Презентація ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ У ПРИРОДІ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Ясла-садок №11 міста Сєвєродонецька Луганської областіВихователь: Свистун Катерина Костянтинівна. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ УПРИРОДІ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Лихачёв Борис Тимофеевич (1929-1998)За твердженням академіка Бориса Ліхачова, педагогічна технологіяє сукупністю психолого-педагогічних установок, що визначаютьспеціальний набір і поєднання форм, методів, способів, прийомівнавчання, виховних засобів, вона є організаційно-методичнимінструментарієм педагогічного процесу. Найбільш значимою експериментально-дослідницька діяльність є у період від трьох до десяти років, коли дитина інтенсивно освоює довкілля та набуває життєвої компетентності.

Розвиток експериментально-дослідницької діяльностівідбувається у кілька етапів:• перший — маніпулятивно-експериментальна діяльність;• другий — цілеспрямоване експериментування;• третій — власне дослідницька діяльність. Перший етап — підготовчий — це маніпулятивно-експериментальнадіяльність, яка триває до трьохрічного віку дитини. Характерними ознаками маніпулятивно-експериментальноїдіяльності є:• безсистемність;• ситуативність;• залежність від матеріалу та наявних засобів пізнання. Маніпулятивно-експериментальна діяльність не потребує спеціальностворених умов чи обладнання. Значення маніпулятивно-експериментальної діяльності:• розвиток відчуттів дитини;• емпіричне пізнання загальних зовнішніх властивостей об'єктівприроди. Другий етап — це цілеспрямоване експериментування, яке триваєвід трьох до п'яти років. Характерними ознаками цілеспрямованого експериментування є:• цілеспрямованість у пізнанні;• прагненя до перетворення об'єкта різними засобами. Це період спроб та помилок у пізнанні. Відсутність у дитини умінь прогнозувати наслідки своїх дій може призвести до виникнення непорозумінь з дорослими, інколи — до травмування дитини. Значення цілеспрямованого експериментування:• розвиток мисленнєвих процесів;• розширення обсягу знань про об'єкти та явища навколишнього світу природи;• пізнання внутрішніх властивостей об'єкта — вода розчиняєокремі речовини, утримує легкі предмети, може їх пересувати; повітря переносить запахи; сонячним промінчиком («сонячним зайчиком») можна керувати тощо.

Третій етап — власне дослідницька діяльність, яка виникає в старшому дошкільному віці на основі попередніх знань. Характерні ознаки дослідницької діяльності:• дитина має усвідомлену мету й гіпотезу (власне припущення);• дослід є засобом уточнення і розширення раніше засвоєної інформації';• діяльність потребує спеціально створених умов та обладнання. Знаючи умови проведення досліду, його можна повторити, оскільки він має чіткий алгоритм. Значення дослідницької діяльності:• структурування знань у систему;• розвиток пізнавальних інтересів та психічних процесів — мислення, мовлення, пам'яті, уваги, уяви.

Значення та зміст експериментально-дослідницької діяльності дітей. Діти п'ятирічного віку захоплюються дослідницькою діяльністю, із задоволенням проводять нескладні досліди як самостійно, так і з допомогою дорослих. В процесі експериментально-дослідницької діяльності в природі у дітейшвидкими темпами розвиваються:• психічні процеси — увага, сприймання, пам'ять, мислення;• вольові та моральні якості — наполегливість, самостійність, ініціативність, толерантність, витримка;• комунікативні і уміння;• пізнавальні інтереси та потреби.

За допомогою експериментів діти можуть:• установлювати зв'язки між змінами об'єктів рослинного світу тавпливом на них природних факторів і діяльності людини;• сортувати та класифікувати об'єкти рослинного світу (листя,плоди) за визначеними показниками — колір, маса, об'єм;• пророщувати насіння різноманітних культурних та дикоростучихрослин, зокрема коренеплодів у гунті та воді за різних умовосвітлення та різних теплового й водного режимів. Для цьоговикористовують насіння квасолі, гороху, моркви, цибулі, часнику,вівса, пшениці, дикоростучих злаків, квітів, коренеплоди моркви,петрушки, картоплі;• вирощувати розсаду;• створювати умови «штучної» весни для рослин взимку або «штучного» літа восени; • запилювати та живцювати кімнатні рослини; забарвлювати плодидомашніх культур у незвичні кольори за допомогою використання сонячного світла та затіню-вальних засобів, скажімо, вирощувати червоний помідор у жовту й зелену цятку;• проводити протягом одного — двох днів у спеціально створених умовах спостереження за поведінкою дощового черв'яка, попелиці, жука «сонечка», водолюба, плавунця, мурашок, гусені, внаслідок чого усвідомлювати їх значимість у природі та житті людини;• використовувати збільшувальне скельце чи мікроскоп для розглядання дрібних об'єктів, зокрема живих істот.

Важливим завданням вихователів є створення умов дляекспериментально-дослідницької діяльності. Матеріали для експериментування:• Різні ВИДИ грунту — пісок, глина, сірий лісовий та бурий грунт,чорнозем тощо.• Різні камінці — граніт, мармур, малахіт тощо• Корисні копалини — вугілля, крейда тощо• Речовини для створення розчинів — фарби, цукор, сіль тощо• Листя та плоди культурних та дикоростучих рослин• Об'єкти природного походження, що мають відмінності у масі, об'ємі, структурі — пір'їни, хвоя, дерев'яні дощечки, яєчна шкаралупа. Вода. Сонце. Природні явища. Повітря.

Особливості пізнавального розвитку дітей на різних етапахекспериментально-дослідницької діяльностіОсновна мета пізнавального розвитку дітей на етапі маніпулятивноекспериментальної діяльності полягає в оволодінні засобами пізнання та формуванні їх мотиваційних основ. Пізнавальний розвиток дошкільників передбачає не лише набуття відповідного їх вікові обсягу знань та формування пізнавальних інтересів, а й обов'язковий розвиток емоційної сфери. Оскільки прагнення до пізнання притаманне дитині від народження, завдання нескладного експериментування полягає у тому, щоб збудити емоційний пізнавальний відгук на різноманітні явища й об'єкти природи, активізувати пізнавальні процеси у дітей та ознайомити їх із засобами пізнання. Тож основне завдання для дорослих на цьому етапі — підібрати доступну вікові дитини інформацію, яка могла б здивувати її, бо саме здивування веде до зацікавленості, концентрує увагу на об'єкті дослідження, спрямовує процес пізнання. На другому етапі — цілеспрямоване експериментування — завданням пізнавального розвитку є засвоєння дошкільниками системи початкових знань, пробудження в них бажання пізнавати, милуватися і насолоджуватися природою як цінністю, висловлювати свої міркування та почуття від спілкування з нею, передавати їх засобами художнього слова і мистецтва. Результатом такого виховання є сформоване ціннісне ставлення особистості:• до власного дому — планети Земля загалом і найближчого довкілля зокрема;• до явищ духовного відображення внутрішніх цінностей людства — казки, пісні, праці, народної гри, звичаїв, тра дицій тощо;• до матеріальної культури. Любов до природи починається із самоусвідомлення та любові досебе.

Ганна. Бєлєнька. Неля Лисенко. Метод експериментування — локальна технологія навчання дошкільників Звичайно, все це має підтверджуватися відповідними науковимизнаннями, які б логічно переконували дитину у значущості природи для неї особисто, розкривали багатогранну систему цінностей природи. Таких знань дитина може набути під час нескладного експериментування та дослідницької діяльності у природі. Оскільки в теорії дошкільної педагогіки питання використання методу експериментування розглядалось епізодично, виникла потреба в розробці змісту та технології його використання в навчанні дітей. Питаннями організації нескладного експериментування в природідітей дошкільного віку займались такі вітчизняні науковці, як: Ганна. Бєлєнька, Світлана Єлманова, Неля Лисенко, Зоя Плохій, Надія Яришева. Практика ж роботи з дітьми старшого дошкільного віку показала, що вихователів цікавить, насамперед, зміст нескладногоекспериментування в умовах дошкільного закладу та методикапідготовки і проведення дослідів. Умови сучасного життя потребують також екологізації цього виду роботи.

Чинники формування пізнавальної активностіПізнавальна активність як риса особистості в дошкільному віцізнаходиться у стані формування і розвитку. Йдеться лише про закладанняоснов пізнавальної активності, яке здійснюється шляхом:• добору змісту знань та форм організації навчальної діяльності дитини, що відповідають її потребам та інтересам;• самостійної пізнавальної діяльності дитини, що опосередковано скеровується дорослим за допомогою методів та прийомів навчання, яківідповідають індивідуальним особливостям дитини;• розвитку вольової сфери дитини — довільної уваги, зосередженості, прагнення до позитивного результату.

Пізнавальна активність — це специфічна риса особистості, що характеризується прагненням і здатністю до енергійного опанування знаннями, які відповідають її потребам та інтересам, емоційним піднесенням і вольовим зусиллям.

Дослід — однократне виконання усіх необхідних операцій для отримання одного експериментального результату. Експериме́нт — це сукупність дослідів, об'єднаних однією системою їх постановки, взаємозв'язком результатів і способом їх обробки.

Структура досліду. Структура досліду має багато спільного зі структурою спостережень. Перший етап — підготовка дітей до пошукової діяльності в природі. Цей етап має бути спрямований на виявлення знань дітей про певні об'єкти та природні явища і створення атмосфери зацікавленості. Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Якщо діти мають необхідні знання, вони можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань, скажімо: «Легша та кулька, що може літати, тобто наповнена повітрям»Третій етап — перебіг досліду та подальший обмін думками. У наведеному прикладі одну з кульок наповнюють повітрям і знову зважують на терезах. Результати зважування порожньої кульки і кульки, яку наповнено повітрям, порівнюють. Важчою виявляється кулька, наповнена повітрям. Четвертий етап — заключний. У ході якого обговорюють отриманий результат і роблять певні висновки. При цьому початкові припущення підтверджують або спростовують.

Організація експериментально-дослідницької діяльності дітей в дошкільному закладі і вдома. Спостереження та дослідження на території дитсадка. Екскурсії та прогулянки.Інтегровані заняття. Діяльність у куточку природи. Колекціонування природних матеріалів. Варто поєднувати щоденну прогулянку з підготовкою до проведення нескладного досліду. При цьому слід вчити дітей спостережливості. Скажімо, можна запропонувати дітям дослідити, чи грунт скрізь однаковий? А щоб визначити, який з грунтів більше подобається рослинам, потрібно провести досліди з насінням овочів (огірка, зеленого горошку, квасолі). Улітку разом з дітьми можна виростити незвичний помідор у цятку. Дуже важливо проводити просвітницьку роботу з батьками і спонукати їх до організації дослідницької діяльності вдома.

Увага! Якщо дослід потребує спеціальних умов: наприклад, відкритоговогню (спиртівка, вогонь від кухонної плити), його не проводять в дитячомусадку.

Пізнавальна діяльність, організованаза експериментально-дослідницькою технологією, принесе дітямзадоволення і спонукатиме до подальшого активного сприйняття іпізнання навколишнього світу.