Педагогічна компетентність учителя — це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Компетентність – це …Компетентність — ближче до «знаю як», ніж «знаю що». Компетентність — термін, який походить від латинського слова «competens (competentic)», що в перекладі означає «належний, здатний». Компетентність — це певна сума знань особистості, які дозволяють їй робити висновок про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку. Складові професійної компетентності: полікультурна, соціальна, психологічна, моральна, предметна, продуктивна, інформаційна, комунікативна.
Професійністьлюбов до дітей (віра в потенційні можливості учнів);розумна вимогливість;педагогічний такт (уміння будувати толерантні відносини);педагогічне передбачення (уміння визначити можливі ускладнення);інноваційність науково-педагогічного мислення;знання предмета діяльності (вільне та гнучке оперування інформацією, вміння передавати учням знання, націлювати їх на оволодіння ними).
Мотиви професійного розвитку вчителя:психологічні — самореалізація, самовиховання, самоосвіта, службова кар’єра, позитивне комунікативне середовище;фактори науково-технічного зростання — професійні конкурси, робота у складі предметних кафедр, науково-практичні конференції, семінари, педагогічні діалоги;соціальні — визнання в суспільстві, співучасть в управлінській діяльності, заохочення вчителів.
Складові компетентностейпроцедурна компетентність — уміння розв’язувати географічні задачі;логічна компетентність — володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень;технологічна компетентність — володіння сучасними математичними пакетамидослідницька компетентність — володіння методами дослідження практичних задач;методологічна компетентність — уміння оцінювати доцільність використання географічних методів для розв’язання практичних задач
Роль учителя — спрямовувати діяльність учнів і рекомендувати засоби пізнавальної діяльності. Учитель націлює на:збирання інформації;поповнення лексичного арсеналу;участь у лінгвістичних іграх. Учитель рекомендує використовувати:підручник;словники;додаткову літературу;енциклопедії;періодичні видання;комп’ютерні програми.
Комунікативну компетентність педагога виявляють за допомогою вміння вчителя зацікавити дитину через спілкування. Автономізаційну компетентність характеризують:саморозвиток;самоосвіта;самовизначення;творчість;конкурентоспроможність. Моральна компетентність — це готовність, здатність і потреба жити відповідно до традиційних моральних норм.
Самоосвіта — це усвідомлена потреба постійного вдосконалення професійної діяльності. Це діяльність учителя, спрямована на розширення та поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки. На шкільному рівні самоосвіту здійснюють через:педагогічну раду;шкільні методичні об’єднання;творчі групи;конференції;дискусійні клуби;ділові ігри;психологічні тренінги;семінари-практикуми. На районному рівні самоосвіті сприяють:районні методичні об’єднання;опорні школи;семінари;школи передового досвіду;консультації фахівців;конкурси;педагогічні читання.