Презентація «Хвощеподіні» 6 клас

§44 Хвощеподібні

Хвощеподібні виникли майже одночасно з плаунами близько 400 млн років тому. Вимерлі рослини були переважно деревами до ЗО м заввишки.

Сучасні хвощеподібні — винятково трав'янисті рослини. У світовій флорі їх відомо близько ЗО видів, із яких в Україні зростає лише 9.

Усі види хвощів вологолюбні. їх можна знайти на луках, болотах, берегах водойм, у лісах та на полях. Навіть назви різних видів хвощів пов'язані із середовищем їх існування (хвощ болотяний, хвощ польовий, хвощ лісовий тощо).

Весняні пагони. Рано навесні з'являються рожево-бурі весняні пагони хвоща. Вони не можуть фотосинтезувати, а живляться поживними речовинами, накопиченими в кореневищі. На кінці цього пагона формується спороносний колосок. Особливості будови.

Літні пагони Розсипавши спори, весняний пагін засихає, а від кореневища відростає зелений літній пагін, який, фотосинтезуючи, відновлює запас поживних речовин. Літній пагін неродючий, стебла його жорсткуваті, у них міститься кремнезем.

У вузлах знаходиться твірна тканина, за рахунок якої подовжуються міжвузля. Хвощі ростуть і верхівкою. На відміну від плаунів, пагін хвоща почленований на вузли та міжвузля. Особливості будови.

Листки мають вигляд зубчиків, які зрослися навколо вузла. Листочки-зубчики майже не фотосинтезують. Цю функцію виконує стебло, воно зелене, тому що клітини містять хлорофіл. Часто в народі цю рослину називають «польовою сосонкою».. Хвощ польовий

Хвощ польовий, як і більшість інших хвощів, має однорічні пагони. На зиму в ґрунті залишаються підземні пагони (кореневища з бульбочками) із запасом поживних речовин. Навесні утворюються спеціалізовані безхлорофільні пагони, які влітку відмирають і замість них з'являються зелені фотосинтезуючі. Особливості будови. Безхлоофільний пагін. Фотосинтезуючий пагін.

Особливості розмноження Рано навесчні зявляються безхлоофільні коричневі пагони На їх верхівках розвивається спороносні колоски із спорангіями. У них достигають спори, які мають специфічні вирости - елатери (від грец. "елатор" - "погонич"). За допомогою елатер спори зчіплюються в клубочки і поширюються вітром.

Із спор за сприятливих умов розвивається статеве покоління, представлене окремо чоловічими й жіночими заростками.

Заростки мають вигляд дрібних пластинок, які ростуть на поверхні добре зволожених грунтів Жіночі заростки мають органи розмноження архегонії в яких фрмуються яйцеклітини Чоловічі заростки мають органи розмноження антеридії в яких фрмуються сперматозоони. Запліднення відбувається за участю води

Із зиготи (заплідненої яйцеклітини) розвиваються рослини нестатевого покоління ― спорофіт Першим з'являється зелений літній пагін, який фотосинтезує і накопичує в кореневищі поживні речовини. Чоловічі заростки після запліднення відмирають. Розвиток заростків відбувається протягом 1-1,5 міс.

Це цікаво. Свою російську назву хвощі одержали за подібність із хвостом коня. Еквізетум (хвощ) у перекладі означає «кінський хвіст». Незважаючи на це, взаємини хвощів з конями «недружні». Якщо сіно містить хвощ, це може викликати в коня параліч задніх ніг - «шатун». Необхідно відразу ж припинити вигодовувати таким сіном коней. У той же час кабани й олені восени й узимку охоче поїдають хвощі, а для кіз і корів хвощ польовий вважається молокогонним кормом. Люди іноді використовують у їжу підземні бульби хвощів («земляні горішки», «земляні шишки»).

Весняні пагони позбавлені хлорофілу. На верхівках пагонів утворюються спороносні колоски. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені ― літніУ зелених стеблах хвоща відбувається фотосинтез. Розкажіть про пагони хвоща123

Що відображено на малюнках?1безхлорофільний пагін2345спороносний колосок споризаростокоргани розмноження67зиготафотосинтезуючий пагін

Особливою ознакою спорових рослин є залежність процесу запліднення від води. Вона є середовищем, по якому рухомі, сперматозоїди з джгутиками потрапляють до архегоніїв. Залежність процесу запліднення від води приводить до того, що поширення спорових рослин у цілому обмежене. Їх розселення здійснюється за допомогою спор. Але спори дрібні, містять мало поживних речовин, мають незначну життєздатність. Для проростання і подальшого розвитку рослин необхідний збіг багатьох сприятливих умов. Ріст гаметофіта і спорофіта повільний. Тому сучасні спорові рослини складають невеликий відсоток у загальній рослинній масі Землі.

Джерела І. Ю. Костіков та інші Біологія: Підручник для 6-го класу загально освіт. навч. закл. — К.: Видавничий дім “Освіта”, 2014. Біологія: Практичний довідник. 2-ге вид. зі змінами. — Харків: ФОП Співак В. Л., 2010. Волкова Т.І. Біологія: Схеми і таблиці. ― Харків. ФОП Співак В. Л. 2010. Анатомия и морфология растений Учеб. пособие для студентов биол. спец. пединтов М., «Просвещение», 1978. Рейн П. Шверт Р. Айхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. Т.1 Пер. С англ..— М.: Мир,1990.