Презентація "Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі"

Інстуктивно - методичні рекомендації щодо викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі2025-2026 н.р. Шкльода Наталія Іванівна

В умовах війни історична освіта відіграє ключову роль у зміцненні громадянської позиції, критичного мислення та національної суб’єктності. МОН звертає увагу, що незалежно від логіки побудови обраної програми, порядку досягнення обов’язкових результатів навчання та змісту, матеріал з історії України слід викладати, пов’язуючи його з подіями всесвітньої історії та дотримуючись україноцентричного підходу до вивчення історії. Фокус у викладанні предметів має зміщуватися з нагромадження фактів на розвиток аналітичних, порівняльних і рефлексивних умінь.

Для викладання у 9-11 класах за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти чинними залишаються інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році (лист МОН від 30.08.2024 1.1/15776-24)

У 9-11 класах відповідно до чинних навчальних програм навчання предметів «Історія України» і «Всесвітня історія» може здійснюватися паралельно або послідовно. Для підвищення ефективності навчальної діяльності учнів / учениць та розподілу навчального часу в навчальних програмах запропоновано синхронізувати навчання історії України та всесвітньої історії у 9–11 класах. Перехід до синхронізації може відбутися на початку або впродовж навчального року, наприклад, на початку семестру. Учителька / учитель може використовувати запропоновані в навчальній програмі таблиці синхронізації або робити в них доречні зміни.

У 2025/2026 навчальному році навчання у 5-8 класах буде здійснюватися за:• Державним стандартом базової середньої освіти;• Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, (наказ МОН від 09.08.2024 № 1120);• модельними навчальними програмами. На її основі учитель складає навчальну програму, у якій зазначає послідовність й орієнтовний час вивчення тем і види навчальної діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими. Під час планування уроків МОН рекомендує врахувати такі вимоги:• урок має включати не лише виклад матеріалу, а й завдання для його практичного застосування;• частину знань і навичок учні мають здобувати самостійно через пошукові завдання та дослідницьку діяльність;• виклад матеріалу має бути варіативним: від пояснення й практичних вправ до проблемного навчання з пошуком рішень.

Актуальні виклики, які має враховувати вчитель історії під час викладання історії:Інформаційна війна: учні щодня стикаються з історичними маніпуляціями – меми, тіктоки, псевдонаукові «розвінчування міфів». Завдання школи – навчити відрізняти факти від інтерпретацій. Війна пам’ятей: наративи про минуле стали інструментами сучасної політики. Українська історія потребує переосмислення поза колоніальними схемами та імперськими рамками. Переосмислення ролі України у світовій історії: підсилюється запит на україноцентричний підхід, який дозволяє побачити глобальні процеси з власної перспективи. Переобтяження фактами та виснаження учнівства: варто фокусуватися не на всеохопному знанні, а на формуванні аналітичних, порівняльних, рефлексивних умінь.

Актуальні для викладання історії ключові моменти:● Неприпустимо змішувати поняття «Русь» і «Росія», називати русів «росіянами» за багато століть до виникнення російської держави. ● Серед науковців змінилися погляди на добу князювання Володимира і Ярослава як початок києворуської історії й час від кінця XI до середини XIII ст. Цей проміжок часу був періодом зрілої києворуської держави Русі-України. ● Важливим є усвідомлення глибини й важливості зв’язків Русі з нашою сучасністю, розуміння її місця в тогочасному світі як важливого суб’єкта європейського історичного процесу та одного з його культурних осередків.● Середньовічне минуле України має висвітлюватися як сукупність історій всіх народів, які проживали на сучасних українських теренах, з особливою увагою до джерел формування кримськотатарського та інших народів, для яких Україна є історичною батьківщиною.

Актуальні для викладання історії ключові моменти:● Під час вивчення європейського середньовіччя й ранньомодерного періоду важливо системно простежувати взаємозв’язки між Україною та іншими державами — через міжнародну торгівлю, війни, династичні союзи, культурний обмін, а також долі історичних діячів. ● Історія України має розглядатися як складник світового історичного процесу. Учні / учениці мають усвідомлювати, що українські події, постаті і явища не існували у вакуумі, а були частиною ширших глобальних і регіональних тенденцій.● Під час вивчення європейського середньовіччя й ранньомодерного періоду важливо системно простежувати взаємозв’язки між Україною та іншими державами — через міжнародну торгівлю, війни, династичні союзи, культурний обмін, а також долі історичних діячів. ● Історія України має розглядатися як складник світового історичного процесу. Учні / учениці мають усвідомлювати, що українські події, постаті і явища не існували у вакуумі, а були частиною ширших глобальних і регіональних тенденцій.

Актуальні для викладання історії ключові моменти:● Вирішальну роль у долі українських земель відіграла Люблінська унія 1569 р. Сучасний погляд на цю подію передбачає не лише традиційне сприйняття її як польської експансії, але й розуміння складних процесів формування спільної української ідентичності внаслідок входження більшості українських територій до складу однієї держави – Речі Посполитої. Берестейська унія 1596 р. розглядається в сучасному контексті як складне явище релігійної та політичної історії.● Виникнення українського козацтва – окремого стану українського суспільства наприкінці XV ст. сьогодні маємо розглядати як формування унікального соціально-політичного феномену, що не мав прямих аналогів у європейській історії. Роль запорозького козацтва була багатогранною: військова сила, що відіграла ключову роль у протистоянні османській експансії в Європу, соціальна верства, що сформувала основи українського державотворення

Актуальні для викладання історії ключові моменти:● Осмислення ранньомодерної доби в історії України неможливе без об’єктивного аналізу міжетнічних відносин. Взаємодія українців з поляками, євреями, кримськими татарами, білорусами та іншими етнічними групами мала різні прояви: від конфліктів до продуктивної співпраці. Цей аспект є особливо важливим у контексті формування сучасної української політичної нації та відносин України з сусідніми державами. ● Історія ранньомодерної доби демонструє, що розвиток людської цивілізації є складним процесом, який поєднує як прогресивні досягнення, так і кризові явища. Вивчення цього періоду в усій його повноті та суперечливості дозволяє краще зрозуміти витоки сучасного світу і спрогнозувати можливі шляхи його подальшого розвитку.

Актуальні для викладання історії ключові моменти:● Ранньомодерна доба (XVI–XVIII ст.) стала переломним етапом у розвитку Європи та її взаємодії зі світом: ○ Географічні відкриття європейців не лише розширили уявлення про світ, але й започаткували колонізацію нових територій із суперечливими наслідками для корінних народів Америки, Африки та Азії. ○ Винахід книгодрукування демократизував доступ до інформації, став каталізатором наукової революції та поширення прогресивних ідей, сприяючи культурним трансформаціям європейських суспільств. ○ Поява мануфактур із найманою працею та новими формами організації виробництва змінила економічний ландшафт Європи

Актуальні для викладання історії ключові моменти:● Соціально-економічні зміни супроводжувалися світоглядними трансформаціями: поширенням гуманізму, але водночас і формуванням подвійних стандартів у ставленні до різних соціальних, етнічних і релігійних груп. ● Релігійне життя Європи ранньомодерної доби було позначене глибокими трансформаціями, пов’язаними з Реформацією, що розпочалася на початку XVI століття. ● Реформація стала не лише релігійним, але й суспільно-політичним явищем, що вплинуло на формування нової трудової етики, освітніх систем та принципів державного устрою в країнах, де перемогли протестантські ідеї. ● Культурний розквіт доби втілився в мистецьких стилях Ренесансу, бароко та класицизму. ● Наукова революція XVII ст. (Коперник, Галілей, Ньютон) заклала основи сучасного природознавства.

На уроках історії важливо застосовувати: методи розвитку критичного мислення; інтерактивних методів навчання;відеоматеріали, аудіоподкасти, освітні платформи та інші цифрові ресурси. Рекомендується використовувати відеофрагменти тривалістю не більше 7– 10 хвилин. Навчальні матеріали мають бути валідними, цікавими й зрозумілими учнівству та сприяти формуванню компетентностей, а не бути лише ілюстрацією або фоном уроку.

Перелік посібників, вебсторінок тощо, до яких можна звертатися:«Нариси з історії Криму XVIII – початку XIX ст.: додатковий матеріал для вчителів» для 7–8 класів загальної середньої освіти / Цалик С. М., Мокрогуз О. П., Волошенюк О. В. / за редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф., Євтушенко Р. І.; «Історія Криму першої половини ХХ ст. Нариси. Навчальний посібник 10 клас.» / Цалик С. М., Мокрогуз О. П., Волошенюк О. В. / за редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф., Євтушенко Р. І.; «Нариси з історії Криму у ХХ ст.: 1939–1990 рр.: додатковий матеріал для вчителів для 10 класу загальної середньої освіти». Навчально-методичний посібник / Цалик С. М., Мокрогуз О. П., Волошенюк О. В. / за редакцією Волошенюк О. В., Євтушенко Р. І.; «Нариси з історії Криму у ХХ-ХХІ ст.: 1990–2014 рр.: додатковий матеріал для вчителів для 11 класу загальної середньої освіти». Навчально-методичний посібник / Цалик С. М., Мокрогуз О. П., Волошенюк О. В. / За редакцією Волошенюк О. В., Євтушенко Р. І.»; «Нариси з історії Криму (2015–2022): додатковий матеріал для вчителів 10 класу загальної середньої освіти, викладачів педагогічних вишів»: Навчальнометодичний посібник / Цалик С. М., Мокрогуз О. П., Волошенюк О. В. / За редакцією Волошенюк О. В.; «Українська історія в кінофільмах: посібник для вчителя» / Волошенюк О. В., Мокрогуз О. П., Новікова Л. Є., Тримбач С. В, Черков Г. А. / за редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф.».

Курси за вибором учнівства:«Республіка Корея: історія дива на річці Хан»Рівне: Волинські обереги, 2024

Онлайн –ресурси та Youtube-канали:

Позакласна робота: У 2025 р. минає 80 років після завершення Другої світової війни.02 травня 2023 року Постановою Верховної Ради України № 3078-IX схвалено Заяву Верховної Ради України «Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад і практик рашизму як тоталітарних і людиноненависницьких». Рекомендуємо використовувати основні тези цієї Постанови під час вивчення подій російсько - української війни та у позакласній роботі. Для розвитку патріотизму й громадянських компетентностей учнів/учениць можна використати освітні матеріали, розроблені Управлінням стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних Сил України, зокрема: короткометражний анімаційний фільм «Піксель. Вартовий свободи»; документальний фільм «Спротив та єдність: письменники пояснюють, як не втратити майбутнє». Здобувачі освіти можуть долучитися до Щорічної Всеукраїнської юнацької науково-практичної конференції «Збереження пам’яті в часи випробувань ХХ–ХХІ ст.», яка відбудеться 24 березня 2026 р.

Громадянська освіта. У Новій українській школі громадянська освіта викладається з 1 класу — спочатку як частина інтегрованих курсів, а з 7 по 12 клас може викладатися також і як окремий предмет. Це дає можливість поступово формувати: ● етичну чутливість і солідарність; ● розуміння прав, відповідальності, механізмів участі; ● готовність до дій в інтересах спільноти та держави.

Громадянська освіта. У 2025/2026 навчальному році особливо актуальними є теми: ● довіри, взаємодії, горизонтальних зв’язків і спільного блага; ● орієнтування у правовому полі під час війни (зокрема, права дитини в умовах надзвичайних ситуацій, етичні дилеми); ● цифрового громадянства: поведінка в мережі, участь у цифрових платформах, протидія мові ворожнечі та булінгу, ШІ та права;● психоемоційної стійкості та залученості, участі, соціального впливу учнів і учениць.

Пам’ятаймо, що історія — це не застигла статуя, а живий, пульсуючий організм, що змінюється разом з нами. Наша місія — не просто показати учням минуле, а навчити їх жити з усвідомленням історії. Давайте разом зробимо так, щоб на наших уроках історія не розповідала, а говорила, не лежала в підручниках, а оживала в очах наших учнів. І все це ми робимо завдяки незламній стійкості наших воїнів. Щира подяка ЗСУ за їхню мужність і захист. Успішного нам всім навчального року!

В освітньому процесі вчителі/вчительки можуть використовувати наступні навчальні програми та методичні матеріали: ● програма «Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції» (17 год.); ● навчальний посібник до програми «Антикорупційний урок»; ● посібник «Методичні матеріали для інтегрованого курсу «Громадянська освіта», 10 клас» (IREX, 2022 р., автор-укладач Т. Ремех): https://cutt.ly/Pwq. L05 KB, у якому зібрані адаптовані до уроків громадянської освіти в 10 класі різноманітні активності та вправи, створені в межах проєктів IREX (Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів), зокрема, матеріали програми «Мріємо та діємо» та проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність»; ● посібник для вчительства «НАТО – сила, що захищає мирних громадян»: https://natodef.gromadosvita.org.ua/index.html ● інтегрований курс «Культура добросусідства» www.kdukraine.com,