22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Презентація "Екологічні проблеми с.Лозуватка"

Про матеріал

Екологічні проблеми села Лозуватки та П'ятихатського району з використанням результатів дослідів Ерастівської дослідної станції( проблеми грунтів, води, досліди по підвищенню врожайності сільськогосподарських культур). Робота містить кольорові фото місцевості, зображення рослин, що ростуть в селі.Проект можна використати як на уроках екології, так і біології. Матеріал було представлено на обласній олімпіаді з екології.

Перегляд файлу

Зміст

  1. Вступ …………………………………………………… ст.1
  2. Поняття екології ……………………………………….. ст.2
  3. Основні напрямки екологічних проблем в Україні……ст. 3
  4. Вплив людини на біосферу……………………...ст. 2
  5. Головні екологічні проблеми регіону                                                                                            ст.
  6. Водні ресурси                                                                                                                                      ст.5
  7. Географічне розташування с.Лозуватка                                                                                         ст.6
  8. Ґрунтово-кліматичні умови досліджуваної території                                                                ст. 7

Коротка кліматична характеристика.                                                                                                      ст. 7

Характеристика ґрунтового покриву.                                                                                                          ст.8

Характеристика ґрунту в природних умовах                                                                                           ст.8

Методи проведення дослідів.                                                                                                                    ст.9

Визначення вмісту нітратів в ґрунті.                                                                                                 ст.9

Визначення вмісту нітратів в рослинах                                                                                                    ст.9

Експериментальна частина.                                                                                                               ст.10

Джерела потрапляння нітратів і важких металів в навколишнє середовище.                              ст.10

Потрапляння нітратів в ґрунт з атмосферними опадами.                                                          ст.11

Вміст нітратів в ґрунті                                                                                                                           ст.12

Забруднення с / г рослин нітратами і їх вплив на здоров'я людини                                       ст.13

Вплив нітратів на організм людини і тварини                                                                               ст.14

Способи вмісту нітратів в ґрунті, зменшення їх впливу на організм людини                       ст.15

Природа П’ятихатщини                                                                                                                                ст.16

 

Висновок                                                                                                                                                               ст.22

Список використаної літератури

 

 

           1.Вступ

На порозі ХХІ століття екологічні проблеми набули статусу глобальних. Людство усвідомлює небезпеку скорочення життя на Землі із-за свого впливу на масштаби природокористування , інтенсивність господарювання, забруднення природного середовища . Однак відчуття тривоги за якість останнього властиве далеко не кожному з нас, жителів міста й села, де знаходяться основні джерела забруднення атмосферного повітря, природних вод, ґрунтів.

 Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричинити зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо .

Проблема забруднення навколишнього середовища нітратами й важкими металами існує у всьому світі. Більш ніж 40 хімічних елементів таблиці Менделєєва відносяться до важких металів.

Характерною рисою Дніпропетровської області є наявність на її території різних промислових підприємств, які викидають в атмосферу цілий ряд токсичних газоподібних речовин. Серед них домінуючий стан займають наступі з’єднання: Cl2CO2, SO3 ,NO3 .

Акцентую увагу, що стан природи в Україні – критичний, а в деяких її регіонах в тому числі й нашому деградація має незворотний характер.

2.Поняття екології

Екологія — це наука, яка вивчає відносини організмів (особин, популяцій, біоценозів і т.п.) між собою та з навколишньою неорганічною природою, загальні закони функціонування екосис­тем різного ієрархічного рівня, середовище мешкання живих істот (включаючи людину).

1310244061.jpg

 

 

 

 

3.Основні напрямки екологічних проблем в Україні

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані зміни довкілля.

4.Вплив людини на біосферу.

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),

2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),

3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,

4) зміни, які вносяться у біоту (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених речовин) є основні компоненти екотипу (місце існування біотичного угруповання):


· атмосфера,

· вода,

· ґрунт.


Україна, як і кожен її регіон, має своє, характерне лише для неї обличчя, яке визначається природою, рельєфом, ґрунтами, рослинністю, ріками та озерами. Природа впливає на господарську діяльність і світогляд людей, їхні вірування, звичаї, традиції і побут. З нею пов'язані різні ритуали, повір'я і численні свята, наприклад, русалії, Зелені свята, Івана Купала та інші. Культуру будь - якого народу, в тому числі й українців, не можна зрозуміти, не звертаючись до історії розвитку його взаємин з природою - єдиним і незамінним джерелом матеріальних і духовних благ.

 

 

http://www.regional.dp.ua/europa/europa241002ukr.nsf/zero.gif

 

 

 

 

 

5.Головні екологічні проблеми регіону Техногенне навантаження на територію

 

Головні екологічні проблеми регіону:

- надмірне техногенне навантаження на територію;

- відносно високий рівень забруднення повітряного і водного басейну (біля 20% від загального обсягу в Україні);

- утворення та накопичування промислових та побутових відходів;

- великі площі порушених земель (за останні 40 років згублено близько 125 тис. га);

- низька залісеність територій – 3,5% (113,3 тис. га лісовкритих земель) проти 8,0% (оптимальної для степової зони) і 14,3% - в середньому по Україні;

- недостатня кількість природоохоронних територій різного рівня заповідності – 26421 га (0,8% загальної площі області);

- скорочення чисельності видового різноманіття рослин і тварин;

- постійне погіршення якості ґрунтів.


http://www.regional.dp.ua/europa/europa241002ukr.nsf/76a8fff50f341cf9c2256c56003d0429/320f5dd583a093f2c2256c6100331de4/Body/0.771C?OpenElement&FieldElemFormat=gif 

 

 

http://www.regional.dp.ua/europa/europa241002ukr.nsf/76a8fff50f341cf9c2256c56003d0429/320f5dd583a093f2c2256c6100331de4/Body/1.358C?OpenElement&FieldElemFormat=gifhttp://www.regional.dp.ua/europa/europa241002ukr.nsf/zero.gif

 

6.Водні ресурси

 

 Річки та ставки на Дніпропетровщині

 

Водні ресурси використовуються дуже інтенсивно: водозабір на сільськогосподарські потреби складає 36%, на промислові – 22% загального водозабору. Одночасно майже 50% загального скидання стічних вод припадає на міські каналізаційні господарства. Проте у багатьох містах очисні споруди працюють незадовільно через те, що їх потужності значно перевищують обсяги стічних вод. Часто це призводить до прямого скидання каналізаційних стоків або недоочищених стічних вод у поверхневі водойми.
        Іншим значним джерелом утворення стічних вод є гірничодобувна промисловість з великою кількістю шахтних вод. Причому, оскільки в процесі експлуатації шахти і кар'єри стають глибшими, обсяги шахтної притоки, а також концентрація солей у воді постійно зростають. Звичайно шахтні води скидаються у ставки-накопичувачі. Середнє утримання солей у воді такого ставка складає приблизно 4 г/л, але максимальні значення концентрації солей у воді шахтної притоки досягають 100 г/л. У останні десятиліття спостерігається високий ступінь забруднення, значне зниження рівня води, зменшення рибних запасів і деградація рекреаційних зон уздовж водяних об'єктів. Це ж властиво і Дніпру – якість води у ньому істотно знизилася. Так, промисловими джерелами в 2001 році було скинуто в річку 268.700 т нафтопродуктів, 50.570 т СПАВ, 168 т ціанідів, 145.700 т сульфатів, 190.500 т хлоридів, 1.358 т аміаку, 483 т нітратів, 350 т заліза, 18 т цинку і т.д. Основними забруднювачами дніпровської води є нафтопродукти, феноли, важкі метали, аміак і нітрити. Концентрація ароматичних вуглеводнів у ній знаходиться в межах 0,1-0,8 мг/л, ПАВ – 0,01-0,1 мг/л, завислих речовин – 4,2-8,9 мг/л, заліза – 0,05-0,5 мг/л. Відповідно до нещодавно проведених досліджень, пестициди у воді не виявлені. Концентрації забруднювачів за течією ріки збільшуються і залежать від місцевості, а також сезонних і річних коливань річкового стоку. На даний час спостерігається тенденція до зменшення ступеню забруднення водяного басейну, що пов'язано головним чином з проведенням системи природоохоронних заходів.

 

 

7.Фізико-географічне розташування села Лозуватка

      Фізико-географічні умови мають певні особливості. Даний район знаходиться в зоні степів з характерним континентальним кліматом з посушливим літом і малосніжною але часто з морозами зимою.

388px-П'ятихатський_район.gifТериторія с.Лозуватка Пятихатського району Дніпроетровської області становить площу 80 км2  і знаходиться на     48о 21‘північної широти і 33о54’ східної довготи. Поверхня - горбиста рівнина з максимальною висотою 136 м над рівнем моря, перерізана ярами і балками, напрямленими в долину річки Саксагань.

До села Лозуватка в північній частині прилягають села Ликошино і Ново- Українка. Найближча залізнична станція Желізнякове (колишня Ерастівка) Придніпровської залізної дороги знаходиться в 4 км від села. Районний центр П’ятихатки – в 19 км на захід. Склад населення – українці, росіяни, білоруси, цигани, мадяри.

 

 

8.Ґрунтово-кліматичні умови досліджуваної території .

  • Коротка кліматична характеристика.

Клімат території на якій знаходиться Дніпропетровська область - континентальний, посушливий, з недостатньою і нестійкою вологістю. Середня багатолітня річна сума опадів становить 455 мм, а за весняно-літній період - 227мм.Основним джерелом зволоження ґрунтів є атмосферні опади и талі води. Глибина весняного промокання ґрунту коливається роками в широких межах, приблизно від 50 до 200сам.Вологість ґрунтової товщини і безпосередньо прилеглих до неї слоїв ґрунту, навіть в роки з великою кількістю опадів, не з’єднуються з ґрунтовими водами.

  Якщо проаналізувати за останній 21 рік ступінь вологості по рокам , то отримаємо наступні відомості:

  1.             Оптимально зволожені були 1990, 1995р.
  2.             Малопосушливі – 1994, 1998, 1999, 2000, 2001,2003р.
  3.             Посушливі – 1991, 1992, 2004,2005, 2007, 2008р.
  4.             Сильно посушливі – 1981,1993,1996.

Перехід віл сезону до сезону відбувається поступово. З роками кількість випадних опадів дуже сильно відрізняється, це обумовлює різну степінь зволоження ґрунту. На території Дніпропетровської області за 100-літній період  1908-2008рр. зустрічаються різні види посух(весняні, літні, осінні), які розподілялися  по різному. Весняні посух (квітень, червень)найбільш часто-50% випадків. Найбільш катастрофічними були посухи 1934, 1946, 1968, 1994р.Літні посухи (липень, серпень) спостерігаються частіше, ніж весняні і осінні, і бувають майже щорічно(98%), особливо на південному-сході області. Найбільш обширні літні посухи були в 1952, 1953, 1957, 1959,1967р.Осінні посухи (серпень, вересень) зустрічаються рідко-25% випадків. Один раз в 10 років на цій території зустрічаються пилові бурі.

  • Характеристика ґрунтового покриву.

Ґрунтовий покрив території Дніпропетровської області представлений чорноземами звичайними  малосуглинистими на лесі. Потужність гумусного горизонту в даному районі складає 65 см. Валовий зміст гумусу(по І.В.Тюріну )в орному шарі 3,5-4,2%, загального азоту в цьому шарі 0,20-0,23%), фосфору 0,10-0,12%, валовий вміст калія 2,0-2,3%. Кількість легкогідролізуючого азоту 10.0-11.4 мг на 100 г сухого ґрунту, при можливості поповнення його доступних форм за рахунок енергії нітрифікації  -2,2-2,8 мг на 100г ґрунту. Вміст рухомих форм фосфору в орному шарі 8,8-9,8мг, калія 14,3-15,4 мг в 100 г ґрунту.

 Валовий вміст мікроелементів : Zn-38,8-40,4;Mn-473-484;Cu-12,5-14,2;Co-8,0-8,3;Fe-835-845 мг/кг. Реакція ґрунту гумусного горизонту близиться до нейтральної. Вологість стійкого заводія рослин виходить за межі 12%, глибина залягання ґрунтових вод 12-30м.

 

Ґрунтовий профіль в природному стані має наступну будову:

- шар 0-20-орний шар гумусного горизонту, темно-сірого кольору,грудкувато-зернистий,частково розпорошеної структури, місцями в ньому зустрічаються невеликі брили.

- шар 20-45см-підорний шар гумусного горизонту, темно-сірий, зернистий, перехід в наступний горизонт поступовий.

- шар 45-85-гумусний, за забарвленням темно-сірий з коричневим відтінком,

характеристика ґрунтового профілю після антропогенного впливу.

При проведенні будівельних робіт, пов’язаних з виїмкою ґрунтів і перемішування їх горизонтів, чітка послідовність в розміщенні шарів порушується. Це характерно для всіх міських ґрунтів. В результаті зміни в розташуванні ґрунтових горизонтів порушується цілий ряд ґрунтових процесів, а саме: 

  1.             верхній гумусний горизонт розміщений безпосередньо на материнській породі-лесі і перекритий  красно бурими глинами. В даному випадку практично всі аеробні мікроорганізми, сконцентровані в гумусному горизонті, припиняють свою життєдіяльність, призупиняються окислювальні процеси, дуже повільно здійснюється міграція органічних речовин.
  2.             У верхній частині профілю (в червоно-бурих  глинах) міститься дуже низька кількість  рухомих форм мікроелементів , рН водяної витяжки має лужну реакцію. Цей ґрунт без проведення рекультиваційних заходів на придатна  для культурних рослин.

 

 9.Методи проведення дослідів

  • Визначення вмісту нітратів в ґрунті

Для визначення нітратного азоту підготовляють водяну витяжку з ґрунту. Відношення води до ґрунту може бути різним  в залежності від вмісту нітратів в ґрунті. Для більшості  ґрунтів зазвичай беруть п’ятикратну кількість води в порівнянні з кількістю ґрунту. Так, як нітрати легко розчиняються у воді, то вистачає трихвилинного збовтування грунту з водою для переходу нітратів в розчин. Фільтрування витяжки проводять через складчастий фільтр .В отриманому фільтрі враховується вміст нітратів. Визначення нітратів найчастіше проводять колориметричним чи спектрографічним методом на пробах – фотоелектроколометр  ФЕК-5М,КФК-2 та спектрофотометр СФ-16,СФ-26,СФ-46.

  Визначення нітратів коло метричним методом з дисульфофеноловой кислотою. Цей метод  ґрунтується на врахуванні інтенсивності жовтуватого забарвлення, яка утворюється при взаємодії нітратів з дисульфофеноловою кислотою, і при наступній обробці ,суміші, що прореагувала , розчином лугу чи аміаку. Реакції, що відбувалися при цьому, можуть бути представлені наступними рівняннями:

1) C6Н3ОН(НSO3)2 +3HNO3=C6H2OH(NO2)3+2H2SO4+H2O

2) C6Н2ОН(NO2)3+NH =C6H2(NO2)3 +ONH4

50 мл ґрунтової витяжки випаровується насухо на водяній бані в фарфоровій чашці; до сухого залишку добавляють 1 мл дисульфофеноловій кислоти і ретельно розмішують заокругленим кінцем скляної палички. Через 10 хвилин додають приблизно 15 мл Н2О і декілька капель20% розчину КОН; потім переносять в мірну колбу на 100 мл і доводять Н2О до відмітки, забарвлення в колориметрі порівнюють із забарвленням зразкового розчину чи виміряють інтенсивність її в електрофотоколориметрі.

Поряд з цим методом використовують для аналізу дифиніламін .При добавленні розчину дифиниламина в H2SO4 до розчину, що має NO3,з’являється синє забарвлення. Реакція дуже чутлива, проте дифиниламин дає синє забарвлення  також з нітратами, окисним залізом, хлоратами і другими окислювачами. Визначення нітратів в водній витяжці з ґрунту по Гриссу. До 40 мл досліджуваного розчину добавляють 8 мл нітратного реактиву і доводять водою до 50 мл; в цей час готують показників колориметричний розчин; після 15 хв. Порівнюють інтенсивності розчинів.

На даний час в лабораторній практиці найбільш розповсюдженим є спектрофотометричний метод з допомогою приладів спектрофотометрів СФ-26 та СФ- 46.

  • Визначення вмісту нітратів в рослинах

Для визначення вмісту нітратів в рослинах використовують іон селективний метод,який дає змогу безпосередньо в клітинному соці  визначити вміст нітратів за допомогою приладів НМ-002     Мікон -100, Мікон-101.Одиниця виміру — мг. на 1 кг сирої речовини.

10.Експериментальна частина

  • Джерела потрапляння нітратів і важких металів в навколишнє середовище

Проблема забруднення навколишнього середовища нітратами й важкими металами існує у всьому світі. Це ртуть , свинець, кадмій, миш’як , ванадій, свинець, цинк, мідь, молібден, кобальт, нікель. Здавалось би — всі названі метали-частина природи. Вони входять до складу гірських порід, ґрунтів, прісних та морських вод, містяться рослинних і тваринний організмах. Внаслідок діяльності людей протягом останнього століття, в навколишньому середовищі їхня концентрація поступово зросла, збільшивши небезпеку впливу на живі організми.

  • Потрапляння нітратів в ґрунт з атмосферними опадами.

Характерною рисою Дніпропетровської області  є наявність на її території різних промислових підприємств, які викидають в атмосферу цілий ряд токсичних газоподібних речовин. Серед них домінуючий стан займають наступні з’єднання Cl2CO2,SO3,SO3,NO3. Дані речовини при взаємодії з атмосферною вологою утворюють мінеральні кислоти, що знижують значення її рН, тобто підвищують кислотність опадів. Хімічні аналізи проводили потенціометричним методом за допомогою іон-селективних електродів на приладі рН-метр АПУ-01, а також з використанням наступних класичних методів-катіони К+- методом полум'яної фотометрії; NH+4 по К’єльдалю ; аніони SO42- тригонометричним методом; Cl- - по Мору, СО-4 –Грісу;НСО3--обємним методом з 0,02 Н2SO3 ,разом з ними застосовували і іоноселективні методи. Динаміка зміни реакції середовища і соляного вмісту в атмосферних опадах Дніпропетровської області мг/п (табл.1).                                                                             Таблиця №1

місяць

Кількість

опадів

рН

НСО-3

Сl-

К+

42

NH+4

NO3-

Р2О5

Сухий

Залишок мг/п

1

20,5

7,03

9,76

7,14

0,20

4,61

0,05

8,7

0,10

32

2

35,8

6,2

11,5

11,2

0,84

18,0

1,0

10,5

0,0049

74

3

38,3

6,38

9,6

9,8

0,56

15,6

1,0

3,6

незн.

45

4

52,3

6,46

12,5

7,5

0,48

21,6

0,5

10,9

незн.

64

5

62,5

6,60

23,2

5,0

0,26

23,0

0,5

16,0

0,05

67

6

97,1

6,63

9,8

4,3

0,54

6,2

0,3

2,6

0,05

39

7

20,7

6,22

31,1

8,9

0,20

22,1

0,5

6,4

0,04

56

8

20,7

6,90

8,0

3,71

0,5

18,0

0,5

10,7

0,04

50

сер

43,48

6,55

14,43

7,19

0,45

6,13

0,55

8,7

0,04

53,37

 

Аналізуючи отриманий експериментальний матеріал слід відмітити наявність тенденції до зниження значення Рн в другій половині зими з подальшим підвищенням в літні місяці. Ці коливання значення Рн визначились нестабільністю в роботі промислових підприємств, викликаючи нерівномірність викиду в атмосферу відходів виробництва,обумовлюючи коливання в складі гідро карбонатного і сульфатного іона, а також аніона Cl-. Різкі зміни спостерігались  і в змісті нітратів. Це свідчить про наявність технічного забруднення в межах аналізованої території.

  • Вміст нітратів в ґрунті

Досліди показали,що вміст нітратів в ґрунті збільшився до кінця червня місяця, що зумовлено пробудженням біологічного життя в ґрунті, пов’язаної, головним чином, з температурним фактором, також це явище часто викликано капілярним підйомом нітратів з нижніх горизонтів, внаслідок інтенсивного випаровування вологи з ґрунту. Цьому сприяє наявність в ґрунті в цей період ще достатніх запасів вологи, а нерідко і випадання весняних опадів, сприятливий температурний і повітряний режим ґрунту . Зниження вмісту NO в ґрунті в серпні-вересні пов’язано зі зниженням біологічної активності ґрунту, викликаної її підсушуванням.

Таблиця №2

Шар грунту,см

Термін відбору

Зразок ґрунту

Зразок ґрунту

Зразок ґрунту

Місяць

травень

червень

липень

серпень

0-30

17,5

31,9

19,8

35,8

10,5

22,6

3,6

12,2

 

Примітка:в чисельнику зміст до компостування, а в знаменнику після 7 добового компостування. Однією із головних причин зниження нітрифікації до кінця вегетаційного періоду являє погіршення гідротермічних умов(висока температура, низька вологість ґрунту), що в підсумку приводить до пригнічення нітрофікаційної  здатності ґрунту, отже ,і слабому накопиченню додаткової кількості нітратів.

Підтвердженням цьому є проведені аналізи вмісту нітратів в ґрунті 7-денного компостування (табл.2).

  • Забруднення с / г рослин нітратами і їх вплив на здоров'я людини

Основною причиною надмірної накопичення нітратів у рослинах інтенсивне надходження мінерального азоту у вигляді нітратів і неповне залучення в обмін речовин. Крім того, відомо більше 20 факторів, що впливають на накопичення нітратів в овочах і фруктах, не використаних у біосинтезі органічних сполук до токсичних рівнів. Серед них: біологічні і сортові особливості овочевих культур; ґрунтово-кліматичних і погодні умови; освітленість і вологозабезпеченість протягом вегетаційного періоду; співвідношення елементів живлення для конкретних культур, вміст у ґрунті азоту, гумусу, мікроелементів.
Нітрати - це похідні азоту, тобто необхідний матеріал для роботи та розвитку будь-якого організму. Нормальний рівень нітратів - 5 мг на кг ваги людини за добу. У СНД для дорослої людини допустима добова доза нітратів прийнята 300-325 мг. Високим вмістом нітратів відрізняються зелені овочі, петрушка, селера, кріп, шпинат, салат, кольрабі, редис, редька, ревінь і буряк столовий. Порівняно низьким вмістом нітратів характеризуються морква і качанова капуста середньо-і пізньостиглих сортів. Томати, картопля, огірки відкритого ґрунту, перець і горох виділені в групу овочів, холодіючих зниженою здатністю накопичувати нітрати. Як правило, концентрація нітратів в овочах закритого ґрунту (теплиці) більше, ніж в овочах відкритого ґрунту.

 

Таблиця3.Вміст нітратів в овочах мг/кг сирої речовини.

Культури

Мг/кг сирої речовини

 

 

При аналізі

ПДК

Кавун

60

65

Диня

84

90

Огірки

120

145

Картопля

110

200

    Цибуля ріпчаста

85

100

Кабачки

250

400

Буряк столовий

310

450

 

В овочевих рослинах нітрати розподілені нерівномірно, залежно від біологічних особливостей культури і будова органів. Так у листових овочів більше нітратів накопичується в черешках і жилках листя, у зовнішніх листках кочанного салату і капусти їх 2-2.5 рази більше, ніж у внутрішніх; в шкірці картоплі огірка та патисони їх кількість залежить від їхнього віку рослинної тканини.

  • Вплив нітратів на організм людини і тварини

Підвищений вміст нітратів у кормах і продуктах харчування може бути причиною отруєння людини і тварини. Токсична дія нітратів обумовлено наступними ознаками:
1. Нітрати, абсорбовані кров'ю, окислюють залізо гемоглобіну, утворюючи метгемоглобін, який обмежує доступ кисню до тканин.
2. Різко знижується рівень споживання О2 і виділення СО2.

3. Під впливом нітрозамінників розвиваються пухлини.

4. Особливо небезпечні нітрати для грудних дітей, так Як їх ферментна основа недосконала і відновлення метгемоглобінам в гемоглобін йде повільно.

5. Нітрати сприяють розвитку патогенної кишкової мікрофлори, яка виділяє в організмі людини отруйні речовини і токсини, в результаті чого йде токсикації, тобто отруєння організму.

 Основними ознаками нітратного отруєння у людини є:

- посиніння обличчя, губ, нігтів; 
- нудота, блювота, болі, підвищена втома; 
- головні болі, підвищена втома; 
- задишка, посилене серцебиття; 


6) нітрати знижують вміст вітамінів в їжі, які входять до складу багатьох ферментів. 

7) нітрати здатні викликати різке розширення судин, внаслідок чого знижується кров'яний тиск. 

Для дорослої людини ГДК нітратів 5 мг на 1 кг маси тіла, тобто 0.25 г на людину вагою 60 кг. Порівняно легко людина переносить денну дозу 200 мг, а 600 мг - токсична доза для людини. Для отруєння немовляти достатньо 10 мг нітратів.

  • Способи вмісту нітратів в ґрунті, зменшення їх впливу на організм людини. 

Одним із прийомів вмісту нітратів в ґрунті і с / г продукції є внесення в ґрунт інгібіторів нітрифікації. Це речовини вибірково діють на мікроорганізми з роду Nitrozomonas і затримують перетворення NH+4 в NO-3. Для зменшення вмісту цих речовин у рослинах необхідно використовувати наступні рекомендації: 

1. Знижується кількість нітратів при термічній обробці овочів (миттю, варінні, смаженні, тушкуванні). Так, при вимочуванні 20-30%, а при варінні-60-80%. 

2. Для зниження кількості нітратів в бульбах картоплі їх слід залити 1% розчином NaCl. 

3. У патісонів, кабачків та баклажанів необхідно зрізати верхню частину, яка примикає до плодоніжки. 

4. Зберігати овочі та фрукти треба в холодильнику, тому при температурі -2 неможливо перетворення нітратів у більш отруйні речовини-нітрати. 

5. Щоб зменшити вміст нітратів в організмі людини треба в достатній кількості використовувати в їжу вітаміни С (аскорбінову кислоту) і вітаміни Е, так як вони знижують шкідливий вплив нітратів і нітритів. 

 

 

11.Природа П’ятихатщини

D:\Все\Пейзажі\Фото044.jpg

 

Географічне розташування нашої області своєрідне, так як знаходиться в двох екосистемах одразу, степовій та лісовій.

 

 

 

Степ – це природна екосистема, елементами якої є трав’янисті рослини, тварини, мікроорганізми.

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\3Воронеж-Каменная степь-лесополоса.jpg

Рослини степу становлять угрупування трав, що добре переносять і посуху, і спеку, і холод. За умов спекотного посушливого літа верхня частина степових трав восени відмирає, але залишається їх підземна частина (кореневища, цибулини, бульби), з якої наступної весни розвиваються молоді пагони з листками. Степові рослини мають дуже довгі та розгалужені корені, бо влітку вологи часто не вистачає. Тому степ влучно називають “лісом навпаки”: у лісі більше розвинена наземна частина рослин, а в степу – підземна.

У наш час степи трапляються маленькими клаптиками по схилах деяких балок. Вони дуже збіднені внаслідок випасання домашніх тварин. Колишній вигляд степів можна уявити лише за описами мандрівників і природознавців минулого.

Від ранньої весни до пізньої осені в степу цвіли різноманітні рослини, він був схожим на барвистий яскравий килим, що постійно змінював колір. Рано навесні цей килим був бурим від торішньої рослинності. Потім на ньому з’являлися золотисто-жовтий горицвіт, згодом – сині квіти півників, червоні вогники півоній. А вже на зеленому фоні листя – голубі не забутки, срібне пір’я ковили. Восени по спустошеному жовто-бурому степу вітер перекочував сухі кулі перекотиполя.

Колись у степах вирувало життя. Цвірчали тисячі коників, пурхали метелики, співали жайворонки, дзижчали бджоли і джмелі, свистіли, стояли на збудованих курганчиках, меткі байбаки і ховрахи. Над степом злітали в небо куріпки і перепели. У степу можна було зустріти оленів, козуль, ланей, степових зубрів і турів. Але на сьогоднішній день картина значно змінилася. Основною причиною цього є антропогенний чинник.

Багато степових рослин і тварин зникло. А рідкісні види рослин і тварин занесені до Червоної книги України. Для їх охорони виділяють заповідні території. Серед рослин до Червоної книги України занесені всі види ковили, астрагал шерстистоквітковий, півонію тонколисту; серед птахів – дрохву, канюка степового, луня польового; серед звірів – тхора степового; серед плазунів – гадюку степову.     

 В нашій місцевості є широколистий  ліс-це Бистрівський ,який числиться в Лозуватській сільській раді.C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\SouthPrairieEdge080905.JPG

У широколистяному лісі-діброві ви визначите 4-6 ярусів. Верхній ярус утворюють високі дерева: дуб, ясен, липа, клен, граб тощо. Другий ярус займають менш високі дерева: верба, дикі яблуні і груша. У третьому ярусі побачите підлісок: ліщину, крушину, бузину, молоді деревця. Четвертий-шостий яруси займають трави: копитняк, чистець, чистотіл, осока, медунка тощо.

Кількість ярусів трав та їх склад залежать від освітленості ділянки і зволоженості ґрунту . рано навесні з’являються рослини-первоцвіти , що утворюють тимчасовий ярус: проліска, ряст, анемона, фіалка тощо. Тварини в лісі також оселяються ”поверхами”. Нерідко вони прив’язані до того чи іншого ярусу рослин: тут вони знаходять собі їжу, житло. Так, серед комах є мешканці ґрунту, опалого листя, травостою, верхньої та нижньої частини дерев.

Листям дуба живляться гусінь різних метеликів, жуки і клопи-листоїди, попелиця. Їх, своєю чергою, споживають павуки, хижі комахи (мурашки, жуки-красотіли), комахоїдні птахи (дрозди, мухоловки, зозулі, славки). Під корою живуть жуки-короїди, личинки жука-оленя і дубового вусача. Ними живляться дятли, повзики, синиці. Насіння дуба (жолуді) поїдають сойки, миші, дикі свині. Молоді гілочки взимку об’їдають козулі, зайці.

У лісі кожна рослина і тварина мають свій “поверх”, свій час активного життя, розмноження чи полювання. В лісах знаходиться велика кількість сов. Не обходиться і без відомих нам хижаків: лисиці, вовка. Вона не пропустить мишу, але не обмине і жабу або їжака. Між усіма жителями лісу існують постійні взаємозв’язки, обумовлені ланцюгами живлення.

Ліс постійно продукує органічну масу – деревину, з якої виготовляють понад 20 тисяч найменувань промислових та господарських товарів. Деревина є універсальним будівельним матеріалом, який широко використовується. Ліси регулюють температуру і вологість повітря, силу вітру, поглинають радіоактивні речовини, знижують шум у містах, біля автострад. Повітря в лісі майже позбавлене шкідливих газів і пилу. Дерева (дуб, липа, сосна, ялина) виділяють фітонциди, що перешкоджають розвитку мікробів.

Хижацьке знищення лісів на значних територіях спричинює виникнення грязекам’яних потоків, повеней, прискорену ерозію ґрунтів, погіршення клімату, поширення суховіїв, посух. Повені, пов’язані із знищенням лісів, виникають в усіх регіонах земної кулі. Особливо часто повені спостерігаються в Китаї, Північній і Південній Америці, Західній Європі. Та й Україну вони не обминають – жителі Карпат відчули це лихо на собі.

images.jpeg

lis-3-18-05-2011.jpg

Водойми. На території села Лозуватка знаходиться два ставки. D:\Все\Пейзажі\Фото014.jpg D:\Все\Пейзажі\Ф182.jpg

Познайомимося детальніше з мешканцями водойми та зв’язками між  ними на прикладі ставка. Життя водойми зі стоячою водою залежить від рослин і тварин, що живуть біля води. До них відносяться: верби, барбариси, спіреї. І багаторічні квіткові рослини: іриси, , язичник, лілейник, аквілегія, астільба Також дуже ефектно в невеликих по площі водойм дивляться злаки: гліцеріия, спартина, та ін. Як і ліс чи степ, водойма поділена на “поверхи” . одні тварини мешкають поблизу водної поверхні чи над нею, другі – у товщі води, треті – на прибережному мілководді, четверті – біля дна.

Кожна краплина води наповнена величезною кількістю мікроскопічних життів. Серед них можна розрізнити бактерії та водорості. Водорості під час росту вбирають із води солі і поглинають сонячну енергію, виробляючи органічні речовини та виділяючи кисень. Водорості швидко відмирають і осідають на дно. Рештками водоростей живляться бактерії, які знову перетворюють органічну речовину на неорганічну (мінеральні речовини).

Живими дрібними водоростями живляться маленькі рачки (дафнії та циклопи), а також пуголовки жаб, личинки комах (комарі), молюски (жабурниці, котушки, ставковики). А дрібні рачки і личинки комах – улюблена їжа деяких “мирних” (тих, що не полюють на своїх “родичів”) риб, личинок хижих комах, наприклад, бабок. “Мирні” риби наших водойм – карась, короп, лящ, краснопірка. На них полюють хижаки – хижі риби (щука, окунь, судак), звірів (ондатра, видра).

Таким чином, у водоймі постійно точиться боротьба між хижаками та їх можливими жертвами. Слабкі організми гинуть, стаючи їжею сильніших. Лише сильні хижаки і найсильніші можливі жертви виживають і дають потомство. Поміркуйте, хто в цій боротьбі досягає перемоги? При цьому візьміть до уваги, що коли знищити хижаків (наприклад, щук), то через деякий час “мирні” риби в озері стануть слабшими від хвороб і нестачі корму.

Від берега до середини озера чи річки рослини поступово змінюються. Зеленим віночком оточують воду прибережно-водні   рослини : спочатку очерет, осока, лепеха; далі – стрілолист, сусак, частуха. Рослини насичують воду киснем, очищують її від забруднення.

    У підводному царстві вирує життя. Тут  живуть риби, молюски, водні комахи, павуки, рачки.

Серед прибежно-водної рослинності живе число птахів. На верхівках очерету співають очеретянки. У тихих заводях поїдають ряску і ловлять рачків дикі качки та чорні лиски. Причаївшись, виглядають здобич сірі чаплі та блакитні рибалочки.

  У мулистому дні водойми також ховається і полює безліч живих організмів: черв’яки, личинки комарів, п’явки, раки тощо.

    Водойма — дім для величезної кількості живих організмів. Це угрупування рослин, тварин, мікроорганізмів, пристосованих до водного середовища життя.

 

 

Висновок   

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

ecologia-fakty-cigry.jpg

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними.

До кінця XX в. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Не обійшли ці проблеми стороною і Україну, а в деяких моментах, наприклад, радіоактивне забруднення, Україна стала “лідером”.

Першочерговою є охорона рослинного світу, особливо лісів. Значення лісу для життя і діяльності людини важко переоцінити, тому найважливішим завданням є регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів. Проблема охорони тваринного світу зумовлена зниженням запасів цінних видів риби, хутрових звірів, диких тварин, які не завдають шкоди людині.

Зростання масштабів видобутку мінеральних ресурсів висуває проблему охорони надр. Слід передбачити раціональне використання надр і зменшення втрат корисних компонентів при видобутку і переробці. Для цього потрібно впроваджувати комплексне використання мінеральної сировини, широко застосовувати сучасні ефективні технології видобутку і переробки бідних руд, утилізацію відходів.

Загострення цих проблем робить необхідним розв'язання проблеми дальшого співіснування людини й природи на основі раціонального використання природних ресурсів. Під раціональним природокористуванням розуміють таку його форму, коли воно дозволяє передбачити результатні наслідки функціонування системи «людина-природа». Його рівень визначається ефективністю використання природних ресурсів і станом навколишнього середовища.

Список використаної літератури:

1.Джигерей В. С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, доп. — Львів, Афіша, 2000 — 272 с.

2.Джигерей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: «Знання», 2002.-203 с

3.Циганенко О.І.Нітрати в харчових продуктах.- Київ: Здоров’я, 1980.

4.Економіка та держава.№1, 2009.

5.Долішній М.І., Гринів Л. Соціо-екологічна функція регіональної економіки // Вісник НАН України, 2004.

6.Рубенчик В.Л., Костюковський В.Л., Меламед Д.В. Профилактика загрязнения пищевых продуктов канцерогенними веществами. – Киев: Здоров’я, 1983.

7.Соколов О.А. Нитраты под. Строгий контроль. Наука и жизнь, 1988.

8.Некос В.Е. Основы общей экологии и ноосферологии. Ч.2. – Харьков: Прапор, 2001.

9.Голубець М.А. Як захистити екологію від “неоекологів” // Вістник НАН України, 2001.

10.Гайліте М., Гайлитис М. Еще раз о нитратах. Наука и мы., 1990.

1

 

docx
Додано
7 листопада 2018
Переглядів
932
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку