Презентація "Хліб - усьому голова"

Дудник Ольга. Хлiб-усьому голова

Дудник Ольга«Хліб — усьому голова» — кажуть у народі. Здавна вважали хліб основою життя, символом добробуту й багатства. Хліб цінували та вважаючи величезною святинею.

Хліб – це не просто їжа, це частина української ідентичності, яка здавна оспівується в народних піснях, казках та поезії. Вірші про хліб – це не просто літературні твори, це свідчення глибокої поваги українського народу до цієї священної їжі. Дудник Ольга

Вірші, казки та оповідання про хліб нагадують про цінність праці хліборобів, про важливість бережливого ставлення до хліба та про те, що він завжди має бути на столі. Дудник Ольга

Дудник Ольга. Був зерном він у землі,Став із сіллю на столі. З ним їсти ми сідаємо,І гостей стрічаємо. (хліб)Загадки

Був зерном він у землі,Став із сіллю на столі. З ним їсти ми сідаємо,І гостей стрічаємо. (хліб)Дудник Ольга. Загадки

Дудник Ольга. Хоч не солодкий,Та дуже смачний,Хоч сам маленький,Проте дорогий. Сядемо обідати –Він на столі. Люблять йогоІ дорослі, й малі. (Хліб).

Дудник Ольга. Хоч не солодкий,Та дуже смачний,Хоч сам маленький,Проте дорогий. Сядемо обідати –Він на столі. Люблять йогоІ дорослі, й малі. (Хліб).

Зерно. У землі сховалось,Щоб зимою спати,Піднялось весною. З теплої ріллі. Влітку з нього виріс. Колосок вусатий,Щоб пишалась осінь. Хлібом на столі. (Вадим Крищенко)Дудник Ольга

Колосок. Тільки вийду на поля,Шу-шу-шу… – шумить здаля. То вусатий колосок. Подає свій голосок. А у тому колоску. Ще зернятко у пушку. Колосочку, дозрівай,Зерно туго наливай. (Тамара Коломієць)Дудник Ольга

Пахне хліб. Пахне хліб,Як тепло пахне хліб!Любов’ю трударів,І радістю земною,І сонцем, що всміхалося весною,І щастям наших неповторних діб. Духмяно пахне хліб. (Платон Воронько)Дудник Ольга

Без хліба нема обіду. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. Хліб житній — батько рідний, гречана каша — мати наша. Оце тобі хліб і ніж: бери та ріж. Без солі не смачно, а без хліба не ситно. Дудник Ольга. Прислів’я та приказки

Дудник Ольга. Де хліб та вода, там нема голода. Паляниця — хлібові сестриця.Є хліб, буде і пісня. Хліб — годувальник, святиня людська. Щоб хліб мати, треба добре працювати. Прислів’я та приказки

Дудник Ольга. Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати й говорити:– Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..– У нас і калачів досить! – каже пан. Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Тут же діти почали краяти ножем та їсти. З'їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб, і не було більше голоду. Одного разу з високої гори відірвалося золото. Покотилося золото й зупинилося перед хатою бідняка. Стукав у двері й просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивився й каже:– У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба…Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. Вийшов пан і радо прийняв його... З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина множитися, а слуга що не робив – усе було погано. Не стало в пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хлібини панові, половину залишив собі. З окрайця у бідняка виросла нова хлібина. З окрайця у пана хлібина не виросла…Хліб і золото (українська народна казка)