Презентація «Інновації в патріотичному та громадянському вихованні учнів у зоні Операції Об'єднаних Сил (ООС)» знайомить із методикою дослідження і діагностики рівня сформованості патріотичної вихованості учнів, містить рекомендації класним керівникам щодо підвищення рівня національно-патріотичної свідомості учнів.
Заходи, спрямовані на формування нового українця в системі патріотичного виховання молодіна основі національних та європейських цінностей:- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);- участь у громадсько-політичному житті країни;- повага до прав людини;- верховенство права;- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;- рівність усіх перед законом;- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.
Мета патріотичного виховання за Концепцією Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016-2020 рр. конкретизується через систему таких виховних завдань:- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;сприяння набуттю молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;- формування мовленнєвої культури;- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.
"Педагогічна драма виховання, – за висловом академіка С.І. Гончаренка, – стрімко перетворюється на загальнонаціональну трагедію". Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Але в умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно.
2. Закінчіть речення «Патріот – це людина, яка…» (оберіть не більше 3-х варіантів відповідей) народилася та живе в Україні – 47 учнів (54,7%)спілкується українською мовою - 22 учня (24,6%)наслідує національні традиції - 42 учня (48,9%)працює на добробут своєї країни - 31 учень (36%)інтереси своєї країни ставить вище за власні (сімейні) - 19 учнів (22,1%)готова захищати інтереси своєї Батьківщини ціною власного життя - 43 учня (50%)інше, а саме: - дбати про процвітання країни – 1 учень; - яка любить свою Україну – 1 учень
3. На вашу думку, в чому полягає різниця між поняттями «громадянин» та патріот»? Громадянин – це той, який народився і проживає в країні. Патріот – це людина, готова захищати інтереси країни ціною власного життя, вболіває за країну і живе для неї, любить країну, пишається країною, віддасть за неї життя, ставить інтереси країни вище за власні; поважає традиції, символіку і свою мову; вірний країні; розмовляє рідною мовою, все робить для блага країни. Громадянин проживає, а патріот – захищає. Патріот – стан у душі, громадянин – запис у паспортіНе знаю – 7 учнів (8%)Утримались від відповіді -27 учнів (31,4%)Немає різниці – 1 учень
8. Скажіть, що для вас є предметом гордості за свою країну, свій народ? (оберіть не більше трьох варіантів відповідей)місце, де я народився (-лася) й виріс (-росла) – 36 учнів (42%);наше минуле, наша історія – 21(24%); великі люди моєї національності - 16(19%);наша земля, територія, на якій ми живемо – 27 (31%);наші пісні, свята, звичаї - 22(26%);наша працьовитість, уміння господарювати – 9(10%);держава, у якій я живу – 7(8%);мова мого народу – 24(28%);рідна природа – 18(21%);душевні якості мого народу – 4(5%);могили предків, пам'ять про них – 6(7%);віра, релігія мого народу – 1(1%);наші література, мистецтво – 10(12%);перемоги спортсменів нашої країни – 8(9%);прапор, герб, гімн – 17(20%);наша військова потужність – 2(2%);мужність, героїзм наших військових – 8(9%);важко відповісти – 10(12%);інше, а саме:родина - 1я не маю гордості зa свою країну – 1 нічого із зазначеного вище – 1утримались від відповіді – 2
14. Коли ви чуєте (співаєте) гімн України, яке почуття у вас виникає?Гордість – 15 учнів (17%)Упевненість – 12 учнів (14%)Спокій - 28 учнів (33%)Байдужість – 16 учнів (19%)Злість -7 учнів (8%)Розгубленість – (0 %)Роздратованість – 4 учні (5%)Радість -2 учні (2%)Піднесення –2 учні (2%)Утримались – 1 учень
18. Як ставляться Ваші батьки до проведення заходів національно-патріотичного спрямування у вашому навчальному закладі?схвалюють, підтримують усе, що проводиться в навчальному закладі – 34 (40%);не виявляють ніякої цікавості – 16 (19%);беруть активну участь у заходах патріотичного характеру, що проводяться в закладі – 5 (6%);вважають, що патріотичним вихованням має займатися лише сім’я, а навчальний заклад тут ні до чого – 4 (5%);уникають розмов на цю тему – 18 (21%);інше, а саме: Не знаю – 2 (2%)Утримались від відповіді – 5 (6%)Байдуже – 1 (1%)Спитаю сьогодні – 1 (1%)
Висновки щодо результатів анкетування “Патріотизм у розумінні сучасної молоді ”:1. Виховання почуття патріотизму - досить актуальне питання. Воно не може бути турботою тільки педагогічного колективу ліцею. Це проблема й турбота і батьків, і громадськості, і всієї країни!2. Негативні відповіді респондентів збуджуються правовою, соціальною незахищеністю, занепадом моралі, політичною нестабільністю в державі, не досить відповідальним ставленням батьків до виховання своїх дітей.3. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати закони України і дотримуватися Конституції; володіти державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.
Пріоритетний напрямок роботи класних керівників: Формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави. Система національно - патріотичного виховання потребує нових підходів, матеріально-технічного забезпечення, використання інноваційних методів і форм роботи з учнями.
Переваги засобів ІКТ(медіазасоби, комп’ютерні технології, відеоролики, програми, шоу зі спецефектами тощо):можливість моделювання і демонстрації наочності, підвищення якості її використання;логізація та структурування поданого матеріалу, що значно підвищує рівень сприйняття учнями нової інформації;урізноманітнення форм проведення виховних заходів;інформаційна насиченість матеріалу; можливість зацікавити більшу кількість учнів до участі у виховних заходах;активізація інтересу кожного учня;можливість публікувати результати досліджень, висвітлювати поточну інформацію, спілкуватися з широкою аудиторією у мережі Інтернет, здійснювати пошук інформації, обмінюватися думками, враженнями;розширення можливостей учителя, удосконалення його діяльності, поштовх до творчого пошуку.
Виховні інноваційні технології – це мистецькі засоби і прийоми впливу педагога на свідомість особистості учня з метою формування в нього особистісних цінностей поряд із загальнолюдськими. До таких належать:– рання соціалізація учнів;– національна спрямованість навчально-виховного процесу;– наскрізний підхід до громадянського виховання учнів;– духовний розвиток учнів тощо.
Колективні творчі справи з патріотичного та громадянського виховання: Проекти:“Хоробрі серця”“Війна і мир”“Великі українці”Тижні: До Дня захисника України. Української писемності та мови. Шевченківський тиждень. Тиждень національно-патріотичного виховання. Акції:“Україна – це Я!” (патріотичне оформлення міста)“Лист воїну” (“Польова пошта”)“Оберіг для солдата”“Дерево побажань” захисникам України. Всеукраїнська акція “Голуб миру”“Запали свічку” до Дня пам’яті жертв голодомору та річниці “Революції гідності”
Волонтерська діяльність. Вогники-зустрічі з ветеранами Другої світової війни і воїнами АТОДень СоборностіКуточок Бойової слави “Наша гордість”Патріотичний кінозал. Уроки мужностіІнформаційні міські листівки “Героям слава”Флешмоби. Проведення міських мітингів до Дня Перемоги. Урок-реквієм до Дня пам’яті Героїв Крут. Тематичні “музичні” перерви. Робота з батьками (батьківський всеобуч)Висвітлення виховної роботи на сайті ліцею zplicey.ucoz.ua та на сторінці в Контакті “Мой любимый ЗПЛ», у ЗМІ (газета “Попаснянський вісник”)Колективні творчі справи до Тижня національно-патріотичного виховання:
Напрями роботи з батьківським активом щодо національно-патріотичного виховання дітей у сім’їроз’яснення батькам завдань національно – патріотичного виховання учнів;ознайомлення батьків з основними методами національно – патріотичного виховання дітей;залучення батьків до участі в позакласній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, змагань, бесіди з учнями на патріотичні теми тощо);допомога батькам в розв’язанні проблем національно – патріотичного виховання
Рекомендації батькам щодо національно-патріотичного виховання дітей у сім’їознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;читання та обговорення з дітьми книг на патріотичну тематику;бесіди про героїчні подвиги українського народу;спільний перегляд героїко – патріотичних фільмів, телевізійних передач;заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надання допомоги інвалідам війни;розвиток інтересу до військових професій та служби в Збройних Силах України;фізична підготовка та загартування дітей.
Висновки. Використання сучасних методів і форм національно-патріотичного і громадянського виховання розширює формування когнітивного компоненту патріотичної вихованості учнів: знань про свій родовід, усвідомлення себе членом сім’ї, родини, учнем, жителем свого міста (села); знань про мову, традиції, культуру українського народу, свій етнос; значно впливає на формування емоційно-ціннісного компоненту – любові до батьків, своєї родини, Батьківщини, відчуття гордості за неї, свій рід; терпиме ставлення до представників інших національностей, шанобливе ставлення до їх релігій, культури, традицій; сприяє формуванню діяльнісно-поведінкового компоненту патріотичної вихованості учнів – участь у громадській діяльності з метою зробити свій внесок у розвиток рідного краю, оволодіння рідною мовою; ініціативність, активність, участь у традиційних та сучасних святах. Виховуючи патріотичну молодь сьогодні, ми будуємо Україну, в якій будемо жити завтра!