Презентація допоможе провести урок на тему «Загальна характеристика голонасінних». Поширення. Особливості будови сосни звичайної. |
Загальна характеристика голонасінних рослин У світовій флорі їх усього понад 700 видів. Як сучасні, так і вимерлі види голонасінних - переважно дерева та кущі. Трав'янистих форм немає.16.11.2014 Ці рослини поширені на земній кулі й наявні майже в усіх кліматичних зонах. Немає голонасінних лише в Антарктиді. Голонасінні становлять близько 90 % лісів на планеті.
поширення. Перші насінні рослини виникли ще у час панування деревоподібних спорових рослин. Вважають, що попередниками насінних рослин були насінні папороті, у яких на листках утворились насінні зачатки. Деякий час насінні та вищі спорові рослини успішно співіснували. Поступово клімат Землі ставав сухішим і набув характеру сезонності. Це викликало загибель великої кількості спорових рослин, тому що їх розвиток залежав від наявності вологи. За своїм зовнішнім виглядом перші насінні рослини нагадували папороті. їх листки розміщувалися розеткою на верхівках стовбурів. Там же, на верхівках, знаходилися насінні зачатки.
У корі та деревині хвойних багато канальців, які називаються смоляними ходами. Вони заповнені густою рідиною ― живицею. При ушкодженні стовбура на його поверхні швидко з'являються краплі клейкої живиці, яка затягує рану. Смоляні ходи Наявність смол робить деревину хвойних стійкою до вологи
Сосна є однодомною рослиною. На верхівках гілок однієї рослини утворюються чоловічі і жіночі шишки. Молоді жіночі шишки червонуватого кольору, розташовані на верхівках пагонів, і всі їхні луски щільно прилягають одна до одної Сіро-жовті чоловічі шишки утворюються при основі молодих видовжених пагонів
Запилення це перенесення пилку вітром на жіночу шишку. Під час запилення луски жіночої шишики широко розходяться і насінні зачатки виділяють краплину клейкої рідини, яка утримує пилкове зерно. Після запилення луски шишики стуляються, шишика закривається, а пикове зерно проростає пилковою трубкою
Під час росту пилкової трубки по ній до насінного зачатка рухаються два спермії. Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною, утворюючи зиготу, а другий спермій гине. Вподальшому із зиготи формується зародок насіннини. Яйцекл. Дозріває насіння сосни наприкінці наступного (другого від часу запилення) літа. Жіноча шишка розростається зеленіє, а потім буріє. Пилкове зерно
За кількістю мутовок гілок навколо стовбура молодої сосни можна підрахувати її вік. Як це зробити? Чому вік старої сосни визначити таким способом надто складно, чи, навіть, неможливо? Перше кільце гілок у сосни виникає на третьому році життя, а далі утворюється одне кільце. Отже, для визначення віку сосни треба підрахувати кількість кілець гілок і додати два, бо в перші два роки сосна не утворює кілець. У старого дерева нижні кільця затінюються, засихають і обпадають, а місця, де були гілки, зарубцьовуються. Це ускладнює визначення віку старої сосни.
Величезна сосна утворює під час "цвітіння" до 1 кг пилку. З чим пов'язане таке неекономне витрачання поживних речовин, адже в цій масі містяться мільярди пилкових зерен? Пилок чутливий до несприятливих умов. Неекономне витрачання поживних речовин для утворення величезної кількості пилку забезпечує надійне запліднення насінних зачатків, бо під час мандрівки в атмосфері переважна більшість пилкових зерен гине.
Підсумок. Голонасінні рослини, на відміну від вищих спорових рослин, розмножуються насінням. Насінина надійніше забезпечує розмноження рослин на суходолі, ніж спора. Процесу запліднення, який здійснюється без участі води, передує процес запилення. Голонасінні мають краще розвинуті корінь і стебло. Усі ці ускладнення у будові та розмноженні дали змогу голонасінним широко розселитися на земній кулі.
Джерела І. Ю. Костіков та інші Біологія: Підручник для 6-го класу загально освіт. навч. закл. — К.: Видавничий дім “Освіта”, 2014. Біологія: Практичний довідник. 2-ге вид. зі змінами. — Харків: ФОП Співак В. Л., 2010. Волкова Т.І. Біологія: Схеми і таблиці. ― Харків. ФОП Співак В. Л. 2010. Анатомия и морфология растений Учеб. пособие для студентов биол. спец. пединтов М., «Просвещение», 1978. Рейн П. Шверт Р. Айхорн С. Современная ботаника: В 2-х т. Т.1 Пер. С англ..— М.: Мир,1990.