Мета: На прикладі твору з'ясувати актуальність проблеми для сучасного життя. Розкриваючи характери персонажів, усвідомити важливість постійної роботи над собою. Прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Довести думку про те, що гроші в житті людини є невід'ємною частиною, але вони не мають ставати самоціллю.
4. «Лупи та дай».5. «…без грошей, а з грішми… і чорт не брат».6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…»7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане…»4. «Бий, бодай тобі руки посохли! У ззамолоду з синяків не виходила, бий і на старість».5. «…без грошей, а з грішми… і чорт не брат».6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…»7. «Не журіться, я зумію заховати, аби було що»
Приблизно в VII ст. до н.е. металеві гроші зайняли високе місце в економічній системі більшості країн світу. Перші монети були випущені в Лідії в 687 році до н.е. Вони були схожі на квасолю і називалися стандартами, статерами. Потім їх стали виготовляти в Греції, на півдні Італії та Малої Азії. Найбільшу цінність несли золоті монети, потом йшли срібні і мідні гроші. Починаючи з XVII-XVIII ст. дорогоцінні метали, що використовують при карбуванні монет, були замінені на "звичайні" - алюміній і залізо. Повномасштабне виробництво металевих грошей почалося в XVIII ст.
У п'єсі відображено картини життя кінця XIX ст. Після реформи 1861 року, яка скасувала кріпацтво, почалося розшарування селянства. З одного боку зростало число безземельних наймитів, колишніх кріпаків, а з другого - сільських багатіїв, які й стали об'єктом зображення у творі. До речі, махінації шахраїв з фальшивими грошима у той час дійсно були, про них навіть було повідомлення у газеті "Елисаветградский весник".
"Всю землю навкруги скуплю!Їдеш день - Чия земля? Калитчина! Їдеш два - Чия земля? Калитчина! Їдеш три - Чия земля? Калитчина! Диханіє спирає!""Кругом, кругом усе моє!"Глянеш оком навколо - все твоє; там череда, там зеленіє пшениця,там колоситься жито:і все то гроші, гроші, гроші..."
Калитка не панує, не витрачає зароблених грошей, навпаки, він заощаджує: Я не буду патувати, ні!Як їв борщ з кашею ,так і їстиму, Як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму.""Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень працює на нас, а в неділю, що мала б відпочити, гони в церкву. Це не по-божому! Іне по-хазяйськи! "Неділя свята, а ти ні світ ні зоря жереш уже. Не пропадеш, якщо до обіду попостиш!" "Пропала земля Смоквинова! Краще смерть ніж така втрата!"
На прикладі Герасима Калитки ми бачимо згубний вплив грошей на людину. Для нього гроші є не інструментом, а самоціллю. Заради збагачення він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює і своїм рідним не дає спуску. Життя в його розумінні складається з двох понять - грошей і землі. Всі думки його, мрії, розмови і вчинки базуються на них. Земля - його мета, гроші - засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя.
«Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші…»;
Савка«лиш би гроші дав…»"Чув я що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи,сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися?От що цікаво!"Ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима.«І одходить од грошей не хочеться, так би й держався за мішок…»«Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»
Махінація, на яку йде Герасим - це фінансове шахрайство. Фінансових злочинців у наш час карають за Статею 199 Кримінального кодексу України. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного податку, голографічних захисних елементів, підробленої національної валюти України у виді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі чи білетів державної лотереї - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.