Презентація "Геологія та географія рідного краю"

Геологія та географія рідного краю

У кожної людини є свій рідний край – місце, де вона народилась, де пройшло її дитинство. Рідний край – це той куточок землі, який найбільше любиш. Таким куточком для мене є Стара Ушиця на Хмельниччині. Свій край не можна пізнати тільки за підручником. Треба самому вивчати та досліджувати свою місцевість. А мальовнича природа, родючі землі, добрі й працьовиті люди здавна захоплювали всіх гостей та жителів рідного селища, області. Мальовничий природний куточок Хмельниччини – урочище «Біла криничка» (місцева назва). Господарем цього унікального витвору природи виступає Подiльське лiсництво Кам'янець-Подiльського держлiсгоспу

Дана тема є актуальною, тому що місцевість не є регіональною, а тому мало досліджена. Рідний край потребує нашої допомоги та охорони. А тому всім нам треба прагнути до гармонійного співіснування з природою, раціонального використання і відтворення її багатств. Особливо це важливо для заповіданих територій , а Староушицька округа знаходиться в межах НПП «Подільські товтри».

Мета роботи - вивчити географічне положення, історичне формування території області, геологічну будову Хмельниччини, їх вплив на формування ґрунтів. Об’єктом дослідження унікального місцевого природного об’єкту – є урочища «Біла криничка». Предметом дослідження стало вивчення як в геоструктурному відношенні територія області пов’язана з Українським щитом і його Західним схилом, формуванням грунтів, природних розрізів ґрунту(пісок або вапняк, галька або кремінь, жовта та бентонітова глина).

За фізико-географічним районуванням України територія урочища належить до Західноподільського району Західноподільської області Подільської Лісостепової зони. Дана місцевість розташована у межах Волино-Подільського тектонічного блока і відзначається близьким до поверхні заляганням порід кристалічного фундаменту. Сформовано з вапняків, пісковиків, гранітів, що перекриваються лесами. У межах урочища виділяють одну геоморфологічну підобласть – Подільську структурно-денудаційну височину [4]. Рельєфоутворююче значення мають неогенові (переважно морські) та антропогенові відклади.

У південно-східній околиці селища – мальовничий природний куточок Хмельниччини – урочище «Біла криничка» (місцева назва). Господарем цього унікального витвору природи виступає Подiльське лiсництво Кам'янець-Подiльського держлiсгоспу. У багатьох крутосхильних куточках урочища володарює первозданнiсть природи. Тут в будь-яку пору року кожний вiдвiдувач може побачити всю щедроту краси природи та вiдчути її могутню та всевладну дiю.

В урочищі є унікальні поклади бентонітової глини, різновид вибілювальних глин, що утворюється в процесі вивітрювання вулканічних туфів і попелу. Милоподібна глиниста порода з явно вираженими колоїдними властивостями. Високопластична, на дотик жирна. Глина дуже цінна як для фарфоро-фаянсового виробництва, так і для металоливарних робіт. В урочищі є незначні запаси бентонітових глин, до складу яких входять головним чином монтморилоніт і палигорськіт. Бентонітові глини мають добру каталітичну активність, зв'язуючі і склеюючі властивості. Крім цього вона володіє пом'якшувальною дією, що робить її цінним лікувальним засобом, бо здатна виводити з глибоких шарів шкіри жири, токсини і забруднення. Корисні гірські копалини Бетонітова глина. Корисні гірські копалини

Ґрунт на території урочища – ясно-сірий та сірий опiдзолений, що сформувалися на лесах і лесовидних суглинках під лісовою рослинністю. Гумусовий горизонт має невелику товщину

План маршруту до урочища «Біла криничка»Проходячи маршрутом не раз простежували вплив підземних вод на розвиток грунтово-рослинного покриву та рельєфу. Тут спостерігається чітко виражений яр з крутими схилами; кам’яні породи кремнію; хаотичні звалиська брил; повергнуті дерева, потрощені в тріски стовбури, утворення зсувів. Та разом із цим простежується перетворення яру в глибоку балку, бо пологі схили заросли рослинністю.

Склад фауни у межах урочища різноманітний. Тут можна зустріти земноводних: жабу трав’яну (Rana temporaria), ропуху сіру (Bufo bufo); плазунів: вужа звичайного (Natrix natrix), гадюку степову (Virepa ursini), яка занесена до Червоної книги України. В урочищі багато птахів, різноманітність яких змінюється зі зміною пір року. Взимку можна побачити строкатих дятлів, синиць, сойок, повзиків, сорок, сов, вівсянок, горобців. Навесні з’являються перелітні птахи. Це зозуля звичайна, соловейко східний, шпаки . Із звірів в урочищі живуть білка звичайна (Sciurus vulgaris), заєць-русак (Lepus europaeus), їжак звичайний (Erinaceus europaeus), лисиця (Vulpes vulpes), куниця лісова (Martes foina), ласка (Mustela nivalis), кріт звичайний (Talpa europaea), миша лісова (Apodemus sylvaticus). Забігають в урочище свині дикі (Sus scorfa). Світ комах, що поширюється в даній місцевості дуже різноманітний. Тут водиться багато видів жуків, метеликів, бджіл, ос, мурах… Можна побачити і жука-оленя

За результатами дослідження ми прийшли до висноків, що у геоструктурному відношенні територія області пов’язана з Українським щитом і його Західним схилом. Східна частина лежить у межах Волино-Подільського тектонічного блоку і відзначається близьким до поверхні заляганням порід кристалічного фундаменту. Територія на Заході належить до Волино-Подільської монокліналі і характеризується нарощуванням із Сходу на Південний Захід осадового чохла. Майже повсюдно поширена нижньокрейдова товща - пісковики, піски, трепели і неогенові вапняки, глини. Найпоширеніші метаморфічні нижньопротерозойські породи криворізької, тетерівської та бузької серій. Вище залягають граніти рапаківі коростенського комплексу віком 1750 млн. років, такий самий вік мають маріуполіти й граносієніти приазовського комплексу.

кожна людина повинна мати бажання досліджувати свій рідний край. Це дасть можливість краще зрозуміти, як саме оберігати, та примножувати природні багатства, а також осягнути перспективи на майбутнє. Отже, рідний край потребує нашої допомоги і охорони, бо саме від нас залежить існування унікальних куточків України. А тому треба прагнути до гармонійного співіснування з природою, раціонального використання і відтворення її багатств.

Практичні рекомендації для населення Очищення джерела від засмічень. Агітація та пропаганда місцевого населення. Встановлення інформаційних банерів. Залучення засобів масової інформації

Дякую за увагу