Презентація "Герої серед нас: сучасні захисники України"

Герої серед нас: сучасні захисники України. Робота вчителя історіїСулимівської філії Яготинського ліцею № 1 Скуби Інни Петрівни. Київська область Яготинська МТГ 2024 рік  

Військові трагічні сторінки сучасної України розгорнулись навесні 2014 року сплеском сепаратизму і стартом антитерористичної операції на сході країни. А 24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на до та після. О п'ятій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ. Війна, що стала битвою за національне виживання, незалежність нашої держави, її територіальну цілісність , волю від російського ярма , пройшла відгуком по всьому світу. Більшість цивілізованих країн підтримали Україну та стали союзниками у боротьбі.

Сьогодні українці об'єднані як ніколи, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, учитель і учень. І сьогодні, підсумовуючи події цього страшного періоду в нашій історії, ми говоримо про силу і незламність українського народу. Не змогли залишатися осторонь жителі нашого села Сулимівка Яготинської територіальної громади Київської області. Ще з 2014 року з початком АТО, а згодом з початком повномаштабного вторгнення наші свідомі односельці захищають кордони України ціною власного життя і здоров’я.

Щодня Україна продовжує гнати зі своєї території російського окупанта, сплачуючи за кожну перемогу надвисоку ціну – життя. Небесне військо поповнив ще один Герой, наш земляк – Бурик Іван Іванович. Герой, воїн, відважний син своєї Батьківщини. Він був справжнім патріотом України та безстрашно боровся із російським окупантом. Бурик Іван Іванович, з позивним "Іванич", 06.09.1998 року народження. Коли розпочалась повномасштабна війна, відразу пішов на захист своєї Батьківщини добровольцем. Іван був військовослужбовець в/ч А4066, гранатометник 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, призваний на військову службу 24.02.2022 року. З 24.02.22р захищав рідне місто в Роті Охорони. Іван родом із села Сулимівка Київської області. Закінчив Сулимівську загальноосвітню школу.

Солдат Іван Бурик помер 10 грудня 2022 року у Дніпровському шпиталі. 3 грудня у бою біля селища Білогорівка на Луганщині боєць отримав важкі поранення. Тиждень лікарі боролися за його життя, однак воїн помер, так і не прийшовши до тями. Йому було 24 роки. Похований захисник у своєму рідному селі Сулимівка. Цього року випускника Сулимівської школи 2015-2016 р. вшановували в рідному закладі, на території школи односельці посадили дерево пам'яті - тую та встановили пам'ятний знак випускнику школи, Герою-Івану Бурику, який віддав своє життя, захищаючи Україну .

Вчитель історії нашої Сулимівської філії, завідувач , наставник - сьогодні захисник України, доброволець ! Кубар Олександр Борисович народився 23.06.1992 р. Навчався у Яготинській ЗОШ № 3. Закінчив історичний факультет Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Педагогічну діяльність розпочав у 2014 р. вчителем історії та правознавства Сулимівського НВК «ЗОШ І- ІІІ ст. – ДНЗ (ясла – садок). З 2019 р. і по 2022 р. був директором нашого навчального закладу , а з 2022 – заступником завідувача Сулимівської філії Яготинського ліцею № 1.

Вчитель своїм прикладом показав, як потрібно виховувати і розвивати в дитині цінність Батьківщини , рідного слова. Йому була не байдужа доля нашої країни. Ще далекого 2014 р., будучи студентом, він відстоював незалежність України на Майдані , брав участь у Революції Гідності. З початком повномаштабної війни, Олександр Борисович не залишився осторонь. Він добровільно виявив бажання захищати рідну землю. На запитання «Чому ви вирішили іти на війну ?», - він відповів: «А хто , як не я?». Нині наш вчитель боронить Україну в складі 63 окремої механізованої бригади на східному напрямку.

Всі працівники нашої філії, колеги , діти з вірою в серці, чекають на повернення Олександра Борисовича з перемогою до рідного закладу. Щиро плекають надію, що він повернеться живим і здоровим, як і всі наші земляки та захисники України. Хочу зазначити, що всі дії наших людей в тилу спрямовані на перемогу, залишають в серцях молодих людей віру у краще майбутнє України і нестримне бажання бути схожими на тих, хто сьогодні захищає суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Нещодавно , будучи у короткотривалій відпустці, Олександр Борисович відвідав наш рідний заклад. Провів бесіду з школярами, відповідав на їх запитання, показав боєві трофеї, а діти захоплено слухали вчителя.

Діти не одноразово писали листи, робили листівки та обереги , збирали і пакували різні гостинці та смаколики для наших захисників і в тому числі для Олександра Борисовича, за що він був дуже вдячний та розчулений !Вчитель, а нині захисник України, вручив символічні подарунки найстараннішим учням.

Поки у нашій країні триває війна, тривають бойові дії, найкращі сини України, ціною власного життя виборюють незалежність та свободу. Ця війна явила нам новітніх героїв України – героїв, які не вмирають попри людську смерть, героїв, які з поля бою ангелами линуть у небо... Герої не вмирають, адже вони разом з нами. Вони житимуть доти, доки ми про них пам'ятатимемо. Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали, що українська нація по-справжньому народилася лише тоді, коли в її обороні впала перша крапля рідної крові на родючу батьківську землю. Будьмо ж вдячними нашим захисникам і молімося за Перемогу України, за повернення усіх її синів живими і здоровими . Слава Україні ! Героям Слава!