Презентація "Характеристика пріонів"

1. Яку будову мають віруси? 2. Які є шляхи зараження вірусом імунодефіциту людини? 3. Чи можна заразитися через користування спільним посудом, одягом, предметами гігієни? 4. Чи може комар заразити нас ВІЛ ?

Стенлі Бен Прузинер американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1997 року за видатне відкриття пріонового джерела інфекції і за пояснення основних принципів його дії.

Завдання уроку: 1.Життєвий  цикл  пріонів. 2.Властивості  пріонів. 3.Шляхи  передачі  пріонів. 4. Роль  пріонів  у  життєдіяльності  людини   й  тварин. 5. Пріонні захворювання.

Пріони (від англ. proteinaceous infectious particles – білкові заразні частинки) – особливий клас інфекційних агентів, чисто білкових, які не містять нуклеїнової кислоти, викликають важкі захворювання центральної нервової системи у людини і ряду вищих тварин.

Життєвий цикл пріонів має свої особливості. За нормальних умов пріони – це нешкідливі клітинні білки, проте вони мають здатність перетворюватися на стійкі структури, які спричиняють деякі смертельні захворювання головного мозку в людей та тварин.

Властивості пріонів: пріони відрізняються за амінокислотним складом від білків,  характерних для даного виду; не містять жодної нуклеїнової кислоти; схильні до агрегації; виникають не лише в результаті зараження (відомі спорадичні та спадкові форми губкоподібних енцефалопатій); ідентичність ліній пріонів, виділених від хворих з новим варіантом хвороби. стійкі до різних фізико-хімічних факторів.

Сіалова кислота За фізико-хімічними характеристиками - це сіалопротеїн.

Зміна укладки поліпептидного ланцюга під час перетворення нормального білка (а) на пріон (b)

Ланцюгова реакція Нормальний пріон PrPС Патогенний пріон PrPSc

Причини виникнення пріонів: Помилки в біосинтезі білків Помилки в укладанні білка Мутації в генах, які кодують пріонні білки Помилки трансляції Помилки протеолізу

Шляхи передачі пріонів у природі: • аліментарна передача; • гемоконтактна передача; • аерозольна передача; • через плаценту; • при парентеральному введенні гормонів, виготовлених з органів інфікованих тварин (пітуітрин) чи людей (гонадотропін).

Небезпека для людини Багато фахівців вважають, що мається на увазі високий ступінь небезпеки «повільних» інфекцій для людини. Джерелом поширення можуть бути стоматологічні процедури, пов'язані з попаданням пріонів в кров'яне русло. Під підозру потрапив також лецитин тваринного походження, який, в основному замінили на рослинний (соєвий) лецитином.

Деякі хвороби людини, що спричинені пріонами: хвороба Куру; хвороба Кройтцфельдта-Якоба; фатальне сімейне безсоння; синдром Герстманна - Штройслера - Шейнкера.

Хвороба Куру

Хвороба Кройтцфельдта-Якоба

Фатальне сімейне безсоння

Хвороби тварин, спричинені пріонами Скрейпі овець і кіз Сказ корів (губкоподібна енцефалопатія) Захворювання головного мозку курей, кішок, оленів та ін.

Пріони дуже стійкі до звичайних методів дезинфекції. Іонізуюче, ультрафіолетове або мікрохвильове випромінювання на них практично не діє. Дезинфекційні засоби, що зазвичай використовуються в медичній практиці, діють на них лише в дуже обмеженій формі. Надійно їх ліквідовують дезінфікуючі реактиви - сильні окисники, що мають руйнівну дію на протеїни.

Виберіть правильне  твердження:  1, Пріон не може бути переданий у спадок.  2. Пріони відрізняються за амінокислотним складом від білків, характерних для даного виду.  3. Пріони стійкі до впливу високих температур.  4. Пріони не можуть виникати в результаті мутацій. 5. Пріони — це інфекційні агенти, що складаються з білків і не  містять нуклеїнових кислот. 6. Пріон перетворює нормальний білок на пріон. 

7. Пріони можуть потрапляти в організм разом з їжею. 8. Уражена частина мозку має характерну губчастість. 9. До перетворення на пріон білки виконували різноманітні біохімічні й фізіологічні функції.  10. Пріони розщеплюються за допомогою травних ферментів.  11. Пріонні білки існують у двох конформаціях — нормальній  і патогенній (пріоновій).