Презентація " Готичне мистецтво.”

Мистецтво 8 клас. Тема: Готичне мистецтво. Підготувала вчитель мистецтва Руссу Є. Г.

Назвіть за якими ознаками можна відрізнити готичний стиль?Актуалізація

• символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;• культове призначення мистецтва;• релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами);• інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності;• каркасна система побудови соборів, розкішний декор споруд, скульптурне оздоблення;• величні та витопчепі інтер’єри, шкурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрілчаті склепіння, кольорові вітражі у вигляді стрілчатих арок. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ

Що ви знаєте про цегляну готику?

Готична архітектура зазвичай використовувала тесане каміння (пісковик, мармур). Але в місцинах з дефіцитом чи відсутністю природних покладів каменю використовували цеглу. Перш за все це характерно для готичних споруд північних князівств Німеччини та Польщі. Цеглу використовували не тільки для побудови невеликих житлових будинків, а й для величних готичних соборів. Використання цегли зумовило особливості подібної готики, бо уніфікована цегла значно обмежувала створення готичних візерунків, зроблених з тесаного каменю. Будівники вийшли з обмежень створенням і використанням Фігурної цегли (лекальна цегла), яка надала можливість створювати справжнє готичне плетиво. Цегляна готика

Чому Реймський собор був символом королівської влади?

Це місце, в якому були офіційно короновані численні французькі монархи. Собор уславлює королівську владу. На фасаді виконана «Галерея королів», що складається з п'ятдесяти шести скульптур висотою чотири з половиною метри. В центрі галереї розташована статуя  Хлодвіга обабіч якого стоять його дружина  свята Клотільда та Святий Ремі. Реймський собор

Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво періоду готики було тісно пов’язане з архітектурою. У мистецьких творах, як і раніше, чільне місце посідали релігійні сюжети, однак уже простежувався інтерес до світського життя, думок і настроїв звичайної людини. Саме на XIII—XV ст. припадає найвищий розквіт середньовічної літератури (лицарських романів і поезії), театру та музики.

ВІТРАЖУ готичному мистецтві місце фресок зайняв інший вид художньої творчості — вітраж.

Вітражі виконували в храмах певні функції. По-перше, завдяки світлу, яке проникало через розфарбовані вікна в собор, у різний час певним кольором висвітлювалася та чи інша частина вівтаря. Це надавало інтер’єру культової споруди величності та сакраментальності. По-друге, оскільки скло не лише розфарбовували, а й декорували золотом і сріблом, то в сонячну погоду завдяки цим інкрустованим частинкам внутрішнє оздоблення храму сяяло й викликало у парафіян відчуття урочистості, піднесеності. Вітраж — сюжетна або арнаментальна композиція, виконана зі шматочків прозорого кольорового скла, скріплених свинцевим обрамленням.

релігійні сцени; історичні події; трудові процеси селян і ремісників; літературні мотиви. Теми вітражних композицій

Популярність вітражів зросла від ХІІ століття завдяки розвитку сакральної архітектури й будівництву гігантських храмів. У той період вітражі виготовляли зі скелець інтенсивних барв, насамперед синьої й червоної. Пізніше, завдяки впровадженню нових технологій (кольорових прозорих емалей), вітражне мистецтво додало до своїх принад багатство кольорів і переваги живопису.Із кольорів переважали червоний, синій, жовтий, коричневий.

Вітраж «Богоматір з Ісусом». Собор у Шартрі. ХII-ХІII ст. Франція

Характерні риси: 1.витонченість і багатофігурність зображень, 2.наявність орнаментів, елементів пейзажу та натюрморту. Готичний живопис 

Готичне мистецтво постійно зверталося до образу Богоматері — заступниці за людей перед Богом. Культ Богоматері склався практично водночас із характерним для Середньовіччя поклонінням прекрасній дамі. Обидва культи нерідко переплітались, і Діва Марія поставала в образі чарівної жінки. Готичний живопис 

У добу готики зминівся образ Христа: художники зображували Бога у скорботі й стражданнях за гріхи людства.

Типовою для ХІV ст. стала Кельнська школа живопису. Її майстри виконували станкові композиції на теми з життя Діви Марії та Христа. Ці образи й досі зачаровують ліризмом, щирістю, людяністю.

Ґ. да Сієну, С. Мартіні, Чімабуе, Ґ. ді Ґраціано та інших. Відомі художники епохи готики в Італії Розгляньте ілюстрації та дайте відповіді на запитання.Ґ. ді Ґраціано. «Звільнення св. Петра із в’язниці». Бл. 1270 р.Ґ. да Сієна. «Розп’яття». 1275-1280 рр.

Гвідо да Сієна

Чімабуе

Гвідо ді Граціано

Сімоне Мартіні

КНИЖКОВА МІНІАТЮРАВеличезне значення в культурному просторі готики займає книга. Розквіт книжкової мініатюри відноситься до XIII-XIV ст. Книги пишуть не тільки в монастирських скрипторіях, але і в міських. Найчастіше книги носять світський характер: романи, хроніки, байки, притчі, трактати про полювання. У книжковій мініатюрі отримують розвиток реалістичні спостереження.

Це зроблені від руки малюнки, кольорові ілюстрації гуашшю, клейовими або акварельними фарбами в рукописних книгах, а також художньо-декоративні елементи цих книг – ініціальні літери, заставки, кінцівки. Що ж означає це поняття – «книжкова мініатюра»?

Франція була одним із найбільших рукописних центрів того часу, де ілюструвалися не тільки релігійні, а й наукові праці (Платона, Арістотеля). У мистецтві Англії мініатюра також посідала важливе місце. Художники ілюстрували численні наукові трактати, легенди про короля Артура та його лицарів. Мініатюри доповнювали моралізаторські оповідання про життя тварин (бестіарії). КНИЖКОВА МІНІАТЮРАІлюстрація з «Абердинського бестіарію» XII ст.

Розкішний часослов герцога Беррійського

Французька книжкова мініатюра 13 століття

Кодекс Ротундус — мініатюрний Бревіарій XVI століття. Шедевр датується 1480 роком. Це часослов, написаний латиною та французькою. Книжка нестандартної округлої форми, її діаметр усього 9 см, а довжина корінця — 3 см. На 266 сторінках невідомий автор зобразив 30 унікальних заголовних літер. Дивовижні книги Середньовіччя: 6 нестандартних старовинних примірників

Поясна книга (1589 р.). Книжка називалася так, оскільки її носили на поясі: шматочок шкіри слугував продовженням книги і затикався за ремінь або пояс. Причому книга висіла сторчма, тому читати її можна було, не знімаючи пояса. Такі книги стали популярними у ХV‑XVI ст. у Німеччині та Нідерландах. Поясна книга

Двостороння книга «дозадо» Двостороння книга XVI‑XVII ст. Такі двосторонні книги використовувалися у XVI‑XVII століттях. Їхню незвичайну оправу називали «dos-a-dos» («дозадо»). Такий спосіб часто використовувався при створенні Старого і Нового Завіту. Двостороння книга «дозадо»

Книга, яку можна читати шістьма різними способами Ця книга складнішої форми, аніж попередня. Її можна читати шістьма різними способами: іншими словами, у ній містяться 6 різних книг. Цей геніальний екземпляр, створений у Німеччині в XVI столітті, вміщує релігійні тексти минулого, зокрема «Малий катехизм» Мартіна Лютера. Книга, яку можна читати шістьма різними способами

Книга на «ніжці»

Середньовічний пісенник «Chansonnier de Jean de Montchenu», 1475 рік. В епоху Відродження набули популярності книжечки у формі серця. Часто вони були не релігійного, а розважального змісту — мова про пісенники у формі сердечок. Пісенник у формі серця

Музика готичного стилю була переважно духовною. Популярними стали духовні гімни, згодом — культова та світська музика. Провідним жанром духовної музики був – григоріанський хорал. У ті часи хорали співали в супроводі органа. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Григоріанський хорал – це традиційний спів католицької церкви, який вперше ввів папа Григорій І Великий (590-604 рр.). Виконується виключно чоловіками. https://www.youtube.com/watch?v=Ismdhz0 RJOE

Світську музику популяризували трубадури — провансальські поети-співаки XI—XIII ст., які звеличували кохання до чарівної дами, земні радощі, героїку хрестових походів. Творчість трубадурів характеризувалася різноманітністю тематики і жанрів. МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВОПісля спорудження собору Паризької Богоматері у його стінах розмістилася співоча школа. Тут співаків навчали мистецтву вокальної поліфонії: під час виконання музичного твору кілька голосів поєднувалися і зливалися разом у мереживну, складну мелодію. Згодом поліфонія поширилася й на інші види музичного мистецтва. Трубадури. Мініатюри XIII-XIV ст.

Характерними рисами готичного інтер’єру є вишуканість форм і декору, вдале поєднання матеріалів, кольорів та стильова єдність в оформленні внутрішнього простору будівлі. З-поміж кольорів переважали червоний, жовтий, синій, коричневий; поширеними були золотавий, сріблястий.Інтер’єр 

До традиційного одягу готичної епохи належав плащ, пошитий із сукняної тканини та підбитий матерією іншого кольору або хутром. Жінки носили туго зашнуровані сукні з довгими шлейфами, жакети й безрукавки, оторочені пухнастим хутром, шовкові рукавички, широкі пояси з дорогоцінними пряжками. Чоловіки одягали вузькі штани, короткі куртки, черевики із загостреними носами. У моді пізньої готики особливо популярним був чорний оксамит. Серед головних уборів переважали капелюхи, берети, чепчики і високі шапки, виготовлені з повсті, матерії або соломи. Поширеним був головний убір у вигляді тюрбана з вільно спадаючими кінцями. ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ У МОДІ

Серед головних уборів переважали капелюхи, берети, чепчики і високі шапки, виготовлені з повсті, матерії або соломи. Поширеним був головний убір у вигляді тюрбана з вільно спадаючими кінцями.

Зародився релігійний, або церковний театр. Спершу під час служби у храмах розігрувалися найбільш драматичні епізоди зі Святого Письма (літургічна драма). У XIII ст. їх винесли на паперть, а згодом — і на міські площі (майданний театр). Театральне мистецтво

Наймасовішим видом театрального дійства в цей час була містерія, яка виникла у другій половині XIII ст. За своїм релігійним змістом вона тісно пов’язана з церковним театром, але спектаклі ставили прості містяни, а не духовенство. Містеріальна драматургія мала три цикли: «старозавітний», «новозавітний» і «апостольський», сюжети п’єс якого були запозичені із «Житій святих». Постановники містерій прагнули правдоподібності та яскравих ефектів. Якщо, наприклад, показували сцену всесвітнього потопу, площу заливали водою.

У XV—XVI ст. популярними були також повчальні вистави — мораліте, в яких персонажами виступали алегоричні фігури: скупість із мішком золота; самолюбство, що постійно дивиться у дзеркало; любов, що тримає у руках серце.

Найбільш демократичним жанром середньовічного театру був фарс. Актори та виконавці фарсів відтворювали реальні картини побуту того часу. Вистави були насичені гострою сатирою, життєрадісним народним гумором. Фарс значною мірою вплинув на подальший розвиток театру Західної Європи.

Які функції у готичних храмах виконували вітражі?Що ви дізналися про готичну книжкову мініатюру?Які риси були притаманні готичній моді?Охарактеризуйте театральне та музичне мистецтво готики. Д/з Знайдіть у мережі Інтернет ілюстрації із зображенням меблів та дизайну кімнат у готичному стилі. Створіть начерк фрагмента інтер’єру сучасної вітальні у стилі готики. Зверніть особливу увагу на кольори та стильову єдність елементів дизайну. Техніка виконання — кольорові олівці. Рефлексія