в нашому складному житті, захищає нас від неправильного шагу.

Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші букви рідною мовою в твоєму зошитові, потім ти починаєш писати речення, які складаються в твір. Яка це радість для мами, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов’язково буде присвячений їй, твоїй матусі. Не правда, що не існує ангелів,просто на землі їх називають МАМА.

Мама відповідає не тільки за фізичний стан своєї дитини, а і за його душу. І скільки б не було тобі років, тобі завжди потрібна матір, її ласка, її погляд і чим більша твоя любов до матері, тим радісне і світліше твоє життя. Перше слово дитини – «мама»,І в хвилину нелегку – «мама»,І у мить щасливу теж – «мама»,І у радості, й у горі – «мама»,Найрідніша і завжди добра,Що на світ привела, життя дала,Самовіддана, чуйна, горда,Найрідніша в житті лиш мама.

Щастя матері це щастя її дітей. Діти – квіти життя, вони як веселка, як промінь сонця, як ніжний подих вітру. Діти для матері – саме дороге на землі. Любов матері до дітей безгранна, безкорисна, повна самопожертвування. Мама завжди пам’ятає про свою дитину де б вона не знаходилась. Ось тільки ми, їх діти, не завжди про це пам’ятаємо .

Якими би дорослими не виростали діти, для мами вони завжди залишаються дітьми. Ми виростаємо і вилітаємо із «гнізда» і потрібно не забувати зайвий раз зателефонувати, написати мамі листа, приїхати. Вона завжди чекає…Дітей заждалась тиха мати,На жаль, немає і листа…Нема часу, щоб написати,-Шепочуть мамині вуста. Не раз вона їх виглядала,Дозріли вже не раз жита…Це, мабуть, знов зажура давня,-Шепочуть мамині вуста.

Материнська любов зігріває нас до старості. Мама вчить нас бути мудрими, вона переносить всі наші біди разом з нами. Тому вона інколи буває строгою, вимогливою. Вона розуміє свою відповідальність за сина чи дочку, бажає їм добра, щастя. Не завжди ми цінуємо працю матері, висловлюємо свою любов і вдячність. А ніщо ж краще не зігріває душу, як добрі, ласкаві слова дочки чи сина. В дні сумні Та в дні на щастя щедріМама буде у житті твоїм,Тож живи, як мама,Щиро й чесно,І, як мама, лиш добро твори.

Ми пишаємося тим, що наші матусі смачно готують, створюють затишок в домі, зігрівають всіх своєю турботою і любов’ю. Саме головне в житті кожної людини – це його сім’я, яка служить йому опорою на все життя, а головна в сім’ї, звичайно мама. Мама – початок всьому, опора і надія сім’ї, майбутнє народу, підтримка в горі і радості. Бережіть, поважайте і любіть своїх матерів! Не ображайте матерів, На матерів не ображайтесь. Перед розставанням у порозі Ніжніше з ними попрощайтесь.

Щасливий той, хто з дитинства знає материнську любов, ласку, турботу. Перший раз подивившись на свою дитину мати вже знає, що вона найкраща, найрозумніша. Скільки б не було нам років, мами будуть любити нас так же віддано і ніжно, як у дитинстві. І тільки з роками починаєш все більше і більше шанувати мамину любов, розумієш, що тобі завжди потрібна мама, її ласка, її погляд. Небо над крилами,Землю під п’ятами,Пісню, словами чужими полатану,Мамину зірку над шляхом Ми не цінуємо, поки не втратимо. М. Тимчак

«До батьків необхідно відноситись так, як ти бажав би, щоб твої власні діти відносились до тебе» Сократ. Граючись первозданною силою. Створювала світ природа – мати,І, мабуть, в жінку вложила. Всю красоту і благодать.

Все прекрасне в людині – від променів сонця і від молока матері. Ми завжди будемо пам'ятати мамину науку: «Будь добрим до людей, і люди будуть добрі до тебе».

Ми до самої сивини, до кінця, щоб з нами не трапилося, залишимося дітьми для своїх матерів. Якими б дорослими, сильними, розумними і красивими не стали, як би далеко не завело нас життя від рідної домівки, мама завжди залишиться для нас мамою, а ми її дітьми. І ніхто не зуміє краще приласкати і посварити, як мама.

Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: «Шануй батька і матір свою, щоб добре було та щоб довголітнім ти був на землі». Міцна родина, віра в Бога, повага до матері та батька – споконвічні цінності українського народу! Дружна сім’я є головною складовою частиною життя та успішності кожної людини.

Проходять роки, виростають діти, сивиною покривається материнське волосся, легенькі зморшки залягають біля її лагідних очей. Старіють матері, але ніколи не зістариться материнська любов, бо вона - незрадлива і вічна. Ніякі морози не вистудять її з неньчиного серця, ніяка спека не висушить, ніякі вітри не понесуть її у незвідані далі, бо немає на світі такої любові, як любов матері до своєї дитини, і незалежно, яка це дитина – маленька чи велика, теплота материнського серця грітиме її все життя.

Багато в світі різних слівІ різних виразів чимало,Та ласкаве із них і рідне. Слово – мама. Хоча б яку ти вибрав із доріг,Хоча б якими ти пішов шляхами,Та через терни горя і зневіри. Ти повертаєшся до мами. Спасибі за ласку, за щире тепло Недоспані ночі, турботи й добро. Здоров’я міцного вам зичимо щиро, Любові і радості, злагоди й миру!

Від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можливо судити про ступінь культури і благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній сім’ї і під опікою щасливої матері. Бережіть матерів так, як вони бережуть нас.…мамо, тобі низесенько вклонюсь. Мамо, я за тебе Богу помолюсь. Мамо, прийду я знов на твій поріг. Мамо, ти найдорожча за усіх.

Пронесіть через усе своє життя святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай вона горить на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючі від байдужості і безсердечності: Пам’ятай! Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей. Пам’ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків – так діти шануватимуть тебе. Пам’ятай! Твоє недобре слово – подряпина на ніжній материнській душі. Пам’ятай! Не роби старість матері та батька бідою. Пам’ятай! Обов’язок дітей: платити батькам за їх піклування любов’ю і відданістю. Пам’ятай! Забута могила батьків – твоя бездушність і байдужість. Пам’ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою. Пам’ятай! Не можна залишати літню старшу людину одинокою. Пам’ятай! Шануй батька і матір свою, щоб добре було та щоб довголітнім ти був на землі.

висновок Бережіть матерів так, як вони бережуть нас. Захистити їх від біди, дати їм спокій і радість – це не тільки наш обов'язок, а й повинність. Спасибі вам, мами, за те, що подарували нам життя і були нашими першими вчителями, за любов, ніжність, ласку і турботу, за недоспані ночі, за терпіння і безграничну віру в нас. Людина так влаштована, що все життя шукає сенс, якісь істини буття. А може варто озирнутися навколо і подарувати найріднішим людям краплину уваги і любові і в цьому буде полягати найвищий момент сенсу буття – дарувати щастя і радість.