Любов і жорстокість В. О. Сухомлинський Впав із гніздечка маленький Горобчик. Крильця ще не зміцніли в нього. Борсається в травичці, а навколо нього літає й тривожно пищить Горобличка. Побачив Горобчика Яструб і летить до нього. Думає: «Ось зараз схоплю Горобчика і з’їм». Прилетів, став підбиратися до нього. Всі пташки на деревах завмерли від страху: що тепер буде?
У садку росте стара вишня. Олесь побачив недалеко від неї маленьку вишеньку та й питає:— Дідусю, де взялася ця маленька вишенька?— З кісточки виросла, — каже дідусь.— То це донька старої вишні?— Так, донька.--- А внучка в старої вишні буде?— Буде, Олесю, — каже дідусь. — Якщо ти викохаєш оцю маленьку вишеньку, діждешся з неї ягідок, посадиш кісточку — отоді з тієї кісточки й виросте внучка старої вишні. Олесь задумався. В його очах дідусь побачив ласку й тривогу.— Я вирощу, дідусю, внучку цієї старої вишні, — сказав Олесь.
БЕСІДАНазвіть головних осіб твору. Чому Олесь вирішив, що маленька вишенька – донька старої вишні?Що потрібно буде зробити для того, щоб виросла внучка старої вишні?Як ви розумієте слова « викохаєш маленьку вишеньку» ?Що побачив дідусь в очах Олеся?Як ви думаєте, чи виростить Олесь внучку старої вишні?Чому навчають казки, які ми сьогодні читали?