Гра Pong Комерційна історія ігор почалася на початку 70-х років, коли інженер та підприємець Нолан Бушнел заснував компанію Atari і випустив епохальну гру Pong . А у 1972 році компанія Magnavox презентувала першу в світі ігрову приставку Odyssey (розробник Ральф Бауер) і почала її масовий продаж.
Етапи створення відеогри охоплюють розміщення в пам’яті комп’ютера необхідних даних для зміни зображень і написання програми, яка змонтує з них цілісну картину за мить до її демонстрації на екрані. Характерна особливість складних відеоігор — драматична основа, на якій будується гра. Розробники електронних ігор зазвичай не розповідають історію в традиційному розумінні, на відміну від представників таких екранних медіа, як кінематограф і телебачення. Вони за- дають певні параметри сюжету та характеристик персонажів, згідно з якими розробляють технічне забезпечення для реалізації ігрового плану. У гравця залишається можливість створити власну історію, проте в межах, які запрограмував розробник.
Насправді, багатоваріантність ігрового процесу визначена заздалегідь, і гравець має можливість обирати варіант тільки з числа запропонованих. Вигадати власний неможливо, тому що в програмі гри його нема. Така сама модель характерна і для вибору персонажів, якщо програма гри припускає набір героїв. Серед запропонованих персонажів гравець обирає такого, характеристики та зовнішність якого найбільше йому імпонують. І так само, залежно від власних уподобань, наділяє протагоніста якостями з пропонованого набору. Персональні якості гравця відкривають можливості для створення нової історії, потенційна основа якої наявна в базовій програмі гри. Відповідно до законів драматургії, відеоігри містять ключові елементи— тему, загальну стилістику, фа- булу, систему героїв, сукупність яких дає змогу визначити жанрову належність конкретної гри.