Презентація "Гончарство"

Гончарство. Підготувала Басалко Ілона

Гончарство — обробка глини та виготовлення різноманітного кухонного посуду,цегли, кахлів та іншої кераміки.

Основні типи : глиняний посуд порцеляна кам'янка.

Процес виготовлення кераміки передбачає три стадії:підготовчу (відбувається відбір вихідної сировини, її видобуток, обробка та складання формувальної маси);творчу (здійснюється виготовлення посудини певної форми, декорування);закріплювальну: сушіння, випал при температурі до 1000 °C (посудині додають міцність, усувають її вологопроникність).

Технологія виготовлення. Гончарні вироби мають відносно високу пористість і виготовляються із легкоплавких глин (80—100 %) без використання інших компонентів (плавні не використовуються), окрім невеликих добавок піску (0—20 %). Гончарні вироби формують методом пластичного формування. Побутові та декоративні вироби із гончарної кераміки пористі, дрібнозернисті, з натуральним кольором глини, часто неглазуровані. Готові вироби інколи покривають ангобами і поливою.

Декоративний візерунок Декоративний візерунок наносять або до випалювання або після нього. Для забезпечення непроникності, на поверхню виробу наносять глазур або димлять. Найпростішу глазур готують з окису свинцю і кварцового піску. Оскільки контакт харчових продуктів з солями свинцю повинен бути виключений, нині санітарний нагляд забороняє використовувати цю глазур при виготовленні предметів домашнього побуту.

Гончарство — це виготовлення найдавнішого штучного матеріалу, відомого людському суспільству. Йому передувало утворення посудин зі шкіри та лози. Близько 18 тисяч років тому людство опанувало обпалення посудин. З історії гончарства

Гончарство виникло в епоху неоліту. З часів енеоліту гончарні вироби починають оздоблювати орнаментом, який наносили глиняними кольоровими фарбами.

Гончарство існувало там, де були придатні для цього глини. Добуту глину очищали від механічних домішок, потім місили, виготовляли з неї вироби, підсушували їх і випалювали. Спочатку вироби ліпили вручну і випалювали на відкритих вогнищах або у звичайних печах.

Гончарні вироби трипільської культури визначалися вишуканістю форм та цікавою оздобленістю. На ручному гончарному крузі, що з'явився тут у II ст. н.е. з використанням спеціальної обпалювальної печі — горна — виготовлялася основна маса керамічного посуду в Київській Русі, де гончарне ремесло досягло високого рівня. У XIV—XV ст. на Україні почали застосовувати досконаліший ножний круг.

Горно-споруда для обпалювання керамічних виробів з метою їх зміцнення. Гончарний круг- основне знаряддя для виготовлення гончарних виробів.

Сучасне українське гончарство. Нині основні центри гончарства — Опішня, Хомутець, Бубнівка, Дибинці, Ічня, Косів, Гавареччина. У сучасному світі гончарні вироби майже повністю замінила набагато дешевша фабрична керамічна, скляна, пластмасова продукція. Гончарні вироби у XXI сторіччі цінують як автентичні народні вироби, колекціонують як сувеніри або витвори мистецтва.

Сучасне гончарство

Дякую за увагу!