Презентація "Екосистема"

Тема уроку: Екосистема. Різноманітність екосистем

У природі все мудро продумано і влаштовано, кожен має своє місце і займається своєю справою. В цій мудрості – найвища справедливість життя… Леонардо да Вінчі

Екосистема – це сукупність живих організмів та середовища їхнього проживання, що об'єднані системою фізичних, хімічних та біологічних зв'язків.

ЕКОСИСТЕМОЛОГІЯ – наука про закономірності формування, структурно-функціональні особливості, поширення, еволюцію, динаміку, способи викори-стання та охорону екосистем. Об’єктом дослідження цієї науки є: Екосистемне різноманіття, а предметом – вивчення таких її ознак і властивостей, як структура,Екологічні взаємозв’язки між біотичним та абіотичним компонентами, самоорганізація, саморегуляція, продуктивність, стабільність розвитку, стійкість.

У структурі будь-якої екосистеми розрізняють:- абіотичну (умови середовища існування) - біотичну (сукупність взаємопов'язаних організмів) частини. До абіотичної частини належать: неорганічні сполуки (кисень, вуглекислий газ, азот, вода тощо), органічні сполуки (рештки організмів і продукти їхньої життєдіяльності),мікроклімат (середньорічна температура, вологість тощо)Біотичну частину становлять популяції організмів з різним типом живлення: продуценти - автотрофні організми (рослини, хемотрофні прокаріоти); консументи - гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити); редуценти - гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії). Отже, екосистему складено з живих та неживих компонентів. У межах екосистеми відбувається повний цикл обміну речовин, починаючи з утворення органічних сполук і закінчуючи її розкладанням на неорганічні складники.

Характеристики екосистем. Будь-якій екосистемі притаманні:видове різноманіття, щільність популяцій, біомаса, біологічна продуктивність, площа та об'єм, які займає екосистема.

Видове різноманіття передбачає два основні компоненти - видове багатство та рівномірність. Видове різноманіття Видове багатство визначається кількістю видів в екосистемі. Інколи його виражають відношенням кількості видів до одиниці площі. Рівномірність показує співвідношення розподілу особин між видами в екосистемі

Щільність популяцій - це відносна величина, що виражає число особин (тварин, рослин, мікроорганізмів) у розрахунку на одиницю об'єму (води, повітря або ґрунту) або поверхні (ґрунту або дна водойми) Щільність популяцій Для пташиних базарів і поселення гризунів характерна дуже висока щільність популяцій

Біомаса - одне з найважливіших понять екології, яке означає загальну масу сирої або сухої органічної речовини екосистеми, що припадає на одиницю поверхні або об'єму місця існування. Біомаса Серед екосистем найбільшу біомасу мають тропічні ліси. Серед гетеротрофних організмів найбільшу масу в біосфері мають мікроорганізми - бактерії, гриби тощо. Усі екосистеми, від найменшої до такої глобальної, як біосфера, займають площу на поверхні Землі та мають об'єм. Кількість біомаси, відтвореної організмами екосистеми за одиницю часу, називають біологічною продуктивністю.

Угруповання живих організмів екосистеми називають біоценозом. Абіотичне середовище їх проживання — біотопом. Разом біотоп і біоценоз утворюють біогеоценоз.

 Біосфера, як глобальна екосистема, складена з наземних, водних та, з огляду на сучасний стан, штучних екосистем. Усі пов'язані між собою екосистеми однієї природно-кліматичної зони входять до складу біома. Це поняття 1916 року ввів у біологічну літературу американський ботанік, еколог рослин і міколог Фредерік Клементс

Біом - це великий тип екосистем, який характеризується схожим характером рослинності та займає певні регіони планети. Розрізняють наземні та водні біоми. Наземні біоми залежать від кількості сонячної радіації та вологості, тому різняться за типами рослинності, але часто з урахуванням висоти над рівнем моря. Одну з класифікацій біомів відтворено на карті

Основні біоми України. Листопадні ліси займають здебільшого північ країни. Гірські ліси Карпат вражають красою та зачаровують. Степи (ковилові степи збереглися в заповіднику «Асканія-Нова»)

Структура екосистеми

Будова екосистеми

Різноманітність екосистем. Мікроекосистеми- невеличкі, тимчасові біоценози, що називаються синузіями, перебувають у обмеженому просторі. До таких екосистем належать трухляві пеньки, мертві стовбури дерев, мурашники тощо. Макроекосистеми- охоплюють величезні території чи водні акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам. Мезосистеми - займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами. їх межі, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.

За походженням екосистеми поділяють на: - природні (наприклад, ліси, річки, озера); - штучні (наприклад, сади, парки, городи, поля, штучні водойми).

Наземні екосистеми. Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав’яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв’язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище.Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей. У лісових екосистемах зосереджено 80% фітомаси Землі, або 1960 млрд тон. Вони займають 4 млрд га, або 30% площі суходолу із середнім запасом деревини – 350 млрд куб. м. Щорічно в процесі фотосинтезу ліс утворює 100 млрд т органічної речовини.

Екосистеми трав'яних ландшафтів. До цих екосистем належать степ і луг, пасовища, сінокоси, агробіоценози. Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав’ям, чагарниковим, луговим тощо. Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги. Основа агробіоценозу – це штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов середовища, ґрунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіоценоз – це 10% суходолу (1,2 млрд га), які дають людині 90% харчів.

Водні екосистеми. Океан – екосистема, взаємопов’язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу. Його вода покриває ¾ поверхні Землі товщиною переважно понад 4000 м. Він регулює обмін тепла, газів, мінеральних і органічних речовин.

Компоненти екосистеми. Консументи(споживачі)Редуценти(руйнівники)Тварини. Мікроорганізми,цвілеві гриби, деякі черви та комахи. Продуценти(виробники)Рослини

Продуценти

Хижаки (м'ясоїдні)Консументи. ВсеїдніФітофаги (травоїдні)

Редуценти

Типи зв’язків між популяціями різних видів у екосистемахпрямі зв’язки – безпосередньо пов’язують дві популяції (наприклад, хижак і здобич, паразит і хазяїн);• непрямі зв’язки – популяція одного виду впливає на популяцію іншого опосередковано, через популяції третього (наприклад, хижаки, поїдаючи здобич, впливають на популяції рослин);Š. трофічні зв’язки – це зв’язки живлення (наприклад, хижак – здобич);Š. топічні зв’язки – це просторові зв’язки (наприклад, орхідеї на стовбурах дерев);Š. фабричні зв’язки – це зв’язки, пов’язані з наданням середовища чи притулку (наприклад, дятел робить дупла в стовбурі дерев, зелені водорості живуть у шерсті лінивців);Š. форичні зв’язки – це зв’язки, пов’язані з перенесенням особинами одних видів особин іншого виду (наприклад, перенесення насіння й плодів рослин, яким властива зоохорія);ƒ. антибіотичні взаємозв’язки (хижацтво, конкуренція, виїдання) – кожна із взаємодіючих популяцій різних видів відчуває негативний вплив іншої;ƒ. нейтральні взаємозв’язки – існування на спільній території популяцій різних видів не спричиняє для кожної із них жодних наслідків (наприклад, хижаки різних видів);ƒ. симбіотичні взаємозв’язки (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм) – усі форми співіснування організмів різних видів (наприклад, бульбочкові бактерії і бобові рослини).

У середині ХІХ ст. на одній із ферм в Австралії випустили на волю 12 пар кроликів, завезених із Європи. За 40 років популяція кроликів розрослась до кількох сот мільйонів особин, які знищили кормову базу місцевих травоїдних. Яку властивість біогеоценозу порушено?А. самовідтворення. Б. цілісність. В. стійкість. Г. саморегуляцію

Види в екосистемах об’єднані у функціональні групи - продуценти, консументи, редуценти. Організми якого виду належать до продуцентів?А. Кіт лісовий. Б. Дятел великий строкатий. В. Малина лісова. Г. Мураха руда лісова

Що таке екосистема?а) невеличкі, тимчасові біоценози, що називаються синузіями, перебувають у обмеженому просторі.  б) фізична система, що складається з макротіл, доступних для сприймання органами чуттів, на відміну від мікросистем, що складаються з мікрочастинок, якими є атом, молекула, недоступні для сприймання органами чуттів. в) це сукупність живих організмів та середовища їхнього проживання, що об'єднані системою фізичних, хімічних та біологічних зв'язків.

Мікросистеми - цеа) невеличкі, тимчасові біоценози, що називаються синузіями, перебувають у обмеженому просторі.  б) охоплюють величезні території чи водні акваторії, що визначаються характерним для них макрокліматом і відповідають цілим природним зонам.  в) займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами. їх межі, як правило, збігаються з межами відповідних фітоценозів.

Назвіть природні екосистеми.а) ліс, сад, парк б) ліс, річки, озера в) парк, город, поле г) ліс, річки, поле

Екосистеми поділяються наа) природні та органічні б) природні та штучні в) органічні та неорганічні г) штучні та неорганічні