Тестове завдання:1. Нестатеве покоління у плаунів: А) вічнозелена багаторічна рослина з довгим і повзучим стеблом Б) Заросток В) спора2. Особини статевого покоління у хвощів є: A) заростки; Б) спорангії; B) кореневище; Г) архегонії і антеридії.2. Органами гаметофіту хвощеподібних є: A) ризоїди; Б) спорангії; B) кореневище; Г) архегонії і антеридії.3. У життєвому циклі мохів переважає: А) спорофіт; Б) гаметофіт.4. Зазначте органи , яких не мають особини нестатевого покоління папоротей: А)корені; Б)листки; В) кореневища; Г) ризоїди 5. Спорангії у папоротей зібрані у : А) стробіли; Б)пороносні колоски; В) соруси; Г) вайї6. Гаметофіт щитника чоловічого: A) підземний; Б) надземний; B) має ризоїди; Г) фотосинтезуючий.
7. У хвощів у літніх пагонах відкладається: A) кристали кремнезему; Б) крейда; В) діатоміт.8. Із зиготи вищих спорових рослин розвивається: А) гаметофіт; Б) спорофіт.9. Укажіть спосіб розмноження хвоща польового: А) кореневищем; Б) вусами; В) цибулинами; Г) листками 10. Рослина, завдяки якій утворюється торф: А) орляк; Б) спірогіра; В) сфагнум; Г) зозулин льон.11. Ваї в папоротеподібних — це: А) листки; ; Б) спори; В) стебла; Г) заростки.12. Фотосинтез у хвоща польового відбувається у: A) листках; Б) стеблах; B) кореневищах; Г) спороносних колосках.
Загальна характеристика. Голонасінні — це дуже древня група вищих насінних рослин. Свого розквіту вони досягли близько 150 млн років тому. Тоді вони панували серед наземних рослин нашої планети. З сучасних голонасінних найбільш відомі хвойні. Хвойні рослини широко поширені на території нашої країни. До них відносяться ялина, сосна, ялиця, модрина, ялівець, кипарис та ін.
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИГолонасінні рослини — це наземні, зазвичай вічнозелені дерева і чагарники (іноді і ліани). У голонасінних рослин є органи — стебло, корінь і листя. Розмножуються і поширюються ці рослини насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок.
Анатомічна будова хвоїЛистки у більшості хвойних вузькі, голчасті — такі листки називають хвоя. Хвоя має щільну шкірку, покриту воскоподібною речовиною, тому рослини випаровують мало води і добре пристосовані до несприятливих умов. У деяких видів, наприклад у кипариса, листя — лускаті.
Розмноження голонасінних. Розмноження насінням — основна ознака, за якою голосім'яні відрізняються від рослин, що розмножуються спорами. На відміну від квіткових рослин голонасінні рослини не утворюють плід. Розглянемо розмноження голосім'яних на прикладі сосни. Навесні на її молодих гілках видно маленькі шишки двох видів: чоловічі — зеленувато-жовті, зібрані тісними групами біля основи молодих пагонів, і жіночі — червонуваті, сидять поодинці на їх вершинах.
Будова шишки. Кожна шишка складається з осі, та росташованих на ній лусок. На кожній лусці жіночих шишок розвиваються два насінних зачатка, в яких знаходяться жіночі гамети (яйцеклітини). На лусках чоловічих шишок розвиваються за два пилкових мішечка. У них дозріває пилок. Дозрілий пилок висипається і його підхоплює вітер, який може переносити його на великі відстані.
Процес запилення та запліднення. Якщо пилок потрапляє на жіночі шишки, відбувається запилення. Після цього луски жіночих шишок змикаються і склеюються смолою. Всередині жіночих шишок пилок проростає в пилкову трубку, в якій утворюються чоловічі гамети — спермії. У насінних зачатках закритих шишок відбувається запліднення. Із зиготи розвивається зародок, з усього сім'язачатка — насіння.
Дозрівання насіння. Шишки ростуть і дерев’яніють (спочатку вони зелені, потім стають коричневими). Коли насіння дозріває (через півтора року після запилення), луски шишки розкриваються і насіння висипається з неї. На насінні є плівчасте «крило», що дозволяє їм за допомогою вітру відлітати далеко від материнської рослини. У результаті статевого розмноження голонасінних утворюються насіння, що складаються із зародка, ендосперму і сім'яної шкірки. Зародок майбутньої рослини утворюється всередині насіння, що перебуває на поверхні луски жіночої шишки.
Сосна звичайна. Сосна світлолюбна і невибаглива. Вона має потужну кореневу систему із сильними бічними корінням і здатна вкорінюватися і рости на піщаних дюнах і схилах, на болотах і навіть на голих скелях. Листом сосни є хвоїнка. Хвоїнки розташовані по дві разом на коротеньких пагонах. Хвоя у дерева змінюється поступово. Хвоїнки живуть 2-3 роки, а потім опадають разом з коротким пагоном. За сприятливих умов сосни досягають 30-40 м у висоту і живуть до 350-400 років.
Ялина зелена. У ялини зеленої крона у вигляді конуса утворена гілками, які напрямлені угору або спадають. Кора у ялини червонувато-коричневого або сірого кольору. Хвоїнки темно-зелені, чотиригранні, розташовані поодиноко, на дереві зберігаються 5-7 років. Смерека має поверхневу кореневу систему, яка розташована у верхньому шарі грунту. Ялина звичайна є дуже тіневитривалою рослиною. Може довго рости у затінку інших дерев. Тривалість життя ялини звичайної становить 200-300 років. Вона може досягати до 40 м заввишки.
Значення в екосистемах• Утворюють ліси, а ліси - це легені нашої планети (близько 90% лісів земної кулі складаються або тільки з хвойних, або з хвойних і листяних дерев).• Викопні кордаїти відіграли важливу роль у формуванні кам'яного вугілля, зокрема в Сибіру.• Бурштин утворився зі смоли вимерлих хвойних.• Хвойні добре очищають повітря не тільки від бруду, але й від шкідливих мікроорганізмів (ялівці, сосни виділяють у повітря багато фітонцидів).• Індикатори забруднення повітря (сосна чахне від збільшення в повітрі заводського диму, жовкне хвоя - підвищена радіоактивність).• Гілки ялини чутливо реагують на вологість повітря (никнуть в суху та ясну погоду, розпрямляються в сиру погоду перед дощем).
ЗНАЧЕННЯ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ.• Деревина є паливом, сировиною для меблевої, целюлозно-паперової, лако-фарбної промисловості.• Із деревини одержують живицю, скипидар, смоли, бальзами, дубильні речовини, ацетон, гліцерин, ванілін, спирт, терпентин, целофан, пластмаси, штучний шовк, штучну шкіру тощо. • Деревину використовують у будівництві, суднобудуванні, для виготовлення шпал, свай, кріпильних матеріалів для шахт, дек для скрипок, роялей тощо. • На сваях із модрини побудовані всесвітньовідомі міста Венеція і Санкт-Петербург.• З ялиці бальзамічної в Північній Америці одержують канадський бальзам, який широко використовується в мікроскопії. • З хвої одержують каротин, вітамін С, екстракти для ванн тощо, а з насіння хвойних – олію. • Хвоєю, що дуже багата на вітаміни, підгодовують тварин.• У хвойних (соснових) лісах будують заклади для людей із захворюваннями дихальної системи.• Для озеленення використовують ялину звичайну, ялину голубу, тую, ялівці, різні види сосни, ялиці, кипариси, кедри.