by Павло Довгалюк

Вступ: Громадівський рух як етап українського національного відродження

Громадівський рух — це суспільно-культурний і національний рух української інтелігенції, спрямований на розвиток освіти, науки, культури та утвердження української національної ідентичності. Він став одним із ключових етапів формування модерної української нації в умовах колоніальної політики Російської імперії.

Передумови виникнення:

1.                Ліквідація кріпацтва та соціально-економічні зміни.

2.                Поширення європейських ідей національного відродження.

3.                Посилення національної самосвідомості українців.

4.                Обмежувальна політика Російської імперії щодо української мови та культури.

ПЕРІОД І: ДО ВАЛУЄВСЬКОГО

ЦИРКУЛЯРУ (1863)

Хлопомани – передтеча громадівців

Хто такі хлопомани?

Хлопомани (від слова "хлоп" – селянин) – група польської молоді Київського університету, яка відмовилася від польської шляхетської культури та перейшла на бік українського селянства. Вони закликали шляхту "повернутися" до народу, вивчати українську мову та підтримувати селянство.

Відомі представники:

Володимир Антонович – один із найактивніших хлопоманів, згодом очолив Київську громаду. Тадей Рильський – батько відомого поета Максима Рильського, також підтримував ідеї хлопоманів.

Київська громада та поширення громадівського руху

Журнал "Основа"

Видавництво (1861-1862)

"Основа" (1861–1862) – перший український щомісячний громадсько-політичний і літературний журнал, що виходив у Петербурзі. Видавався громадівцями, які прагнули популяризувати українську культуру, історію та мову.

Засновники:

Василь Білозерський – редактор журналу, активний громадівець.

Пантелеймон Куліш – письменник, історик, видавець "Основи".

Микола Костомаров – історик, автор статей про український народ і його національне відродження.

Тарас Шевченко – публікував у журналі свої поезії.

Популяризував ідеї українського національного руху. Став платформою для дискусій про майбутнє України. Довів необхідність української освіти та науки.

Біографія

Народився у польській шляхетській родині, але став українцем за власним вибором.

Один із засновників громадівського руху та його ідеолог. Історик, археолог, етнограф, викладач Київського університету.

Ідеї

Виступав за мирну культурну працю замість політичної боротьби.

Закликав до поширення освіти серед селянства. Вважав, що Україна має розвиватися поступово, без революцій.

Валуєвський циркуляр (1863) – перша заборона української мови

                                                                                                                                                                                                                                                                                  Заборона друку                                                                                                                                                                          Основний аргумент

українських книг

"української мови не існує".

Окрім художньої літератури.

                                                                                                                                                                                                                                                         Утиски українських громад

"Приверженцымалороссийскойнародностиобратилисвоивидына массунепросвещенную, итеизних, которыестремятсяк осуществлениюсвоихполитическихзамыслов, принялись, под предлогомраспространенияграмотностиипросвещения, заиздание книгдляпервоначальногочтения, букварей, грамматик, географийи т. п."

ПЕРІОД II:

ДО ЕМСЬКОГО УКАЗУ (1876) Стара Громада

Таємна організація українських діячів у Києві, що продовжувала традиції громадівського руху після Валуєвського циркуляру (1863). Створена на основі Київської громади у 1860-х рр. Очолював Володимир Антонович.

Основна діяльність:

Збереження таємних зв’язків між громадами в інших містах. Освітня та наукова діяльність: підтримка друку українських книжок, дослідження історії та етнографії. Захист української мови та культури в умовах імперських заборон. Фінансування талановитої молоді для здобуття освіти.

Київська «стара» громада разом зі студентською, 1874 р.

Остап Вересай з дружиною Пріською. Київ, кінець вересня 1873 р.

Діяльність Південно-Західного відділу

Російського географічного товариства

(1873-1876)

Що це було?

                                                                                                                                                                                                                13 лютого 1873 р. в Києві відбулося урочисте відкриття Південно-                                                    

Західного відділу імператорського Російського географічного товариства. Головою відділу було обрано Г. Галагана, управителем Основні діячі: справ – П. Чубинського. Друкований орган: «Записки Юго- Володимир Антонович Западного отдела». Офіційна наукова організація, що вивчала Павло Житецький етнографію, історію, мову та культуру Пвденно-західної частини Федір Вовк Російської імперії . Фактично стала легальним прикриттям для діяльності громадівців.

                                                                                                                                                                                                        Діяльність:                                                                                                                         Ліквідація:

Дослідження українського фольклору,             У 1876 р. закритий після ухвалення Емського етнографії, історії. указу.

                                                                                                                                                                                                            Організація перепису населення, що підтвердив              Діячі зазнали репресій, частина емігрувала.

значну кількість україномовногонаселення. Популяризація ідеї окремішності українського народу.

ПавлоЧубинський – керуючий справами та секретар товариства.

Михайло Драгоманов

Хто він?

Видатний український історик, публіцист, філософ та громадсько-політичний діяч. Був активним членом Київської громади та одним із лідерів громадівського руху.

Після Емського указу 1876 року вимушено емігрував до Женеви, де продовжив ідейну боротьбу. Погляди

Відстоював ідею федералізації Російської імперії та надання Україні автономії. Наголошував на важливості європейських демократичних цінностей та соціальної справедливості. Виступав за секуляризацію освіти та суспільного життя. Вважав, що український рух має бути не лише національним, а й соціальним, спрямованим на захист прав селян і робітників.

Драгоманов і Стара Громада

Підтримував контакти з членами Старої Громади після еміграції. Допомагав фінансувати видання українських книжок та газет. Його праці, зокрема «Громада» (женевський журнал), поширювалися серед української інтелігенції. Його ідеї вплинули на формування українського соціалізму. Драгоманов став ідейним натхненником Братства тарасівців (1890-ті рр.), яке перейняло його ідеї боротьби за права українців.

Емський указ (1876) – нова хвиля заборон

Основні положення:

1.             Друк українською мовою книг, підручників, релігійної та освітньої літератури.

2.             Ввезення в межі Російської імперії будь-яких українськомовних видань, надрукованих за кордоном.

3.             Використання української мови в театрах, концертах, публічних виступах.

4.             Переклад українською мовою іноземних книг та п'єс для вистав.

5.             Викладання українською мовою в школах та університетах.

6.             Друк українською мовою нот для пісень.

7.             Функціонування українських культурних товариств та друкарень.

8.             Будь-яку діяльність, пов’язану з розвитком української мови та культури в публічному просторі.

ПЕРІОД III: РАДИКАЛІЗАЦІЯ (1890-ті рр.) Братство тарасівців (1891)

                створена в Харкові 1891 р. Перша                  Іван Липа                  незалежності України.

таємна політична організація Микола Міхновський Виступали за політичну боротьбу. української молоді.

Микола Міхновський — перший ідеолог українського націоналізму