Презентація "Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія "Сто тисяч". Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням збагачення. Проблема влади грошей"

Тема: Іван Карпенко-Карий. Трагікомедія "Сто тисяч". Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням збагачення. Проблема влади грошей.

Мета: На прикладі твору з'ясувати актуальність проблеми для сучасного життя. Розкриваючи характери персонажів, усвідомити важливість постійної роботи над собою. Прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Довести думку про те, що гроші в житті людини є невід'ємною частиною, але вони не мають ставати самоціллю.

Епіграф: "Гроші або служать своєму власнику, або керують ним" Вергілій

Проблемне питання: Гроші - руйнівна чи рушійна сила?

Рік написання: 1889 Рід літератури: драма. Жанр: сатирична трагікомедія Назва: Спершу твір мав назву "Гроші". Цензура заборонила його. Наступного року автор підготував новий варіант, що й побачив світ під назвою "Сто тисяч".

Гра «Хто з героїв?» Завдання: Кому з героїв твору належать нижченаведені фрази? 1. «У всякого своя комерція. У нас фабрика на весь світ, другой такой нема. Ми продаєм тисячу за 50 рублєй». 2. «Все він зна — тільки нічого не робе». 3. «Жид — то діло, а Копач — морока».

4. «Лупи та дай».5. «…без грошей, а з грішми… і чорт не брат».6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…»7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане…»4. «Бий, бодай тобі руки посохли! У ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість».5. «…без грошей, а з грішми… і чорт не брат».6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…»7. «Не журіться, я зумію заховати, аби було що»

8. «Хазяйственний мужик — велике діло».9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть».10. «Гроші — гроші всьому голова».11. «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість».12. «Вік живи, вік учись».

Чи знаєте ви історію виникнення металевих грошей? Хвилинка історії

Приблизно в VII ст. до н.е. металеві гроші зайняли високе місце в економічній системі більшості країн світу. Перші монети були випущені в Лідії в 687 році до н.е. Вони були схожі на квасолю і називалися стандартами, статерами. Потім їх стали виготовляти в Греції, на півдні Італії та Малої Азії. Найбільшу цінність несли золоті монети, потом йшли срібні і мідні гроші. Починаючи з XVII-XVIII ст. дорогоцінні метали, що використовують при карбуванні монет, були замінені на "звичайні" - алюміній і залізо. Повномасштабне виробництво металевих грошей почалося в XVIII ст.

Які часи, на вашу думку, описані в п'єсі?

У п'єсі відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року, яка скасувала кріпацтво, почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, колишніх кріпаків, а з другого - сільських багатіїв, які й стали об'єктом зображення у творі. До речі, махінації шахраїв з фальшивими грошима у той час дійсно були, про них навіть було повідомлення у газеті "Елисаветградский весник".

Отже, часто гонитва за грошима ставала самоціллю. Гроші витісняли з життя людини честь і мораль. Саме таким зображено Герасима Никодимовича, який заради багатства готовий піти навіть на злочин.

Яким чином характеризують Герасима Калитку такі прислів'я: Грошей багато, а щастя мало. Коли гроші говорять -правда мовчить. Багатий не любить давати. Від багача не чекай калача. З золотом, як з вогнем; і тепло з ним, і небезпечно. Хоч у голові пусто ,аби грошей густо.

Інтерактивна гра "Мікрофон"1. Навіщо людині гроші? Чи можна без них обійтися? 2. Чи використовує Герасим Калитка свої гроші за призначенням?3. Що втрачає головний герой в гонитві за наживою і збагаченням?

Що означає прізвище головного героя?Герасим. Калитка

КАЛИ́ТКА, и, жін. 1. Торбина для грошей; гаманець.2. Торбинка для тютюну, яку затягують мотузочком; кисет. Тлумачний словник

Оберіть та запишіть риси, які притаманні Герасиму жадібністьпрацьовитістьлюбов до земліщедрість турбота про інших заздрістьненажерливістьдовірливістьдеспотизмлюдяністьлицемірство

Гра "Закінчи речення"За гроші можна купити... Взуття, але не....Їжу, але не... Ліжко, але не... Ліки, але не... Слуг, але не... Розваги, але не... Учителів, але не...

За гроші можна купити. Взуття, але не ноги, Їжу, але не апетит,Ліжко, але не сон,Ліки, але не здоров'я. Слуг, але не друзів,Розваги, але не радість,Учителів, але не розум. Сократ - давньогрецький філософ.

Якою була найзаповітніша мрія Герасима Калитки?

"Всю землю навкруги скуплю!Їдеш день - Чия земля? Калитчина! Їдеш два - Чия земля? Калитчина! Їдеш три - Чия земля? Калитчина! Диханіє спирає!""Кругом, кругом усе моє!"Глянеш оком навколо - все твоє; там череда, там зеленіє пшениця,там колоситься жито:і все то гроші, гроші, гроші..."

Як Герасим витрачає свої гроші? Заради чого він прагне мати все більше і більше грошей?Що приносить йому насолоду?Що для Калитки важливіше за гроші?

Калитка не панує, не витрачає зароблених грошей, навпаки, він заощаджує: Я не буду патувати, ні!Як їв борщ з кашею ,так і їстиму, Як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму.""Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень працює на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому! Іне по-хазяйськи! "Неділя свята, а ти ні світ ні зоря жереш уже. Не пропадеш, якщо до обіду попостиш!" "Пропала земля Смоквинова! Краще смерть ніж така втрата!"

На прикладі Герасима Калитки ми бачимо згубний вплив грошей на людину. Для нього гроші є не інструментом, а самоціллю. Заради збагачення він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює і своїм рідним не дає спуску. Життя в його розумінні складається з двох понять - грошей і землі. Всі думки його, мрії, розмови і вчинки базуються на них. Земля - його мета, гроші - засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя.

«Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;

На кого з персонажів гроші також мають згубний вплив?

Савка«лиш би гроші дав…»"Чув я що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи,сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися?От що цікаво!"Ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима.«І одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок…»«Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»

Спробуйте себе в ролі економістів, щоб дати відповідь на запитання:"Яку махінацію вирішив провернути Герасим".

Махінація, на яку йде Герасим - це фінансове шахрайство. Фінансових злочинців у наш час карають за Статею 199 Кримінального кодексу України. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі чи білетів державної лотереї - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Отже, настав час дати відповідь на проблемне питання:"Гроші - руйнівна чи рушійна сила?"